К.е.н. Бондарчук Н.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Формування послуг в інформаційному суспільстві

Основні характеристики сучасного та майбутнього суспільства пов’язані із сервізацією всіх сторін життєдіяльності людини. Про це свідчить той факт,

що більше половини валового внутрішнього продукту розвинутих країн та біля 30% світової торгівлі створюють саме послуги. Підвищення стимулюючої ролі діяльності послуг у процесі реформування української економіки, поява нових видів обслуговування та інші явища змінюють роль сервісної системи в соціумі.

Сформований ринок послуг є відносно самостійною, відкритою підсистемою економік та виконує важливу функцію – забезпечення ефективності використання ресурсів для задоволення потреб суспільства в особливих, нематеріальних благах – послугах.

Зростання споживання послуг в державах з розвинутою ринковою економікою є одним з найбільш вагомих явищ в економічному житті суспільства, особливо зараз, коли формується інформаційне суспільство. Необхідно зауважити, що перетворення, які відбуваються в економіці, призведуть до всебічної соціальної трансформації. А отже, основні характеристики сучасного суспільства обумовлені та відтворені на основі домінуючого впливу послуг і інформації у виробництві та споживанні.

Треба зауважити, що продукція сучасного суспільства в значній мірі складається з послуг та інформації. Виробництво послуг або надання інформації знаходиться у власності самого виробника - творця нематеріального блага, інформаційного продукту. Цей продукт, так чи інакше, прямо або побічно бере участь у створенні ВВП.

На наш погляд, інформація як економічне благо, як результат економічної діяльності, є обмеженою, у порівнянні з людськими потребами, не тільки у зв’язку з наявністю, відсутністю умов або здібностей до його сприйняття. Обмеження доступу до інформації, володіння нею й вирішення про надання її будь-кому цілком може залежати від її власника. Існують суб’єктивні причини обмеження даного блага, а саме: небажання власника надати ту чи іншу інформацію, відсутність коштів для її передачі в той чи інший момент часу або простору, непідготовленість до сприйняття інформаційного продукту й, отже, неможливість його використання.

При встановленні цін на ринку інформаційно-комп’ютерних технологій існує істотний вплив нецінових факторів: новизна, вірогідність, повнота, своєчасність, доступність. Причому, у кожному конкретному випадку споживач згоден сплатити ту або іншу ціну залежно від значимості для нього відповідного фактору. Ми вважаємо, що суб’єктивність оцінок цінності інформації є визначальною якістю товарної форми даного блага.

Визнання цінності інформації можливо лише за умови її надання виробником споживачеві. Рух цього нематеріального блага можливий лише за наявності попиту на ту або іншу інформацію у різних споживачів. Якщо інформація є унікальною та у неї єдиний продавець на ринку, то цінність її буде високою. Хоча здебільшого відбувається постійний обмін ординарною інформацією. У цьому випадку, підвищення цінності даного блага буде залежати від додаткової її доробки (відбір, фільтрація, методи й форми надання, аналітична оцінка та ін.), аналогічно тому, що К. Маркс відносив до витрат обігу [1].

Розмаїтість світу інформаційного є відбиттям об’єктивного світу у свідомості суб’єкта. Кожний конкретний вид інформації, що надходить до споживача акумулюється в специфічному благу - інформаційній послузі. Інформаційна послуга відрізняється від інших благ і послуг тим, що створюється тільки у суспільстві. Ця відмінність, як уже було відзначено, складається в атрибутивній належності інформації до інтелектуальної діяльності людини та його комунікативних взаємодій.

Інформаційна послуга по своїй сутності є нематеріальним продуктом, аналогічним будь-якого іншого виду нематеріальних благ. Те особливе, що укладає в собі інформація у перетворенні суспільства, дозволяє порушувати питання про необхідність розробки інформаційної наукової парадигми. В контексті даного дослідження інформація має вигляд специфічного нематеріального результату праці, що містить у собі загальне й особливе соціально-економічної діяльності, що є відмінною від такої в сфері послуг. Крім того, істотним представляється вивчення інформації як благо, що змістовно трансформує в собі відносини майбутнього суспільства, так званого “відходу від речей”.

Інформаційний продукт як результат нематеріальної інтелектуальної діяльності має ряд особливостей, що виділяють його із світу створюваних у суспільстві продуктів. Головною відмінністю інформаційного продукту є те, що інформацію не можливо знищити у процесі споживання (використання). При цьому, інформаційний продукт втілюючись у матеріально-речовинних об’єктах і в соціальному інтелекті, може мати відповідного матеріально-речовинного носія або людину.

Отже, основною характеристикою благо-інформації є те, що вона є суб’єктно - об’єктним процесом, що припускає трансформацію будь-якого знання від джерела (творця) інформації - суб’єкта про об’єкт до конкретного споживача - суб’єкту. Таким чином, можна виділити основний ланцюг взаємозв’язків, який характеризує процес руху інформації: суб’єкт - інформація ( знання - об’єкт) - суб’єкт.

Завдяки поширенню інформаційно-комп’ютерних технологій мережна структура економіки зменшує розрив між двома сферами: матеріальною й сферою послуг. Інформаційно-комп’ютерні технології допомагають змінити або створити новий процес або продукт. У вартості продукту матеріальної сфери росте ціна інформаційної складової. Близько 80% інформаційних технологій, що були продані у США й біля 3/4 - у Великобританії, куплені сферою обслуговування, 1/3 наукових досліджень відноситься до сфери послуг. Вже сьогодні, пронизуючи всі сфери життя суспільства, інформація акумулює в собі найважливіші якості трансформації в майбутнє. Багатомірність впливів інформаційного фактору на економічне зростання, ефективність, зайнятість, якість життя і якість людини веде до формування інформаційного суспільства та викликає глобальні наслідки, які ще чекають свого осмислення й узагальнення. Треба зауважити, що інформація стає домінантним елементом у структурі витрат і визначальним фактором виробництва, відтискуючи такі фактори як земля, праця й капітал.

Література

1. Антипина О. Диалектика стоимости в постиндустриальном обществе / О. Антипина // Мировая экономика и международные отношения.- 1998. - № 5.- С.5-9

2. Демидова Л. Сфера услуг в постиндустриальной экономике / Л. Демидова // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. - №2- С. 25-35

3. Кларк Г. Маркетинг сервиса, приносящего прибыль / Г. Кларк; [пер. с англ. И. Брудной.].- К.: Знання, 2006. – 302с.