Єрмоліна М.Б., Науковий керівник – Корбутяк А.Г.

Буковинська державна фінансова академія

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ

ЕТАПІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Анотація. У статті проаналізовано сучасний стан розвитку малого бізнесу в Україні, визначено основні чинники, які заважають розвитку малого підприємництва та наведено рекомендації щодо шляхів вирішення цих проблем.

Ключові слова: малий бізнес, “тіньова” економіка, державна політика, підтримка малого підприємництва, конкуренція, підприємницьке середовище, економічний потенціал регіонів.

Annotation. In the article is analysed modern development status of small business in Ukraine, certainly basic factors which keep down small enterprise and recommendations are resulted in relation to the ways of decision of these problems.

Keywords: small business, “shadow” economy, public policy, support of small enterprise, competition, enterprise environment, economic potential of regions.

І. Вступ. На сучасному етапі розвитку ринкової економіки актуальною є проблема становлення малого підприємництва як повноцінного суб’єкта ринку, зміцнення його позицій в умовах конкурентного середовища. З розвитком даного сектора економіки пов’язується можливість розв’язання низки важливих проблем загальнодержавного та регіонального значення, таких як забезпечення зайнятості населення, подолання бідності, підвищення рівня ділової активності населення, зміцнення економічного потенціалу регіонів, сприяння розвитку конкуренції у підприємницькому середовищі тощо.

Потреба у створенні ефективної системи фінансової підтримки малого підприємництва та вдосконалення існуючої законодавчої бази, що регулює підприємницьку діяльність, зумовлена роллю цього сектора економіки в забезпеченні соціально-економічного розвитку країни.

ІІ. Постановка завдання. Проблеми малого підприємництва, і зокрема питання його кредитування, досліджують сучасні вітчизняні науковці, зокрема В. Бодров, З. Варналій, Л. Воротіна, В. Грушко, М. Дем’яненко, А. Кисельов, Т.Ковальчук, М. Крупка, О. Кужель, І. Кузнецова, І. Михасюк, А. Пересада, А.Поддєрьогін, М. Савлук, А. Чухно та багато інших. Але все ж залишаються недостатньо вивченими питання методичного забезпечення оптимізації фінансових ресурсів суб’єктів малого підприємництва, пріоритетні напрями удосконалення системи нормативно-правового забезпечення та перспективні напрями її реалізації.

Мета дослідження полягає у теоретичному аналізі проблем розвитку малого підприємництва в Україні та розробці окремих рекомендацій в даній царині досліджень.

ІІІ. Результати. Малий бізнес як інституційний сектор економіки давно став домінуючим за чисельністю та обсягами виробництва у провідних країнах світу. Малі підприємства забезпечують гнучкість та стійкість економічної системи, наближують її до потреб конкретних споживачів, а водночас – виконують важливу соціальну роль, надаючи робочі місця та забезпечуючи джерело доходу для значних прошарків населення.

Одна з причин успішного розвитку малого підприємництва в країнах з розвиненою економікою полягає у тому, що велике виробництво не протиставляється малому. Тут дотримуються принципу кооперування великих та малих суб’єктів господарювання, причому великі підприємства не пригнічують малий бізнес, а взаємодоповнюють один одного.

Уповільненість та диспропорційність розвитку малого підприємництва в Україні визначається наявністю суттєвих проблем і перешкод. Згідно з Національною програмою сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, основними чинниками, які заважають розвитку малого підприємництва, є відсутність чітко сформульованої в системі правових актів державної політики у сфері підтримки малого підприємництва, відсутність реальних та дієвих механізмів фінансово-кредитної підтримки, надмірне втручання органів державної влади в діяльність суб’єктів господарювання, невпорядкованість відносин власності, нерозвиненість ринкової інфраструктури та збутової інфраструктури підприємств, нестача власних обігових коштів та низька доступність кредитних ресурсів, недостатність професійної кваліфікації керівництва підприємств, фахівців з фінансового забезпечення, організації виробництва і збуту тощо [3].

Вищевказані обмеження ускладнюють прибуткову довгострокову діяльність у легальному секторі економіки та обумовлюють пошук способів короткострокового чи одноразового отримання високих прибутків у “тіньовій” сфері.

Кількість малих підприємств в Україні та в Чернівецькій області за 2004-2008 роки наведена в таблицях 1, 2.

Таблиця 1

Кількість малих підприємств в Україні

за видами економічної діяльності у 2004 – 2008 роках*

Види економчної діяльності	2004	2005	2006	2007	2008
Всього	283398	295109	307398	318665	323451
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	14653	15146	15529	15910	16239
Промисловість	44118	44835	44295	43752	43221
Будівництво	26360	28721	31369	34113	35716
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	102015	101379	103006	103645	104227
Діяльність готелів та ресоранів	9604	9734	10115	103486	103786
Діяльність транспорту та зв’язку	13584	14296	15159	16002	16658
Операції з нерухомістю, майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	52766	59422	66783	71102	73463
Освіта	2390	2516	1958	1507	1095
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	3513	3812	4015	4201	4307
Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури і спорту	10273	10568	10213	9876	9563

*Джерело: Офіційний сайт Державного комітету статистики України [5]

Аналізуючи дані таблиці 1, слід відмітити, що всього кількість малих підприємств в Україні з кожним роком збільшується (у 2008 році порівняно з 2004 роком кількість малих підприємств зросла на 14,1 %, а порівняно з 2007 роком – на 1,5%, що в умовах кризи є досить хорошим показником). Але все ж за такими видами діяльності, як освіта (кількість малих підприємств у 2008 році порівняно із 2004 роком скоротилась на 54,2 %, а порівняно з 2007 роком – на 27,3 %) та надання комунальних та індивідуальних послуг і діяльність у сфері культури та спорту (кількість малих підприємств у 2008 році порівняно із 2004 роком скоротилась на 6,9 %, а порівняно з 2007 роком – на 3,2 %) кількість малих підприємств значно скорочується, що безперечно є негативним фактором для економіки України.

Таблиця 2

Кількість малих підприємств в Чернівецькій області

за видами економічної діяльності*

Види економчної діяльності	2004	2005	2006	2007	2008
Всього	9881	4120	4277	4408	4493
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	453	468	432	464	475
Промисловість	787	831	840	847	876
Будівництво	290	327	360	399	425
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	1135	1170	1234	1235	1241
Діяльність готелів та ресоранів	156	155	159	147	136
Діяльність транспорту та зв’язку	270	282	297	288	278
Операції з нерухомістю, майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	519	597	676	737	776
Освіта	41	50	34	39	42
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	52	46	48	52	53
Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури і спорту	131	139	144	153	157

*Джерело: Офіційний сайт Головн. управління статистики у Чернівецькій області [6]

Аналізуючи дані таблиці 2, слід відмітити, що у 2005 році в порівнянні із 2004 роком кількість малих підприємств у Чернівецькій області скоротилась на 58,3 %, що є досить негативним фактором, але у 2008 році, порівняно із 2005 роком кількість малих підприємств збільшилась на 9,1 %, що свідчить про поступове налагодження діяльності малих підприємств в Чернівецькій області. Також, в кількості малих підприємств по видам економічної діяльності не спостерігається значних зрушень, щодо скорочення або збільшення підприємств, що свідчить про відносну стабільність у розвитку малого бізнесу в Чернівецькій області у 2005-2008 роках.

Отже, слід зазначити, що у сфері інфраструктурного забезпечення розвитку малого підприємництва в Україні видається за доцільне [1]:

1) стимулювати розвиток консалтингової діяльності, спрямованої на надання правового та методичного сприяння утворенню малих підприємств;

2) створити цілісну структуру збору та аналітичного опрацювання інформації про стан кон’юнктури на внутрішніх і зовнішніх ринках;

3) заохочувати співробітництво відповідних українських інституцій з європейськими інформаційними мережами і базами даних у підприємницькій сфері з метою зустрічного інформаційного обміну;

4) забезпечити створення мережі бізнес-інкубаторів, центрів підтримки підприємництва для підготовки спеціалістів;

5) здійснювати підтримку малого підприємництва шляхом проведення інформаційних кампаній, науково-практичних семінарів для фахівців, “круглих столів”, видання інформаційної літератури, організації конференцій, семінарів і виставок тощо.

Підтримка розвитку малого підприємництва може бути дієвим інструментом “детінізації” економіки, тому що:

по-перше, саме через інвестиції у малі підприємства можливі залучення до економічного обороту готівкових заощаджень населення – потенційного ресурсу “тіньових” операцій;

по-друге, розвиток малого бізнесу може суттєво збільшити пропозицію робочих місць, зменшуючи обсяги “тіньової” зайнятості;

по-третє, він сприятиме розвиткові конкурентного середовища та постачальницько-збутової інфраструктури, нерозвиненість яких є важливими чинниками “тінізації” економіки [2].

Розвиток різних форм малого бізнесу, кількісний і якісний їхній ріст, дозволяють сподіватися, що в доступному для огляду майбутньому цей сектор господарювання буде розвиватися ефективно й у нашій країні. Тим більше, що малий бізнес не завжди використовується повною мірою як у збільшенні обсягів виробництва, так і в підвищенні його збалансованої діяльності. Ефективний розвиток малого бізнесу може стати тим локомотивом, що приведе до оздоровлення економіки в цілому.

ІV. Висновки. Як бачимо, сьогодення являє собою низку невирішених проблем насамперед в економіці нашої країни. Структура народного господарства деформована, сфера послуг не є рентабельною, а Україна вже вважається країною з ринковою економікою. Як гарант інтересів своїх громадян Україна все ж повинна попіклуватись про те, щоб підприємці мали змогу втілювати свої ідеї в життя не тільки шляхом неймовірних зусиль, але й наданням необхідних стимулів, серед яких інвестування займає перше місце.

Таким чином, наразі пріоритетами діяльності малих підприємств має бути вдосконалення механізмів стимулювання розвитку бізнесу, створення умов для підвищення конкурентоспроможності, а державні органи влади повинні вдосконалити нормативно-правові передумови щодо податкової реформи з метою зміцнення фінансово-економічної основи малих підприємств. Фінансове забезпечення реалізації стратегічних пріоритетів має здійснюватися за рахунок власних коштів малих підприємств та залучених коштів інвесторів.

Список використаної літератури.

1) Бізнес-середовище в Україні // Міжнародна фінансова корпорація (Група світового банку) [http://www.vlasnasprava.info/files/IFC_Ukr_Web.pdf].

2) Мерзляк А.В., Покатаєва О.В., Михайлова Г.О. Сучасна парадигма розвитку малого підприємництва України в контексті економічної глобалізації// Держава та регіони. – 2007. – №4. – C. 165-169.

3) Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2157-14].

4) Рябченко О.П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин: монографія / За заг. ред. О.М.Бандурки. — Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ. – 2006. – С. 91.

5) http://www.ukrstat.gov.ua – офіційний сайт Державного комітету статистики України.

6) http://www.oblstat.cv.ukrtel.net – офіційний сайт Головного управління статистики у Чернівецькій області.