Экономические науки/16.Макроэкономика

К. е. н., доцент Асулова У. С., Іванова Г. М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михаїла Туган-Барановського

Функціонування механізму ціноутворення в умовах ринку

В умовах ринкової економіки провідна роль належить задоволенню інтересів, які відображають прагнення людей до привласнення певної частини суспільних доходів. Саме ринкова ціна та механізм її функціонування є тим надзвичайним явищем, в якому стикаються інтереси окремих людей, груп людей і всього суспільства. Тому дослідження механізму ринкового ціноутворення як системи, що забезпечує узгодження інтересів усіх суб’єктів ринку, має важливе теоретичне й практичне значення.

Питання функціонування механізму ринкового ціноутворення одержали висвітлення в багатьох наукових працях, зокрема в працях Артуса М. М., Безкоровайної С. В., Лівінського О. М.[1, 2, 3] та інших, але підвищення дієвості цього механізму потребує подальшого дослідження окремих його елементів та їхньої сукупної взаємодії. Такий механізм має сприяти створенню умов для поєднання інтересів суб’єктів ринку та забезпечити розв’язання суперечностей у їхніх взаємовідносинах.

У самій сутності функціонування ринкової економіки діє принцип гармонізації суспільних, колективних і особистих інтересів. Суспільство(держава) такою ж мірою, як і колективи працівників, зацікавлене у дотриманні інтересів кожного суб’єкта господарювання та кожного працівника, але дієвість цього принципу не може забезпечуватися сама собою. Гармонізація суспільних, колективних та особистих інтересів має підтримуватися постійним функціонуванням економічних механізмів і, зокрема, механізму ціноутворення, який має забезпечувати стимулювання колективів і працівників за результатами їхньої діяльності. За допомогою механізму ринкового ціноутворення відбувається поєднання інтересів споживачів і продавців(виробників) товарів та суспільства в цілому, забезпечується розв’язання суперечностей у їх взаємовідносинах.

Інтереси товаровиробників(продавців) виражаються в реалізації найбільшого обсягу виробленої продукції з найвищим рівнем рентабельності, але такі інтереси товаровиробників можуть не задовольняти як покупців, так і суспільство. Покупці (споживачі) прагнуть купити товар за ціною, що нижча її вартості(цінності), а це не може задовольняти продавців(виробників). Все це зумовлює необхідність запровадження таких форм економічного керівництва, які б найбільшою мірою сприяли реалізації інтересів усіх суб’єктів ринку.

Усі суб’єкти ринку пов’язані відповідними інтересами, які реалізуються через механізм ринкового ціноутворення. Саме ринкові ціни на товари, що формуються за співвідношенням попиту та пропозиції, є формою вияву економічних відносин суб’єктів ринку і засобом розв’язання їхніх суперечливих інтересів. Ціна певним чином визначає поведінку споживача при прийнятті ним рішення відносно придбання продукції, також значною мірою від ціни залежить рівень прибутку від реалізації продукції на ринку.

Аналіз попиту і пропозиції, що формують рівень цін, виявляє складність логічної послідовності їхньої взаємодії. Зокрема ціни визначаються співвідношенням попиту і пропозиції, і водночас попит і пропозиція визначаються цінами. Крім того, попит визначає пропозицію, а отже, й виробництво, і навпаки, пропозиція визначає попит, виробництво-ринок збуту, а ринок збуту-обсяг і структуру виробництва. Попит і пропозиція взаємопов’язані, взаємозалежні й динамічні. Так, ціни на м’ясо залежать від цін на худобу, а ціни на худобу-від цін на корми, ціни на корми залежать від умов обміну речовин в біосфері тощо.

Між ціною та кількістю пропонованого продукту існує пряма або позитивна залежність. Так, якщо ціна зростає, відповідно збільшується й величина пропозиції, а якщо ціна знижується, то зменшується величина пропозиції. Цю залежність називають законом пропозиції.

Зміна співвідношення між попитом і пропозицією породжує коливання ринкових цін навколо так званої ціни рівноваги. Через ці коливання встановлюється той рівень цін, при якому забезпечується рівновага попиту і пропозиції і в остаточному підсумку рівновага виробництва і споживання. За умов ринку співвідношення попиту і пропозиції регулюється автоматично, через функціонування механізму ринкового ціноутворення, але встановлення ціни лише на основі ринкового саморегулювання не забезпечує колективні, соціальні, екологічні та інші суспільні потреби. Такі ціни не можуть відображати всієї різноманітності інтересів учасників суспільного виробництва, тому ринковий механізм саморегулювання ціноутворення доповнюється, по-перше застосуванням продавцями(виробниками) певних методичних підходів і способів ціноутворення з метою прискорення збуту продукції і забезпечення реалізації їхньої цінової політики і, по-друге, урядовими заходами на основі нормативно – правового забезпечення регулюючого впливу держави на процес ранкового ціноутворення.

Ціна може встановлюватися з метою збереження потенційних покупців до товару підтримки торгових посередників. Для популяризації товару або з метою привернути більше уваги споживачів ціни можуть знижуватися тимчасово. Ціни на одні товари можуть встановлюватися таким чином, щоб сприяти збільшенню збуту інших товарів асортиментної групи. Ринковий механізм саморегулювання, що здійснюється на основі співвідношення попиту й пропозиції та застосування продавцями(виробниками) певних видів цін і методів ціноутворення, не може враховувати всієї повноти різноманітних інтересів суспільства в цілому. Тому цей механізм доповнюється регулюючим впливом урядових заходів на основі нормативно-правового забезпечення. Водночас весь регулюючий процес ціноутворення відбувається диференційовано, залежно від конкретного об’єкта товарного чи ресурсного ринку.

Рівень цін на кожному конкретному товарному та ресурсному ринках формується не ізольовано сам собою, а в їхній єдності та тісному взаємозв’язку. Зміни рівня цін на будь-якому одному ринку неодмінно викликають певні зміни цін інших ринків. Тому в ринкових умовах немає потреби здійснювати додатковий регулюючий вплив держави на всіх ринках. Достатньо здійснювати регулюючий вплив на певні об’єкти відповідного ринку, як процес ринкового саморегулювання доповнить і збалансує ціни на інших ринках.

Кожен суб’єкт ринку своєрідно виявляє свій вплив на ринкову ціну. Зокрема механізм впливу покупців(споживачів) на ринкову ціну здійснюється безпосередньо через попит. Зв’язок, що відбувається через купівлю або відмову від купівлі, вважається активним методом впливу споживачів на економічне стимулювання через механізм цін. Механізм впливу продавців(товаровиробників) на рівень ринкових цін здійснюється шляхом застосування певних видів цін і методів ціноутворення, які передбачені ціновою стратегією суб’єктів господарювання та системою тактичних заходів(цінових знижок і націнок).

Найбільш ефективно ринковий механізм діє в умовах вільної конкуренції, тобто коли ситуація на ринку характеризується множиною покупців і продавців, однорідністю продукції, яка реалізується вільним входом фірм на ринок. При вільній конкуренції жодний із продавців або покупців сам по собі не в змозі впливати на ринкову ціну.

Механізм ринкового ціноутворення зорієнтований в задоволення інтересів суб’єктів ринку покупців(споживачів), продавців(товаровиробників) і суспільства. Водночас він спрямований на забезпечення реалізації цінової політики суб’єктів господарювання, яка регламентується нормативно-правовим забезпеченням. Держава повинна впливати на ціноутворення, бо зміна відносних цін служить орієнтиром для виробника при визначенні необхідності зміни обсягів виробництва, також зміна цін впливає на вибір технології виробництва. Ціни в остаточному підсумку обумовлять і те, ким при даному рівні прибутків буде спожитий продукт.

Література

1.Артус М. М. Механізм ціноутворення та його функціонування в умовах ринку // Фінансовий механізм. – 2008. - №9.- С.103.

2.Безкоровайна С. В. Дослідження цілей цінової політики підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №11. – С.38.

3.Лівінський О. М., Ломакін В. В., Стоян Н. В. Державне управління ціноутворення в ринкових умовах // Економіка та держава. – 2007. - №3. – С.6.