Мітяшкіна Т.Ю., асистент
Харківський національний технічний університет сільського
господарства ім. П.Василенка
Педагогічні основи технології організації
та управління самостійною роботою студентів
З урахуванням
впровадження вимог Болонського процесу, умов кредитно-модульної системи
організації навчального процесу у вищій школі підвищуються вимоги до
ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців. Це зумовлює посилення
ролі самостійної роботи студентів при навчально-виховній діяльності у ВНЗ.
Самостійна
робота (або діяльність) студентів у широкому розумінні це вся робота по
оволодінню науковими знаннями і практичними навичками, активна розумова
діяльність в усіх формах навчально-виховного процесу [1]. Творча самостійна
робота студентів є діяльністю, що обумовлена самостійним пошуком студента
відповіді, шляхів рішення будь-якої проблеми з метою досягнення результатів,
які мають новизну, прогресивність. При цьому студент володіє засобами
організації цієї діяльності (І.Ф.Прокопенко, В.І.Євдокимов).
На теоретичному
та методологічному рівнях проблему організації самостійної діяльності студентів
при опануванні знаннями, уміннями, навичками розглядали В.К.Буряк, Л.В.Жарова,
В.А.Козаков, Б.І.Коротяєв, І.Я.Лернер, В.Ф.Паламарчук, П.І.Підкасистий та інші.
Обгрунтування принципів, завдань, на основі яких будується самостійна робота
студентів міститься у працях Ю.К.Бабанського, О.А.Дубасенюк, В.А.Оконя,
М.М.Скаткіна, В.І.Лозового та інших.
Аналіз
останніх досліджень виявив протиріччя між усталеною практикою, яка виявляє
орієнтацію у навчально-виховному процесі переважно на репродуктивний характер
діяльності студентів та ускладненням соціальних замовлень, пов`язаних з підвищенням вимог до неперервного
професійного зростання фахівців. Отже, визначення сутності, специфіки
педагогічних технологій організації та управління самостійною роботою студентів
є сьогодні особливо важливим.
При
організації самостійної роботи студентів необхідно враховувати: що самостійна
робота студентів пов`язана з розвитком
мислення студентів. Мислення як процес складається з окремих актів. Кожен акт
мислення – це процес розв`язання якої-небудь задачі
пізнання або практичної діяльності.
Провідним
принципом системи навчання, яке розвивається, є навчання на високому рівні
інтелектуальної трудності. Студенти працюють на заняттях активно, якщо завдання
перевищують так звану середню норму трудності. Причому, утруднення студент
повинен відчувати в процесі пізнання сутності тих явищ, що вивчаються. Також студента
треба навчити раціональним способам самостійної роботи. Навички самостійної
роботи викладачі формують у процесі викладання своїх дисциплін ( як слухати і
конспектувати лекцію, методичні матеріали, як готуватися до практичних,
лабораторних і семінарських занять, до іспитів, заліків, як раціонально
використовувати час і т.д.).
Для того, щоб
студент міг самостійно та творчо працювати він повинен вміти: вести
інформаційний пошук, фіксувати результати і їх обробляти; вміти працювати з
довідковим матеріалом; уміння вивчення об`єктів
відповідно до плану або схеми; повинні бути сформовані уміння самоконтролю за
ходом вирішення пізнавального завдання (складання опорних і структурно-логічних
схем); організаторські уміння тощо. Та такі вміння як виділення проблеми та
формування її; висунення гіпотези, знаходження і здійснення способу її
перевірки; знаходження декількох шляхів її вирішення; збирання даних, їх аналіз
та формування висновків; бачення можливості використання одержаних результатів
тощо.
У навчальному
процесі можна умовно виділити такі групи умов: зовнішні умови по відношенню до
студента (взаємовідносини викладач-студент, об`єктивність учбової діяльності, вплив оточення тощо);
внутрішні умови по відношенню до студента (властивості характеру, досвід,
знання, уміння, навички, позитивна мотивація, переживання успіху тощо) [1].
Серед засобів
організації самостійної роботи студентів, надання навчальної інформації
виділяють: засоби надання навчальної інформації - довідкові системи, електронні
енциклопедії та словники, комп`ютерні навчальні
курси тощо [2]. За їх допомогою, вважають Л.І.Білоусова,
О.Г.Колганін, організовують репродуктивну або частково-творчу самостійну роботу
студентів. До засобів підтримки предметної та професійної діяльності віднесені
предметно та професійно-орієнтовані програмні середовища, віртуальні
лабораторії тощо, метою яких є залучення студентів до експериментального
дослідження. Застосування засобів підтримки предметної та професійної
діяльності у самостійній роботі дозволяє реалізовувати репродуктивні самостійні
роботи (осмислення лекційного матеріалу), частково-пошукові (опрацювання
теоретичного матеріалу на динамічних моделях або закріплення знань за заданими
алгоритмами) тощо (Білоусова Л.І., Колганін О.Г.).
Отже,
впровадження педагогічних технології організації та управління самостійною
роботою студентів у навчально-виховні діяльність ВНЗ активно впливати на
характер навчального процесу і контролює роботу студентів протягом навчального
семестру. Ефективне забезпечення самостійної роботи студентів можливе за
забезпечення поєднання аудиторної та позааудиторної роботи; застосування нових
методів організації самостійної пізнавальної діяльності; стимулювання
самостійної роботи (мотивація).
Література:
1. Педагогічна технологія:
Посібник // І.Ф.Прокопенко, В.І.Євдокимов. – Харків: Основа, 2001, - 105с.
2. Білоусова Л.І., Колганін О.Г.
Засоби інформаційних технологій як впливовий фактор навчальної діяльності //
Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. Праць / За загальною
редакцією проф. В.І.Євдокимова, проф. О.М.Микитюка. – Харків ХДПУ, 2000. – Вип.
14. – С.145-150