Попова О.І.

Науковий керівник: ст. викладач Бєляєва Катерина Валеріївна

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Шляхи підвищення фінансової стійкості страхових компаній

Більшість науковців відзначає, що рівень фінансової стійкості є головним індикатором життєздатності страхової компанії та її спроможності виконувати свої фінансові зобов’язання перед страхувальниками в умовах негативного впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Адже, низький рівень фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання, зокрема й страхових організацій, стає чинником його не платоспроможності, а в подальшому й банкрутства. Тому, дослідження шляхів збільшення фінансової стійкості є актуальною проблемою у страхуванні.

Дослідженнями в даному напрямку займались такі українські та російські вчені: В. Базилевич, Н.Кіріллова, В. Сухов, Т. Бабко, І. Габідулін, Я. Шумелда, С. Осадець, О. Шевчук, Н. Челухіна, Л. Орланюк-Малицька та інші.

Фінансова стійкість страховика – це економічна категорія, що характеризує такий стан його фінансових ресурсів, їхнього розподілу й використання коштів, за якого страхова компанія є платоспроможною і здатною своєчасно й у повному обсязі виконати свої фінансові зобов'язання перед страхувальниками в умовах негативного впливу страхових ризиків, спричинених зміною параметрів середовища, в якому вона перебуває. На думку Іванюка І.С. та Маруженка Д.С основними складовими забезпечення фінансової стійкості страхової компанії є: власний капітал, страхові резерви, перестрахування, інвестиційна діяльність, тарифна політика[1,с. 89].

Фінансово стійким, на думку Н. Селезньової та А. Іонової, є така страхова компанія, в який присутнє оптимальне співвідношення між окремими видами її активів і джерелами їхнього фінансування [2,с.343]. А. Поддєрьогін вважає фінансово стійким такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів спроможний забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправдної кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов’язаннями [3,с.312]. М. Крейніна стверджує, що фінансова стійкість забезпечується достатньою часткою власного капіталу у складі джерел фінансування. Тобто, залучені джерела фінансування використовуються страховою організацією тільки в тих межах, у яких він може забезпечувати їх повне і своєчасне повернення[4,с.29].

Фінансова стійкість як економічна категорія – це головний чинник стабільної діяльності суб'єкта господарювання, який має зберігатися незалежно від ступеня негативного впливу на неї зовнішніх і внутрішніх чинників. Зовнішні чинники умовно можна поділити на дві групи: перша з них - це чинники безпосереднього впливу, які досить швидко позначаються на рівні фінансової стійкості (несприятливі зміни законодавства, погіршення економічного становища і підвищення ступеня ризиків у галузі, зростання рівня конкуренції, посилення податкового тягаря тощо), друга – чинники опосередкованого впливу, які мають довготривалу дію на рівень фінансової стійкості (ускладнення політичної ситуації, погіршення умов зовнішньоекономічної діяльності, несприятливу кон'юнктуру на міжнародних ринках, стихійні лиха, зміну системи цінностей у суспільстві й технологічного устрою) [1,с. 77].

Стабільно високий рівень фінансової стійкості є запорукою своєчасного і повного виконання страховиком своїх фінансових зобов'язань перед страхувальниками. Водночас будь-яка страхова компанія повинна мати низку важелів, використання яких буде сприяти підвищенню рівня фінансової стійкості. Серед них можуть бути використані,зокрема:

· коригування страхових тарифів за видами страхування, які є збитковими;

· розширення місткості перестрахового захисту;

· залучення додаткових фінансових ресурсів;

· зміна організаційно-правової форми діяльності;

· перегляд структури активів і методів інвестування резервів;

· скорочення дебіторської і кредиторської заборгованостей;

· закриття нерентабельних філій та скорочення штатних посад за напрямами діяльності, які не одержують доходів;

· використання додаткових можливостей реалізації страхових послуг.

Платоспроможність важливіший показник фінансової стійкості страхової компанії і головний показник привабливості для потенціних клієнтів. При проведенні рейтингу страхових компаній платоспроможність ставиться на перше місце серед інших критеріїв фінансової стійкості. Рейтинг платоспроможності страхових компаній України наведено в таблиці 1.

№	Назва компанії	Місто	Активи, тис. грн.	Рівень платоспроможності	Ітогова рейтингова оцінка
1	КРЕДО	Запоріжжя	5625,5	25,65	5
2	АЗОВ	Маріуполь	9129,1	21,65	5
3	ІНПРО	Львів	9009,6	20,64	5
4	ДИСКО	Дніпропетрівськ	15234,6	20,29	5
5	ГАРАНТІЯ	Чернігів	11117,1	19,91	5
6	ГАЛИЦЬКА	Івано-Франківськ	3353	17,8	5
7	АВАНТЕ	Харків	53289,3	16,3	5
8	UNION-INSUR	Симферопіль	3169,1	14,8	5
9	АСКА	Донецьк	70574,4	10,87	5
10	ЛЕММА	Харьків	408727,8	6,72	5
11	АУРА	Дніпропетрівськ	34801,5	6,28	5
12	НАДРА	Київ	14100,1	4,88	4
13	ВИКТОРІЯ-М	Вінниця	1457,5	4,28	4
14	ІНТО	Одеса	24487,7	4,21	4
15	ОРАНТА	Київ	90139,1	2,87	4
16	СКАЙД-ВЕСТ	Київ	28858	2,68	4
17	ОСТРА-КИЇВ	Київ	62550,8	2,51	4
18	МОНОМАХ	Одеса	9927,8	1,56	3

Таблиця1. Рейтинг платоспроможності страхових компаній України.

Як видимо з таблиці, стоговий рейтинг оцінюється за п’ятибальною шкалою:

«5» - високий рівень платоспроможності з високою фінансовою стійкістю( >5 ), «4» - достатній рівень платоспроможності з сприйнятливою фінансовою стійкістю ( 2.5 – 5 ), «3» - низький рівень платоспроможності ( 1 – 2.5 ).

Отже, ми дослідили сутність й місце фінансової стійкості страхової компанії, визначили основні загрози, які впливають на неї та запропонували шляхи підвищення фінансової стійкості страхових організацій.

Література

1. Іванюк І.С., Маруженко Д.С., 2006 Фінанси України [Текст] / 2006, с. 77.

2. Сєлєзньова Н.Н., Іонова А.Ф. Фінансовий аналіз[Текст] / М.: ЮНІТІ, 2002. с. 343

3. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств[Текст] / К.: КНЕУ, 2000, с. 312.

4. Крейніна М.Н. Фінансова стійкість підприємства: оцінка й прийняття рішень[Текст] / 2001. с.29.