Экономические науки/ 16.Макроэкономика.
Наторіна А., старший викладач Кінько О.М.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського, Україна
Проблема
безробіття в Україні
Проблеми
зайнятості і працевлаштування сьогодні в Україні є одними з найбільш
актуальних. Очікуваної стабілізації на ринку праці не відбулося, зберігається
тенденція зростання як офіційного, так і прихованого безробіття. Найбільше
число працівників залишаються без роботи через скорочення обсягів виробництва у
зв'язку з непостачанням сировини, комплектуючих виробів, порушенням договірних
зобов'язань, розривом виробничих зв'язків. Різке зростання цін на сировині,
енергоносії, устаткування, а також тарифів на транспортне обслуговування
привело до банкрутства і ліквідації нерентабельних підприємств, що також
поповнило ряди безробітних. Необхідно мати на увазі зупинку деяких підприємств,
скорочення бюджетних установ і організацій.
Безробіття –
явище не тільки економічне, хоча виникає воно у сфері економіки. Це дуже
важливий психологічний та моральний феномен. Він безпосередньо пов’язаний з
політикою держави. Безробіття,
приносить суспільству значні втрати, оскільки його зростання створює
цілий комплекс проблем: скорочується купівельна спроможність населення, бюджет
втрачає платників податків, підприємство – персонал. Зростають ризик
соціального напруження, додаткові витрати на підтримку безробітних.
Безробіття є
явищем макроекономічної нестабільності, тому вимагає постійного контролю за
невикористанням ресурсів суспільства з боку урядових структур усіх рівнів. Тому
що вже доведено, що безробіття, інфляція, ВВП – це явища взаємопов’язані.
Математично зв’язок
між втратами ВВП та перевищенням фактичним безробіттям його природного рівня обґрунтував
Оукен. Він розрахував, що кожний процент перевищення фактичного рівня
безробіття над природним зменшує обсяг ВВП порівняно з потенційним його рівнем
на 2,5% (природним рівнем безробіття називається рівень безробіття при повній
зайнятості ).
Зв’язок між
безробіттям та інфляцією досліджував Філіпс. Він побудував криву, яка
характеризувала зворотну залежність між рівнем інфляції та процентними змінами
заробітної плати. Уважно вивчивши дані щодо безробіття і номінальної заробітної
плати у Великобританії за 1861-1957 рр., він виявив нелінійну залежність між
динамікою номінальної заробітної плати і рівнем безробіття. Якщо припустити, що
існує однакове співвідношення між темпами змін заробітної плати і цін, то
модель Філіпса може бути перетворена в співвідношення між безробіттям і темпами
зміни рівня цін як важливого параметра інфляції.
Показник
безробіття є одним із ключових показників для визначення загального стану
економіки, для оцінки її ефективності.
Україна —
одна з країн, які найбільш постраждали від кризи. Проте за даними вітчизняного
Держкомстату, криза ніяк не відбилася на рівні безробіття в нашій країні.
Показники зайнятості населення – одні з найкращих в світі. Сьогоднішня
інформація про масштаби безробіття, надана Держкомстатом, занижує справжній
рівень безробіття (Діаграма 1).
Діаграма 1. Безробіття в
Україні у 2002-2008 рр.
Це відбувається тому, що офіційна статистика в Україні
використовує застарілу методику підрахунку не працевлаштованих громадян. До
того ж вона не враховує величезну кількість робітників, відправлених у
неоплачувані відпуски. Методологія розрахунку безробіття в Україні і в інших
країнах істотно відрізняється. В Україні показник безробіття ґрунтується на
кількості людей, які стали на облік в центрі зайнятості. Підхід Міжнародної
Організації Праці полягає в тому, що зі всієї кількості працездатних віднімають
тих, які працюють і деякі категорії людей (які працюють за наймом на сімейних
підприємствах, тимчасово відсутні на роботі). Всі інші вважаються за
безробітні. Саме тому показники зайнятості населення в Україні одні з найкращих
в світі, хоча за даними вітчизняної статистики, Україна знаходиться серед країн
з найнижчим рівнем безробіття.
Рівень
безробіття є диференційованим по окремих регіонах України. Нині найвищий рівень
зареєстрованого безробіття характерний для західних областей країни —
Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та
Тернопільської. Найнижчі показники рівня безробіття склалися в Одеській
області, м. Києві та Севастополі.
Враховуючи
демографічну ситуацію, яка склалася в різних регіонах України, можна
передбачити, що при нинішньому рівні створення нових робочих місць у західних
областях і природному прирості населення рівень безробіття в майбутньому набуде
в цьому регіоні ще більшої гостроти.
Отже,
проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і, не вирішивши
його неможливо налагодити ефективну діяльність економіки. Особливо гостро
проблема безробіття постає зараз перед Україною. Величезний економічний спад,
розваливши промисловість, значною мірою торкнувся ринка праці тому необхідно реформувати
український ринок праці. У світі накопичений великий теоретичний і практичний
досвід по регулюванню ринку праці. Україна ж має потребу в особливому, комплексному
підході. Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці мають
бути вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання
населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих
груп, підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили, запобігання
зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел
фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу,
реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва. Але
досягнення цих цілей на даний момент можливе лише за умов подолання економічної
кризи.
Література:
1.
Статистично аналітичний огляд стану ринку праці України [Електронний ресурс]. – Електрон. текстові
дані (836 байт). – Режим доступу: < http://www.ukrstat.gov.ua>.
2.
В Україні офіційно один з найнижчих рівнів безробіття у світі [Електронний ресурс]. – Електрон. текстові
дані (506 байт) // Новини України. – [Цит. 2009, 15 квітня]. – Режим доступу: <http://tsn.ua>.
3.
Макроекономіка та макроекономічна політика [Текст] : Навч. посіб. / А.Ф.Мельник [та ін.]; наук. ред. А.Ф.Мельник.
– К.:Знання, 2008. – 699с. – (Вища освіта XXI століття). – ISBN 978-966-346-392-6.
4.
Базилевич, В.Д. Макроекономіка [Текст] : підручник/ В.Д.Базилевич,
К.С.Базилевич, Л.О.Баластрик; за ред. В.Д.Базилевича. –К.: Знання, 2007. –
703с. – ISBN 978-966-346-417-6.