Завізєна Н.С.

Одеський державний економічний університет

Інформаційно-комунікаційні технології для ефективності функціонування економічних систем

В останнє десятиріччя XX і на початку XXI століття інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) стали одним з найважливіших чинників, що впливають на розвиток світових процесів. Їх революційна дія торкається державних структур і інститутів цивільного суспільства, економічної і соціальної сфер, науки і освіти, культури і способу життя людей. Багато розвинених і розвиваючих країн повною мірою усвідомили ті колосальні переваги, які несе з собою розвиток і розповсюдження ІКТ, ні у кого не виникає сумніву той факт, що рух до інформаційного суспільства - це шлях у майбутнє людської цивілізації.

Рух до інформаційного суспільства в світі - об'єктивний процес, що забезпечує формування і розвиток світового економічного простору, взаємозв'язане функціонування світових товарних ринків, ринків інформації і знань, капіталу і праці, Україна не може залишатися в стороні від цих глобальних процесів. Саме тому Україна має намір брати активну участь в міжнародних зусиллях по формуванню глобального інформаційного суспільства. Це означає, що довгострокова стратегія соціально-економічного розвитку країни повинна включати створення і реалізацію передумов і умов розповсюдження і використання ІКТ для підвищення ефективності функціонування організаційних систем всіх рівнів.

Напрям інтеграції загальнонаціональної стратегії розвитку і використання ІКТ з регіональними стратегіями інформатизації залишається поки малодослідженим. Вимагає додаткових досліджень і напряму впливу інформаційної інфраструктури на ефективність функціонування регіональних соціально-економічних систем. Значення цих напрямів обумовлена тим, що стратегії загальні і стратегії інформатизації, зокрема, знаходять своє конкретне вираження саме на регіональному рівні, коли можливий облік специфіки конкретного регіону.

Важливе і першочергове значення має визначення пріоритетів підсистем регіональної соціально-економічної системи (РСЕС) у процесі упровадження ІКТ. Такий пріоритет повинен включати два основні компоненти: значення ІKT для підсистеми і ступінь розвитку ІКТ в ній.

Визначення ж першого компоненту є складним завданням. Слід зазначити, що визначення значення ІКТ для ефективного функціонування будь-якої підсистеми РСЕС за наявною офіційною статистичною інформацією практично неможливе по декільком причинам:

- недостатня деталізація у виділенні самих підсистем. Наприклад, виділення в офіційній статистиці використання ІКТ промисловості як підсистеми РСЕС недостатнє через різноманітність встановлених її елементів і, як наслідок, недостатньої конкретизації завдання;

- неможливість прослідкувати в динаміці взаємозв'язок розлиття і використання ІКТ в будь-якій підсистемі РСЕС і основних результатів функціонування підсистеми. Українська статистика тільки з 2003 року перейшла до постійного моніторингу використання ІКТ в соціально-економічних системах. До 2003 року проводилося тільки одне одноразове обстеження Держкомстату, яке направлене на збір інформації про використання ІКТ [2]. Внаслідок цього, відсутня можливість зіставити достатньо тривалі динамічні ряди показників використання ІКТ і показників, що відображають результати діяльності;

- залишається можливість зіставити показники використання ІКТ і результатів діяльності будь-якої підсистеми РСЕС в різних регіонах на певний момент часу. Проте, у такому разі, втрачається інформація про специфіку функціонування підсистеми саме в даному регіоні, оскільки умови в різних регіонах різні. Статистичний аналіз інформаційної активності в регіонах України показує загальне значення сучасних ІКТ для функціонування, тих або інших сфер регіонального розвитку. Разом з тим, це практично максимум того, що можна «вичавити» з офіційних статистичних даних. Але при цьому виявлені взаємозв'язки, які в певному випадку можна назвати впливом. Однозначних же причинно-наслідкових зв'язний на основі статистичного аналізу вказати складно.

Безумовно, можна сказати, і це визначається всіма експертами, що, в сучасних умовах, ІКТ багато в чому визначають ефективність функціонування. Але, кількісно визначити значення ІКТ для ефективного функціонування якої-небудь системи, використовуючи кореляційні взаємозв'язки, практично неможливо. На наш погляд, визначення такого прогнозу можливе лише побічно.

Запропонуємо ще один підхід до визначення значення ІКТ для ефективного функціонування організаційної системи, за умови, що потенціал ІКТ, в плані отримання, інтерпретації, аналізу і передачі інформації, буде використаний максимально повно.

Йдеться саме про значення, тобто про потенційний внесок, який вносять або можуть внести ІКТ в ефективність функціонування організаційної системи через специфіку її функціонування. Річ у тому, що існує немало методик оцінки ефективності ІТ-проектів [1]. Деякі з них є методиками «постфактум», тобто дають можливість визначити те, що вже відбулося. Наприклад, що надав організації той або інший ІТ-проект, який вже запущений і функціонує? Інші - на основі експертних методів, намагаючись дати відповідь на запитання: що може дати той або інший проект? Всі ці методики дуже важливі на рівні окремого підприємства для детальної оцінки інвестицій в ІКТ. Разом з тим, вони не можуть дати відповідь на запитання: в якій підсистемі РСЕС ІКТ апріорі можуть дати більший ефект, виходячи із специфіки її діяльності, а в який менший. На наш погляд, саме це питання є ключовим при визначенні прогнозу ступеня впливу ІКТ на ефективність функціонування тієї або іншої підсистеми РСЕС.

Оскільки підсистема РСЕС є сукупністю суб'єктів регіонального розвитку з'єднаних загальною специфікою діяльності, то відображенням всієї підсистеми може бути окремий її представник, подібно тому як про вид живих організмів можна судити по окремому його екземпляру. Таким суб'єктом-представником є організаційна система, під якою будемо розуміти різновид системи, освіченою сукупністю людей, ресурсів і інструментальних засобів, з'єднаних організаційними відносинами, що визначають правила їх взаємодії в процесі цілеспрямованого функціонування. Відповідно, загальна ефективність системи по критерію першого роду - є ступінь досягнення мети функціонування.

Враховуючи вищесказане, для визначення пріоритетів інформатизації підсистем РСЕС необхідно визначити значення ІКТ для інформаційної ефективності тієї або іншої організаційної системи. Згідно роботі інформаційна ефективність це сума двох складових: ефекту інформаційної діяльності і ефекту використання інформації.

Коли йдеться про ефект інформаційної діяльності, то мається на увазі процеси пошуку, обробки, зберігання і розповсюдження інформації. Іншими словами, ефект інформаційної діяльності виражається в прирості ефекту використання інформації за рахунок впорядкування інформаційних зв'язків між інформуючою і інформуючими системами. Наприклад, сюди відносять значний виграш за часом, який виходить за рахунок використання сучасних ІКТ. До ефекту інформаційної діяльності необхідно також віднести і ефект від використання додаткової інформації, яка не була знайдена у випадку відсутності необхідної технології. Говорячи про ефект використання інформації, мається на увазі змістовної частини, тобто реальний, або розрахований, ефект, який досягається користувачем інформації у результаті її використання. Ефект використання інформації являє собою реалізовану частину економічного потенціалу інформації.

Під інформаційною ефективністю розуміється саме сумарний ефект від інформаційної діяльності і використання інформації, оскільки інформаційна діяльність розглядається нами через призму прийняття ефективних управлінських рішень. В такому випадку, грає роль не тільки те, наскільки ефективно працює інформаційна інфраструктура сама по собі, але і те, наскільки вона сприяє досягненню поставленій меті.

Література:

1. Мэйор Т. Методологии оценки ИТ [Електронный ресурс]. / Т. Мэйор. − Режим доступа: http://www.osp.ru/cio/2002/09/056.htm

2. Осауленко О.Г. Статистика потребує модернізації. [Текст]. / Осауленко, І.Р. Гасликова // Урядовий кур’єр. − 2006. − № 46. − С. 30