Математичні методи в економіці.

Краснова Т.Д

Національний університет державної податкової служби України

Методологічні основи оцінки рівня й ефективності територіальної організації торгівлі

В ринкових умовах проблема перспективного розвитку торгівлі

потребує наукового вирішення з використанням економіко-математичних методів і побудованих на їх основі моделей.

При визначенні методологічних основ оцінки рівня й ефективності територіальної організації торгівлі автором було зазначено що за допомогою адекватних економіко-математичних моделей можливо ретельно врахувати всіх фактори і ситуації, що впливають на розвиток торгівлі, оцінити ступень їх впливу, спрогнозувати майбутній стан справ та визначити науково обґрунтовані і динамічними шляхи вдосконалення економічного механізму територіальної організації торгівлі.

В результаті емпірічних досліджень автором була висунута гіпотеза про основних фактори, які мають вплив на територіальну організацію торгівлі . Для підтвердження або спростування можливості дослідження і прогнозування розвитку торгівельної мережі на основі впливу цих факторів необхідно провести регресійно-кореляційний аналіз, побудувати і дослідити низку моделей, щоб обрати оптимальну за певними критеріями.

Інформаційною базою для моделювання перспективного розвитку торгівлі послужили дані з офіційних видань Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України.

При прогнозуванні економічних процесів, зокрема при виборі специфікації моделі, необхідно в першу чергу керуватись економічним аналізом. Вибіркові дані – це лише сукупність цифр, і, маніпулюючи ними, іноді можна отримати дуже хорошу, з точки зору математики модель, яка не має сенсу. Тому таку важливу роль відіграє якісний аналіз, який передує кількісній оцінці.

Якісний аналіз залежності територіальної організації торгівлі від соціального і економічного розвитку регіону було проведено за методикою інтегральної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів із застосуванням методів таксономічного аналізу .

Інтегральна оцінка соціально-економічного розвитку по його компонентах здійснюється шляхом комплексного застосування двох підходів:

- оцінка соціально-економічного розвитку за допомогою інтегрального показника, а його компонент – за допомогою комплексних показників, побудованих на базі таксономічного методу ;

- групування регіонів, однорідних за окремими показниками соціально-економічного, на основі інтегрального методу кластерного аналізу k- середніх .

Для визначення інтегральної оцінки соціально-економічного розвитку пропонується застосувати таксономічний показник рівня розвитку, що є синтетичною величиною (“рівнодіючою” усіх ознак, що характеризують одиниці досліджуваної сукупності). Точніше – це модифікований таксономічний показник соціально-економічного розвитку, інтерпретація якого така: чим ближче його значення до одиниці, тим вищий соціально-економічного розвитку в досліджуваному регіоні.

Інтегральний показник соціально-економічного розвитку на основі таксономічного методу було визначено за алгоритмом: формування матриці вихідних даних , де –значення j – го показника для і – го регіону, ,. В нашому випадку n = 27 (кількість регіонів), m = 6 (кількість факторів).

Виходячи з цього, а також з ознак, які було запропоновано автором для аналізу рівня соціально-економічного розвитку, було використано таку сукупність показників.

Кількість зайнятого населення, тис.чол.

Кількість безробітних, тис.чол.

Доходи населення, млн грн.

Витрати населення, млн.грн.

Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників, грн.

Індекс споживчих цін, %.

Результати проведеної відповідно до запропонованої методики інтегральної оцінки соціально-економічного розвитку дають можливість виявити значні територіальні розбіжності регіонів України з досліджуваного параметра.

Для обліку виявлених у результаті проведеного дослідження меж -регіональних розбіжностей на підставі оцінки соціально-економічного розвитку в розрізі регіонів України можна здійснити класифікацію регіонів України з досліджуваного показника з використанням методу кластеризації k-means Clasterring (метод k- середніх).

У результаті застосування двох викладених підходів можна провести якісний аналіз, в результаті якого отримаємо кластерізацію регіонів на k класів з різним рівнем соціально-економічного розвитку.

Отримані в результаті дослідження п’ять видів регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку були охарактеризовані як найвищий, високий, середній, низький і найнижчий .

З аналізу проведеної кластеризації суб’єктів країни за рівнем соціально-економічного розвитку в 2008-мy-poці можна зробити такі висновки:

- у кластер 1 виділено окремо місто Київ, що характеризується найвищою інтегральною оцінкою (0,524 частки одиниці), значення якого в 1,5 раз перевищує середнє значення цього показника за досліджуваною сукупністю об’єктів (що дорівнює 0,340 частки одиниці);

- кластер 2 характеризується високою інтегральною оцінкою (нижня границя кластера – 0,341, верхня – 0,417, центр кластера – 0,379 частки одиниці) і включає десять регіонів країни;

- кластер 3 характеризується середньою інтегральною оцінкою податкового потенціалу (нижня границя кластера – 0,316, верхня – 0,335; центр кластера – 0,325 частки одиниці) і включає восім регіонів.

- кластер 4 характеризується низькою інтегральною оцінкою податковою потенціалу (нижня границя кластера – 0,302, верхня – 0,310; центр кластера – 0,306 частки одиниці) і включає сім регіонів,

- кластер 5 містить один регіон і характеризується найнижчою інтегральною оцінкою центр кластера – 0,166).

Проведений якісний аналіз показав розподіл регіонів за соціально-економічним розвитком , але не дав можливості виявити кількісний вплив соціально-економічного розвитку на ефективність територіальної організації торгівлі в регіональному розрізі.

Для проведення кількісного аналізу на базі вихідних показників необхідно побудувати економетричну модель з врахуванням результатів якісного агналіза.