Тріска І.І., Левицька В.В.

Науковий керівник: Станко Г.В.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

Економічний аналіз як основа побудови ефективної системи управління підприємством

Підприємство є відкритою соціально-економічною системою, що тісно взаємодіє із зовнішнім середовищем. Саме тому управління підприємством - це складна та відповідальна робота. Її складність визначається станом керованої системи, цілями, строками їх реалізації, виявленням внутрішньосистемних зв’язків, взаємозалежностей елементів й усієї системи із зовнішнім середовищем.

Нестабільність зовнішнього і внутрішнього середовища, боротьба за споживача та якість продукції, ріст конкуренції, високий динамізм виробництва, невизначеність процесів формування і розвитку факторів виробництва вимагають глибокого обґрунтування управлінських рішень за допомогою сучасних методів аналізу [1, c. 22].

Метою даної роботи є обґрунтування здатності економічного аналізу в забезпеченні прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень на основі глибокого дослідження внутрішнього розвитку економічних явищ та процесів, які є невід’ємною умовою діяльності підприємства.

Дане питання розглядали вітчизняні економісти та науковці, такі як: Т.М. Ковальчук, Е.В. Мних, А.І. Павленко, Н.Г. Чумаченко, С.В. Мочерний та ін. Свій внесок у дослідження економічного аналізу зробили й зарубіжні науковці, а саме: В.В Ковальов, Н.А. Русак, Р. Холт, А.Д. Шеремет та ін.

Метою економічного аналізу як функції управління є своєчасне та об’єктивне оцінювання господарських процесів, проведення дослідного порівняння між фактичним і запланованим рівнем розвитку підприємства та забезпечення пошуку нових можливостей у досягненні мети підприємства, переорієнтування планів майбутньої діяльності підприємства, у випадку зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, з метою прийняття якісних управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику [2, c. 20].

Для забезпеченості цілеспрямованості й організованості в сфері управління підприємством економічний аналіз має сприяти тому, щоб управлінські рішення відповідали таким вимогам: оптимальність, ефективність, своєчасність, об’єктивність, обґрунтованість, гнучкість та дієвість.

Тому назріла об’єктивна необхідність виділення в економічному аналізі таких складових, як теоретичний і конкретно-економічний аналіз.

Можна зазначити, що теоретичний аналіз – це якісний, а конкретно-економічний – кількісний економічний аналіз. Як теоретичний, так і конкретно-економічний аналіз повинні забезпечувати вироблення та прийняття оптимальних управлінських рішень на всіх рівнях управління.

В процесі розвитку ринкових відносин поява нових проблем управління приводить до зміни напрямів, сфери застосування економічного аналізу. Це в свою чергу зумовлює необхідність оновлення наукового апарату методів економічного аналізу.

Сьогодні в системі управління підприємством в умовах невизначеності аналітичних досліджень першочерговими стають такі напрями:

1) пошук шляхів підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу, прогнозування життєвого циклу продукції, процесів підприємства, оцінки фінансових можливостей розвитку виробництва, де важливе місце займає економічна діагностика;

2) досягнення оптимального співвідношення попиту і пропозиції, збалансування виробництва та споживання;

3) вивчення слабких і сильних сторін підприємства відповідно до потенційних можливостей розвитку підприємства та ризиків зовнішнього середовища для вироблення тактичних управлінських рішень відповідно до обраної маркетингової стратегії підприємства, обґрунтування стратегічних, інвестиційних і фінансових рішень;

4) здійснення комплексного економічного аналізу господарської діяльності підприємства з метою формування перспектив його розвитку;

5) пошук шляхів ритмічності та узгодженості діяльності для досягнення мети і розвитку підприємства, його структурних підрозділів [1, c. 25].

Для успішної реалізації вищезазначених напрямів досліджень економічного аналізу необхідно:

підвищити оперативність економічного аналізу, що виявляється в мінімізації періоду, за який проводиться економічний аналіз;

відійти від обов’язкової формальної “точності” результатів аналізу, тобто перенести центр уваги від аналізу звітності до аналізу ситуацій, цільового аналізу резервів;

створювати аналітичні групи з участю економістів, технологів, маркетологів, юристів для забезпечення комплексності економічного аналізу;

розширити використання вибіркових даних та додаткової інформації [3, с. 28].

Таким чином, економічний аналіз є методологічною основою дослідження діяльності підприємства і однією з головних особливостей управління підприємством в складних соціальних та економічних умовах невизначеності. Він дає змогу виявити слабкі та сильні сторони, можливості та загрози, вибрати найоптимальніші напрями поточних і стратегічних дій з урахуванням фактичних цілей господарської діяльності підприємств, що в кінцевому результаті підвищує ефективність їх функціонування та забезпечує зростання національної економіки.

Список використаних джерел:

1. Ковальчук Т.М. Сучасна філософія управління і проблеми економічного аналізу // Економіка та держава. - 2007. - № 2. - С. 21-26.

2. Мних Е.В. Цільові спрямування економічного аналізу // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №3. - С. 19-24.

3. Федорів В.А. Напрями удосконалення економічного аналізу на підприємстві // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 5. - С. 24-29.