Буковинська державна фінансова академія

Олійник О.М., Штинь О.В.

АУДИТ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення аудиту. У світовій практиці аудит ефективності діяльності набув значного поширення. Основною передумовою аудиту ефективності діяльності є взаємна зацікавленість фірми в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності. Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки країни.

На жаль, аудит ефективності діяльності в Україні ще не набув широкого впровадження. Тому в період становлення ринкових відносин слід старанно аналізувати зарубіжний досвід і застосовувати його на практиці з урахуванням конкретних національних інтересів.

Таким чином, метою даної статті є вивчення питання аудиту ефективності діяльності та його впливу на функціонування бюджетних підприємств.

Отже, першочерговими завданнями є:

1. Розкрити суть, значення аудиту ефективності діяльності.

2. Розглянути етапи його виконання.

3. Визначити вплив аудиту ефективності діяльності підприємства на його функціонування.

Певний досвід проведення аудиту ефективності діяльності у нас уже накопичено. Це стосується насамперед підприємств, що приватизуються, а також корпоратизації, експертної оцінки майна суб'єктів підприємницької діяльності, перевірок фінансового стану суб'єктів господарювання, що переходять на емісію цінних паперів або беруть банківські кредити тощо. Подальше вдосконалення системи аудиту ефективності діяльності значною мірою пов’язане з реформуванням суспільно-політичної сфери, яке сприятиме підвищенню ролі аудиту і впровадження його на бюджетних підприємствах. Аудит ефективності діяльності покликаний стати засобом незалежного контролю та неупередженої оцінки тих аспектів функціонування бюджетного підприємства, які є визначальними із загальносуспільної позиції [1].

Отже, аудиту ефективності діяльності –– це надання практичної допомоги керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій.

Аудит відрізняється від інших видів контролю насамперед системним підходом до діяльності господарюючих суб’єктів. Визначальну роль при цьому відіграє зосередження уваги аудиторів на п’яти найважливіших елементах діяльності - активах, зобов’язаннях, власному капіталі, доходах та витратах господарюючих суб’єктів незалежно від їх галузі, форми власності.

Виконання аудиту ефективності діяльності є процесом збирання, документування та аналізу даних за ланцюгом (рис.1).

Рис.1. Ланцюг опрацювання даних у процесі аудиту ефективності діяльності

Аудиторськими доказами/фактами називають інформацію, яка генерується із набору даних і використовується для подальшого тестування з критеріями оцінки, результатом чого є підтвердження або спростування аудиторських гіпотез та підтримка аудиторських спостережень. Після того, як докази зібрано, їх необхідно проаналізувати для отримання аудиторських спостережень/відомостей, що є підставою для аудиторських висновків (рис.2) [3].

Аудиторськими спостереженнями/відомостями називають різницю між очікуваннями аудитора і тим, що він бачить насправді (спостереженням).

Головна мета аналізу - зменшення великого масиву інформації в аудиторські спостереження/відомості та висновки, які повинні бути зрозумілими, значущими та справедливими.

Процес звітування передбачає формування попередніх аудиторських висновків, обговорення їх з менеджером підконтрольної організації, підготовку аудиторського звіту.

Рис.2. Складові процесу аналізу і тлумачення аудиторських доказів/фактів

Висновки - це сукупність таких елементів: критерії (тобто стандарти, щодо яких оцінюється адміністративна діяльність), стан/умови (тобто те, що аудитор фактично побачив), спостереження (тобто розбіжності між стандартами і дійсністю), причини (тобто чинники, що спричинили виникнення розбіжностей), впливи/наслідки (тобто вплив розбіжностей).

Цінність висновків залежить безпосередньо від того, чи можуть вони переконати читача звіту.

Логічним завершенням аудиту ефективності діяльності є аудиторські рекомендації. Рекомендації вносяться у звіт за принципом пріоритетності: фундаментальні, значущі, такі, що заслуговують на увагу. Їх виконання цілком покладається на підконтрольну установу.

Завершальним елементом є визначення впливу аудиту ефективності діяльності на функціонування підконтрольної установи. Виділяють шість основних видів потенційних впливів аудиту. А саме, впливи на:

1. Економічність (зниження витрат шляхом покращення укладання контрактів, закупівлі великих обсягів товарів, робіт та послуг; зниження витрат шляхом економії у використанні персоналу та ресурсів).

2. Ефективність (збільшення продуктів при тих самих внесках; усунення дублювання або недоліків у координації).

3. Результативність (покращення ідентифікації потреб та зрозумілості цілей і політики покращення досягнення цілей шляхом зміни природи продуктів або вдосконалення завдань).

4. Покращення якості послуг (зменшення часу на отримання відповіді на запит; справедливий розподіл благ; покращення доступу до інформації).

5. Покращення планування, контролю та управління (зрозумілі пріоритети та краще визначення завдань; розуміння стимулів;посилення контролю).

6. Покращення підзвітності/відповідальності (вдосконалення форм обліку; порівняння з практикою подібних організацій; більш зрозуміла та інформативно прозора діяльність) [4].

Отже, суть аудиту ефективності діяльності полягає в системному дослідженні процесів на основі аналізу співвідношень між внесками, продуктами та результатами на шляху досягнення програмних цілей, а також аналізу впливу цієї діяльності на вирішення суспільно важливих проблем. Аудит є тривалим процесом без чітких часових обмежень. Підвищенню ефективності діяльності бюджетних установ та будь-яких інших підприємств, також повинно сприяти інтегрування аудиту з управлінським обліком та функціонально-вартісним аналізом, що спільно мають утворити систему, покликану вишукувати та мобілізувати резерви економії ресурсів, використання фінансових ресурсів за цільовим призначенням, зменшення собівартості та підвищення конкурентоспроможності продукції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Саркачук В.М. Національна система аудиту: проблеми, становлення і розвиток // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - №3. - С.7-9.

2. Є.В. Мних. Критерії досконалості системи бухгалтерського обліку і аудиту в Україні. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції „Концепції розвитку бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в умовах міжнародної інтеграції”. - К.: КНЕУ. - 2005. - С.103.

3. Мамишев А.В. Аудит ефективності діяльності: етап виконання // Фінансовий контроль. - 2007. - № 3(32). - С.43-45.

4. Мамишев А.В. Аудит ефективності діяльності: звітування про результати // Фінансовий контроль. - 2009. - № 5(34). - С.60-63.