Кобичева О.С.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи

Національного банку України»

принципи здійснення банківського проектного фінансування

На початкових етапах розвитку проектного фінансування світовий ринок був поділений між обмеженою кількістю американських, канадських, німецьких та японських банків. Однак пізніше, з розвитком нафто- та газовидобутку в Північному морі до них приєднались комерційні банки Великої Британії, а з часом – Франції, Швейцарії, Голландії, Бельгії, Італії тощо. Застосування різних типів та схем проектного фінансування дало змогу реалізувати великі інвестиційні проекти у промислово розвинутих країнах, та у таких що розвиваються. На сьогодні проектне фінансування в багатьох країнах світу стало невід’ємною частиною системи фінансового забезпечення інвестиційних процесів. Однак в Україні його розвиток лише починає набирати оберти.

Проектне фінансування – це система відносин між учасниками угоди (банками, інвестиційними фонди, спеціалізованими фінансовими компаніями, міжнародними фінансовими організаціями, тощо) в процесі здійснення комплексу взаємопов’язаних заходів з приводу беззаставного, інтегрованого фінансування, організації та управління інвестиційними проектами на партнерських умовах з цільовою орієнтацією на грошові потоки отримані виключно в результаті реалізації проекту.

Специфіка проектного фінансування вирізняє ряд принципів, які покладені в його основу (рис. 1).

Згідно з виділеними принципами, сторони, що надають необхідний капітал, передусім оцінюють здатність проекту стабільно генерувати грошові потоки. Саме ці потоки стають джерелом коштів для обслуговування і повернення боргу та виплати доходу на капітал, інвестований в проект. Таким чином, у проектному фінансуванні гарантією для постачальника капіталу виступає

Рис 1. Принципи проектного фінансування

економічний ефект від реалізації проекту. Активи також можуть забезпечити підтримку.

Проектне фінансування дозволяє здійснити багатосторонні проекти, в яких дотримується баланс інтересів усіх учасників та використовується при цьому різні фінансові інструменти, як, наприклад, інвестиції в акціонерний капітал, позичкове фінансування, довгостроковий лізинг, торговельні кредити постачальників, інноваційні фінансові механізми тощо.

Складність організації фінансування таких проектів передбачає тривалий термін їх реалізації, залучення широкого спектра технічних, економічних, фінансових та юридичних послуг різних суб’єктів, що беруть участь у підготовці та реалізації проекту.

Підбиваючи підсумок у розгляді зазначеного питання, наголосимо, що запорукою успішного функціонування будь-якого банку, особливо за сьогоднішніх умов, є інноваційно-інвестиційна спрямованість його діяльності. Розв’язання проблем інвестиційного розвитку може значно вплинути на подолання негативних явищ перехідного періоду. Саме тому, на нашу думку, дотримання вище викладених принципів є важливим чинником не лише побудови ефективної системи управління проектним фінансуванням банку, але і інвестиційною діяльністю фінансової установи в цілому.