Економічні науки/ 7 Облік і аудит

 

                                                  К. е. н.  Івченко Л.В.

                    ДВНЗ „Київський національний економічний університет

ім. Вадима Гетьмана”

                МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ

 

Успішне функціонування організації сьогодні неможливо уявити без надійної системи контролю, яка вирішує найважливіші завдання у системі керування. Важливою вимогою контролю є гнучкість, оскільки ефективний контроль повинен узгоджуватися із змінами у структурі організації та системі керування, з процесом планування.

Дієвість контролю безпосередньо пов'язана з якістю системи обліку на рівні держави і, зокрема, на кожному підприємстві.

Так, на думку професора Г.Г. Кірейцева, «...в процесі обліку здійснюється контроль за підтриманням в заданому стані параметрів відображених і керованих об'єктів, забезпечується внутрішня і зовнішня реконструкція фактів господарської діяльності, що сприяє розширенню та поглибленню знань про об'єкти»    [1, с. 51].

Професор    М. В.  Кужельний    зазначає:     «...об'єкти    контролю,    що

 охоплюються за допомогою бухгалтерського обліку, співпадають з об'єктами обліку. Це визначається тим, що бухгалтерський облік є і засобом контролю, і його об'єктом» [2, с. 7]. Він також визначає, що «.використання даних бухгалтерського обліку як основи інформаційного забезпечення, а також іншої інформації для управління  виробництвом  є проявом  контролю як функції управління» [2,с. 22].

          Багато вчених, зокрема, М.Т. Білуха [3, с.5], М. В. Кужельний [2, с.35], Л.М. Крамаровський  [4,с.26 ], А.Д. Шеремет і В.П. Суец [5, с.36] дотримуються точки зору про те, що економічний контроль є невід'ємною частиною бухгалтерського обліку. Протилежною є думка Валуєва Б.І., Горлової Л.П., Муравської В.В.: «Твердження, що ведення обліку є одночасно здійсненням контролю, є досить спірним, оскільки побудова бухгалтерської моделі господарських засобів і забезпечення контролю за їх збереженням і доцільністю використання досягається принципово різними методами. Елементи методу бухгалтерського обліку, якщо розглядати їх під кутом зору власне бухгалтерського обліку, не містять в собі контрольних функцій.» [6, с.46 ].

Отже, облік є невід'ємною складовою системи управління та ведеться з метою підготовки інформації для прийняття рішень. Саме в процесі бухгалтерського обліку систематизуються та записуються факти господарських операцій, формуються первинні документи, в цілому - підводяться підсумки економічних подій. Облік і контроль взаємопов'язані, оскільки, саме їхня  «співпраця» гарантує ефективне використання коштів, збереженість активів та достовірність інформації.

Контроль виступає однією з важливих функцій управління. Контроль в порівнянні з іншими елементами управління (планування, регулювання, аналіз, контроль та ін.) дає реальну оцінку стану підприємства. Водночас, впровадження внутрішнього контролю сприяє посиленню контрольних функцій обліку.

Забезпечення належної організації контрольного процесу неможливе без наявності чіткої і зрозумілої методики проведення контролю. Відсутність такої методики на практиці призводить до значних порушень чинних законодавчо-нормативних актів, недотримання правильності та послідовності виконання окремих контрольних процедур. В результаті чого знижується якість та результативність контролю, як методичного прийому.

Основою для створення ефективної та раціональної методики проведення контролю є дослідження і виділення етапів реалізації контрольного процесу.

Виділяють наступні етапи процесу контролю:

Перший етап - визначення параметрів функціонування й розвитку організації, які підлягають контролю, а також джерел інформації про них.

Другий етап - створення моделі системи керування організацією, яка відображає потоки ресурсів, інформації, строки отримання проміжних і кінцевих результатів, а також найефективніші місця для здійснення кон­трольних дій, так звані крапки контролю.

Третій етап - зняття інформації про реально досягнуті результати та їх порівняння з існуючими нормативами, що дозволяє визначити наявність відхилень від стандартів.

Четвертий етап - коректування діяльності організації, модифікація цілей, перерозподіл завдань, удосконалення технології виробництва й керування.

Процес здійснення будь-якого контролю розпочинається з організаційного етапу, на початку якого визначає об'єкти, кількість і строки проведення контролю. Все це знаходить відображення в календарному плані-графіку проведення контролю, який може переглядатися і змінюватися. Розробка та затвердження даного документу залежить від рівня здійснюваного контролю.

Також на організаційному етапі створюються робочі групи обов'язки, яких нормативно визначені та залежить від рівня здійснюваного контролю. При формуванні контролюючої групи увагу слід звернути на компетентність та порядність її членів. Крім цього, на даному етапі контрольного процесу видається розпорядчий документ на проведення контролю.

На документально-аналітичному етапі контролю проводиться комплекс заходів, безпосередньо пов'язаних з перевіркою фактичної наявності та стану об'єктів контролю, правильності їх визнання та оцінки. Використовується весь комплекс прийомів: розрахунково-аналітичних, документальних. Від техніки здійснення перевірки окремих об'єктів залежить конкретний їх набір.

На узагальнюючому етапі контролю визначається розмір збитків, відображення їх результатів в обліку; складається та підписується акт.

На результативному етапі контролю розробляються пропозиції, щодо усунення порушень і їх наслідків; проводиться комплекс заходів із запобігання порушень в майбутньому; контроль за виконанням прийнятих рішень.

Отже, підсумовуючи усе вище зазначене, контроль можна визначити як сукупність дій і завдань, яким притаманні такі ознаки:  чітко визначені ціль і мета, які досягаються одночасним виконанням  ряду технічних та економічних прийомів; чітка координація завдань і ресурсів в процесі виконання контролю;  певні терміни виконання; умови здійснення; наявність або відсутність конфліктів.

Взагалі, виділення відповідних етапів контролю (організаційного, документально-аналітичного, узагальнюючого і результативного) дозволить забезпечити високу ефективність, об'єктивність та раціональність здійснення зовнішнього та внутрішнього контролю.

 

                                                  Література:

1.  Кирейцев Г.Г. Функции учета в механизме управления      сельскохозяйственным производством. – Киев: Изд-во УСХА, 1999. – 240 с.

2.     Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: КНЕУ,2001. – 334 с.

3.     Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник. – К.: ПП „Влад і Влада”, 1999. – 320 с.

4.     Крамаровский Л.М. Ревизия и контроль. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 300 с.

5.     Шеремет А.Д., Суец В.П. Аудит. – М.: ИНФРА – М., 2005. – 240с.

6.     Контроль в системе внутрипроизводственного хозрасчета. / Б.И. Валуев, Л.П. Горлова, В.В. Муравская и др. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 239 с.