Экономические науки/ Экономика предприятия

Панна А.О

Миколаївський державний аграрний універсітет

Якість продукції як економічна категорія та об’єктивна необхідність її підвищення

В Україні, як і в більшості країн світу, забезпечення високої якості продукції поставлено в ряд пріоритетних економічних проблем. В умовах насиченого ринку та підвищеної конкурентної боротьби управління якістю повинно стати головним елементом системи управління виробництвом в цілому.

Рівень розвитку підприємства та величина його прибутку залежить, в першу чергу, від якості продукції. Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення. Тому для кожного підприємства дуже важливо постійно підвищувати та удосконалювати рівень якості категорія та об’єктивна необхідність її підвищення В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності, успіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, на скільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від її вирішення залежить успіх і ефективність національної економіки.

Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, зручними, красивими, модними доти, доки їм на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі. Це обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, максимально задовольняти потреби споживачів при відносно мінімальних затратах на її досягнення.

Якість – це філософська категорія. Вважається, що вона вперше була проаналізована Аристотелем ще в ІІІ столітті до н.е., він провів диференціацію за ознакою „гарний – поганий”. Існує, на приклад, філософське визначення якості, зроблене Гегелем у ХІХ ст.: «Якість є, в першу чергу, тотожна з буттям визначеність, так що дещо перестає бути тим, що воно є, коли воно втрачає свою якість». Досить цікавою є китайська версія трактування поняття якості: ієрогліф, який визначає якість, складається з двох елементів – „рівновага” і „гроші”(якість = рівновага + гроші), отже, якість тотожна поняттю „висококласний, дорогий”. Існують аналогічні сучасні філософські визначення, представниками яких є видатні економісти такі, як Е. Демінг, Джуран та Шухарт. Е. Демінг – всесвітньо відомий вчений у сфері менеджменту, батько японського «дива» у сфері якості, він розглядав якість, як економічну категорію, що визначає рівень виготовленої продукції та наданих послуг, пропонував запровадити нові методи покращення якості продукції .

Згідно точки зору Джурана, якість – це ступінь задоволення споживача (для реалізації якості виробник повинен з’ясувати вимоги споживача і зробити свою продукцію такою, щоб вона задовольняла ці вимоги) Шухарт розглядав якість у вузькому її розумінні, тобто як властивість, що реально задовольняє споживачів. кість розвивалася у міру того, як розвивалися, урізноманітнювалися і збільшувались суспільні потреби, зростали можливості виробництва по їх задоволенню.

Особливо динамічно процес розвитку і зміни суті якості, її параметрів відбувався в останні десятиріччя, коли швидко змінювались поняття якості, вимоги і підходи до неї.

На сучасному етапі якість продукції — це поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність. Як економічна категорія якість відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини .

Якість розвивалася у міру того, як розвивалися, урізноманітнювалися і збільшувались суспільні потреби, зростали можливості виробництва по їх задоволенню. Особливо динамічно процес розвитку і зміни суті якості, її параметрів відбувався в останні десятиріччя, коли швидко змінювались поняття якості, вимоги і підходи до неї.

Підвищення якості — одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і втримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не лише за рахунок обсягу продажів, а й за рахунок вищих цін. В Україні проводиться активна політика з забезпечення якості продукції, в якій передбачено забезпечення безпеки для здоров’я людини під час виготовлення, транспортування, зберігання, реалізації, використання та утилізації продукції; встановлено державний контроль і нагляд за виробництвом. Важливим виявом посиленої уваги до якості продукції є опублікований у 2006 році «Проект закону про якість та захист прав споживачів» та Указ Президента України “Заходи про підвищення якості вітчизняної продукції”, який набув чинності 23 лютого 2001 року. В них юридично закріплена сучасна політика нашої держави, яка спрямована на виробництво якісної, конкурентоспроможної продукції, також встановлені економічні, організаційні та правові відносини між учасниками розробки, виробництва і використання продукції

Зростаюче значення проблеми якості продукції є наслідком розвитку науки і техніки, умов виробництва продукції. Основні причини цього процесу – це ускладнення виробничих процесів, впровадження нових технологічних методів, природне підвищення вимог населення до якості товарів, що купуються, зумовлене постійним зростанням матеріальних і естетичних потреб. Все це примушує виробників підвищувати якість продукції і не відставати від вимог споживачів. Завдання ускладнюється тим, що вирішувати згадані проблеми необхідно у єдиному комплексі. Чим досконаліше організована координація і взаємозв’язок між окремими ланками проблем, тим вища технічна, економічна і соціальна ефективність її вирішення .

Звідси можна зробити висновок, що вся робота із підвищення якості продукції повинна спиратися на ґрунтовну наукову базу, на достатньо стійкий теоретичний фундамент і, передусім, на науку про якість продукції.

Література

1. Антонець Ю.О. Системний підхід до управління якістю – фундамент перспективного розвитку підприємства /Антонець Ю.О. // Актуальні проблеми економіки.- 2002 - №10. – С.37-45.

2. Харченко Т.Б. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства як засіб ринкового реформування./ Харченко Т.Б.// Актуальні проблеми економіки.–2003.-№2. – 70 с.

3. Соколовська Т.В. Взаємозалежність якості та конкурентоспро-можості сільськогосподарської продукції / Т.В. Соколовська // Актуальні проблеми економіки. – 2008. − № 1. – с. 160 – 163.