Тріска Н.І., Зав’ялець Г.В.

Науковий керівник: Лавров О.В.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

СУДОВА ТА ДОСУДОВА САНАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ

Законодавство про неплатоспроможність передбачає можливість проведення досудової санації та санації, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або оголошення його банкрутом» досудова санація - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутства боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів, відповідно до законодавства, до початку порушення провадження у справі про банкрутство [1, с. 4].

Тоді як санація, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство, є системою заходів, направлених на запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації. Вони спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, його боргів і капіталу чи зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Діючи в судовому режимі, метою санації є запобігання визнання боржника банкрутом і його ліквідації, а також проведення оздоровлення фінансово-господарського становища боржника з одночасним повним або частковим задоволенням вимог кредиторів. Тому заходи при судовій санації визначені детально, але особливої судової регламентації судових санаційних процедур закон не передбачає, лише в загальних рисах окреслює поле для правових дій осіб, які зацікавлені в фінансовому оздоровленні підприємства.

Враховуючи подібність визначень в законодавчих актах досудової санації та санації, що здійснюється в судовому порядку, можна визначити їх основні відмінності в наступному: період проведення санації: до чи після судового провадження у справі про банкрутство; цілі проведення: в цілях досудової фінансової санації та в судових умовах її застосування; ефективність застосування заходів санації: в судовому чи в досудовому періодах.

З визначення досудової санації випливає, що її метою є застосування системи заходів щодо відновлення платоспроможності боржника і запобігання його банкрутства зацікавленими особами в результатах діяльності боржника. Заходи, що мають право розробляти зацікавлені особи, не деталізовані, але загальний поділ їх на організаційно-господарські, управлінські, інвестиційні, технічні, фінансово-економічні та правові вказує на їхню спрямованість і окреслює те коло дій, які в межах чинного законодавства дозволяють відновити платоспроможність боржника.

Застосування фінансової санації в процесі провадження справи про банкрутство має свої особливості. Так, головне завдання провадження справи про банкрутство полягає в якомога повнішому задоволенні вимог кредиторів, що можна досягти шляхом реалізації майна боржника та розподілу отриманих в результаті цього коштів між кредиторами у процесі застосування ліквідаційної процедури, реалізації плану санації боржника у вигляді проведення фінансової санації чи санації, що передбачає реорганізацію, укладення мирової угоди, що представляє собою процедуру досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати заборгованості кредиторам або зменшення суми боргів.

Рішення про проведення санації боржника в процесі провадження справи про банкрутство ухвалюється у таких випадках:

1. Коли підприємство стало фінансово неспроможним чи існує реальна загроза цього, і боржник з власної ініціативи звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство. Разом із заявою представник підприємства-боржника може подати і розроблений план санації. Рішення про проведення санації буде прийняте у разі визнання підприємства санаційно спроможним і здатним задовольнити вимоги кредиторів повною мірою.

2. Після закінчення місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства, якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника чи подали акцептовані комітетом кредиторів і господарським судом пропозиції щодо санації (реорганізації) неспроможного підприємства. У разі згоди кредиторів з умовами і механізмом задоволення їхніх претензій, господарський суд приймає рішення про припинення провадження справи про банкрутство та здійснення фінансової санації юридичної особи [3, с. 90].

3. З ініціативою банку або іншої фінансово-кредитної установи. Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» установа банку має право застосувати комплекс заходів санації стосовно клієнта, оголошеного неплатоспроможним. Банк може передати оперативне управління цим підприємством адміністрації, яка сформована за його участю, реорганізувати боржника, змінити порядок та умови платежів, а також направити на погашення кредиторської заборгованості виторг від реалізації продукції. Однак, всі дії банківської установи повинні бути узгоджені з іншими кредиторами підприємства, не вступаючи з ними у конфлікт.

Отже, санація, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство, має на меті задоволення, в першу чергу, інтересів кредиторів, через застосування реорганізаційних заходів та за рахунок грошових надходжень від фінансово-господарської діяльності боржника. Інтереси ж керівників підприємства та його власників щодо збереження та фінансового оздоровлення підприємства майже не враховуються.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регламентує процедуру досудової санації у частині недопущення банкрутства боржника та вказує на такі позасудові заходи попередження [1, с.8]:

- власники підприємства, а також органи виконавчої влади та місцевого самоврядування повинні вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства;

- передбачається також можливість надання власниками майна чи кредиторами фінансової допомоги підприємству-боржнику на погашення зобов'язань та відновлення його платоспроможності;

- проведення досудової санації державних підприємств забезпечується коштами державних підприємств, Державного бюджету України та інших джерел фінансування.

Наведені концептуальні засади правового забезпечення фінансової санації є прогресивними, оскільки вони спрямовані, насамперед, на фінансове оздоровлення підприємства шляхом проведення досудової фінансової санації та застосування її у судовому порядку, а здійснення ліквідаційної процедури передбачається тільки у надзвичайних випадках.

Список використаних джерел:

1. Законодавство України з питань банкрутства суб'єктів господарювання. Збірник законодавчих та нормативних актів/ Упорядник Камлик МІ. - К.: Атіка, 2003. - 352 с.

2. Коробка Г.Г.Санація як процедура, що застосовується до неплатоспроможного боржника // Наука і вища освіта: Тези доповідей учасників XV Міжнародної наукової конференції молодих науковців, м. Запоріжжя, 17-18 травня 2007. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2007.- Ч.3. - 495 с.

3. Управління фінансовою санацією підприємства: Навчальний посібник/ СЯ. Салига, О.І. Дацій, Н.В. Нестеренко, О.В. Серебряков. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 240 с.