Економічні науки/10. Економіка підприємства

Журило Р.М.

Класичний приватний університет, м.Запоріжжя, Україна

Конкурентоспроможність підприємства: теоретичний аспект

Діяльність будь-якого господарюючого суб’єкта в умовах конкуренції зазнає двостороннього контролю: внутрішнього безпосереднього контролю в межах підприємства і зовнішнього опосередкованого контролю на ринку зі сторони конкурентів та споживачів. Друга форма контролю традиційно вважається об’єктивнішою, оскільки її результати обумовлюються конкурентними перевагами підприємства.

Важливим атрибутом ринкової економіки є конкуренція. Сам ринок, механізм його дії не може нормально існувати без розвинутих форм конкуренції. Як слушно стверджував відомий англійський економіст Ф. Хайєк, «суспільства, які покладаються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своєї мети ».

Конкуренція - це суперництво між учасниками ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва, продажу і купівлі товарів та послуг, за привласнення найбільших прибутків. Такий вид економічних відносин існує тоді, коли виробники товарів виступають як самостійні, ні від кого незалежні суб'єкти, їхня залежність пов'язана тільки з кон'юнктурою ринку, бажанням виграти у конкурентів позиції у виробництві та реалізації своєї продукції. В ринкових відносинах конкуренцію - природно і об'єктивно існуюче явище - можна розглядати як закон товарного господарства, дія якого для товаровиробників є зовнішньою примусовою силою до підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, розширення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва і систем зарплати тощо.

У своєму розвитку конкуренція пройшла певний шлях удосконалення від простих до складніших форм. Конкуренція як явище була властива рабовласницькій, феодальній і навіть первіснообщинній епосі, її зародження й виникнення історично відносять до простого товарного виробництва. Конкуренція між простими товаровиробниками (ремісниками, селянами) орієнтується на суспільну (ринкову) вартість товару. Ті з них, які витрачають на одиницю продукції більше праці порівняно з суспільно-необхідними, в конкурентному суперництві втрачають свої позиції й не мають успіху.

Позитивна роль конкуренції в ринковій економіці проявляється в ряді функцій, які вона виконує:

по-перше, як переконує світовий досвід, конкуренція охоплює всі зв'язки виробництва і споживання, є єдино можливим засобом досягнення збалансованості між попитом і пропозицією і в кінцевому підсумку - суспільними потребами та виробництвом;

по-друге, конкуренція виконує функцію спілкування (кооперації) та погодження інтересів виробників. У результаті поділу праці інтерес кожного з них пов'язаний і взаємодіє з інтересами інших товаровиробників. Через ринковий механізм конкуренція підпорядковує індивідуальні прагнення суб'єктів господарювання суспільним інтересам;

по-третє, конкуренція примушує товаровиробників знижувати індивідуальні виробничі витрати, що вимагає від підприємців постійного вдосконалення технічної бази виробництва, знаходження шляхів економії сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, робочого часу;

по-четверте, конкуренція стимулює підвищення якості продукції та послуг. Ця функція набуває особливого значення в нинішніх умовах розвитку науки й технології, коли кожному виробнику надається можливість удосконалювати споживчі якості виробів, відповідаючи на зростаючі потреби й зміну смаків споживача. Конкуренція спонукає виробників упроваджувати нові види продукції, а також здійснювати різні модифікації одного й того ж продукту;

по-п'яте, історично важливою функцією конкуренції є формування ринкової ціни. З її допомогою конкуренція забезпечує збалансоване співвідношення між суспільними потребами та суспільним виробництвом.

Виконуючи ці функції, конкуренція безпосередньо впливає на ефективність виробництва, підвищуючи його технічний рівень, забезпечуючи поліпшення якості та розширення номенклатури продукції.

В економічній літературі ще не вироблено єдиного поняття «конкурентоспроможність підприємства». Вчені-економісти неоднозначно трактують поняття «конкурентоспроможність підприємства», і в розмаїтості їх відповідей проявляється складність і багатоаспектність феномена конкурентоспроможності.

Розмаїття авторських позицій щодо визначення сутності поняття «конкурентоспроможність» пов'язано:

- по-перше, з ототожненням конкурентоспроможності підприємств і продукції;

- по-друге, з масштабами розглянутої конкурентоспроможності: на регіональному, національному або світовому ринках (підприємство, галузь, країна);

- по-третє, з підміною одного поняття іншим (конкурентний статус, конкурентний рівень);

- по-четверте, з характеристикою якої-небудь однієї складової конкурентоспроможності підприємства: виробничого, трудового потенціалу й ін.

Сьогодні встановлено, що, крім прямого взаємозв'язку й взаємозалежності, категорії конкурентоспроможність підприємства й товару відрізняються за своєю сутністю й ідентифікувати їх методологічно не правильно. За своєю економічною сутністю конкурентоспроможність підприємства становить більш широку системну категорію, що включає в себе конкурентоспроможність товару як підсистеми.

Отже поняття «конкурентоспроможність підприємства» є більш містким і

змістовним (табл. 1.).

Таблиця 1.

Відмінні ознаки поняття «конкурентоспроможність підприємства» різних авторів

Ознака	Автор і джерело
Здатність випускати конкурентоздатну продукцію	Р.А.Фатхутдінов [143]
Порівняльна перевага по відношенню до інших фірм даної галузі усередині країни і за її межами	А.П. Градів [176] Р.А.Фатхутдінов [143]
Сукупність виробничо-технічних і організаційно-економічних характеристик що дозволяють проектувати, проводити і збувати товари, привабливіші для споживачів	О.Г.Туровец [4]
Конкурентостійкість і можливість адаптації до умов конкуренції, що змінюються	A.M. Яновський [255]
Положення на ринку, що дозволяє фірмі долати сили конкуренції і привертати покупців	В.Д. Марков С.А. Кузнецова [144]
Частка ринку, здатність розвитку (виробничі і збутові потужності), стратегія «продукт-ринок», потенціал вищого керівництва	Т.Коно[211]
Здатність до реалізації конкурентних переваг, які дозволяють йому ефективно розвиватися порівняно з іншими підприємствами на внутрішньому та зовнішньому ринках	Ю. Б. Іванов
Динамічна характеристика здатності підприємства адаптуватися до змін зовнішнього середовища й забезпечувати при цьому певний рівень конкурентних переваг	В. Г. Шинкаренко

Як свідчить досвід вітчизняних і зарубіжних компаній, досягнення

конкурентоспроможності підприємства забезпечується, перш за все розробкою і реалізацією стратегічних рішень по реконструкції, впровадженню нововведень (освоєння нової продукції, технології), зміні структури виробництва і управління, форм організації процесів виробництва, взаємодії з постачальниками і споживачами, виходу на нові ринки.

Викладене дозволяє вважати, що конкурентоспроможність підприємства визначається, перш за все, його здібністю до розвитку і можливістю виробляти товари, що відповідають вимогам галузевого ринку за умови якнайкращого використання всіх наявних ресурсів.

Отже, досліджувана категорія має різні тлумачення в економічній літературі. Та, незважаючи на різні підходи до визначення суті поняття, усі дослідники визначають такі риси даного показника:

1. Порівняльний характер. Конкурентоспроможність не є явищем, притаманним конкретному об'єкту, вона не витікає з його внутрішньої природи, а виявляється тільки за умов порівняння цього об'єкта з іншими. Виходячи з цього, можна стверджувати, що конкурентоспроможність підприємств можливо оцінити шляхом порівняння найбільш суттєвих показників їх діяльності. Результатом цього порівняння є визначення рівня конкурентоспроможності.

2. Часовий характер (динамічність). Досягнутий в окремий проміжок часу рівень конкурентоспроможності торговельного підприємства не може розглядатися як довгострокова характеристика його ринкової позиції незалежно від ефективності його діяльності. Протидія інших суб'єктів господарювання, рішучість та активність їх конкурентних стратегій можуть призвести до втрати досягнутої позиції та зниження рівня конкурентоспроможності.

Література:

1.Воронкова А.Е., Калюжна Н.Г., Отенко В.І. Управлінські рішення в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства: організаційний аспект: Монографія.-Х.:ВД «ІНЖЕК», 2008.-512 с.

2. Іванов Ю.Б., Тищенко О.М. Теоретичні основи конкурентної стратегії підприємства: Монографія.-Х.:ВД «ІНЖЕК», 2006.-384 с.

3. Портер М. Конкуренция: учеб. пособ. Пер.с англ..-М.: Вильямс, 2000.-495 с.

4. Юданов А.Ю. Конкуренция: теорія и практика.- М.: Изд-во «АКАЛИС»,1996.-272 с.