Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Присяжнюк В.П., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

В.О.Сухомлинський про технічну творчу діяльність учнів.

Результати наукових досліджень дозволяють, стверджувати, що діяльність учнів в сучасній загальноосвітній середній школі повинна мати творчий характер, а для цього придбання наукових, загальнотрудових і техніко-конструкторських знань і вмінь на заняттях з основ наук, трудового навчання і в процесі суспільно корисної, продуктивної праці повинно йти паралельно із залученням учнів до творчої діяльності на самих ранніх етапах навчання.

Спостерігаючи за навчанням у класах працюючої молоді, В.О. Сухомлинський звернув увагу, що виробничники, які не мають змоги часто відвідувати заняття і у яких практично немає часу на виконання домашніх завдань, часто оволодівають знаннями з математики, фізики, хімії значно глибше, ніж учні звичайної школи. Більше того, він помітив: найкращими знавцями точних дисциплін є, як правило, досвідчені робітники, талановиті механізатори, ті, про кого кажуть, що у них золоті руки. Та й у денній школі в тих, хто любить тонку творчу працю, має певне трудове захоплення, формується ясний, допитливий розум.

Роздуми над цими фактами дали змогу В.О. Сухомлинському дійти висновку, що могутнім стимулом пробудження розумових здібностей школярів є «мудра» праця. Іншими словами, чим вища майстерність, яку опанувала рука, тим інтелектуально розвинутіша дитина, тим більшою мірою вона здатна зрозуміти приховані технічні чи природні взаємозв’язки [9].

В.О. Сухомлинський вважав, що школярів слід якомога раніше ознайомлювати з технікою. Якщо учень уже в молодшому віці управляє двигуном внутрішнього згорання, може обробляти на верстаті металеві деталі, то до закінчення школи він набуде такого рівня технічної культури, який характерний для людини, що вже кілька років працює на виробництві. Тобто раннє залучення дітей до використання техніки прискорює їхній розвиток на кілька років. Причому, чим складнішу техніку і технологічні процеси застосовують учні у своїй практичній діяльності, тим більше у кожного з них можливостей для розкриття індивідуальних задатків та здібностей, оволодіння високою культурою праці [225, 19].

Технічна творчість учнів, як і вся система трудового виховання, має виняткове значення для досягнення профорієнтаційних цілей. За переконаннями В.О. Сухомлинського, підготовка учнів до сільськогосподарської праці полягає не в прищепленні любові «до вил і лопати», а в тому, щоб з ранньої юності розвивати у них бажання і вміння брати від землі додаткові центнери хліба не фізичним перевантаженням, а творчою кмітливістю, механізацією трудомістких процесів.

На думку В.О. Сухомлинського, в цьому і полягає справжня психологічна підготовка молоді до трудового життя. Він писав: «Утверджуючи в собі покликання - це значить щось робити, щось створювати, а не заучувати готові істини, не копирсатися в своїх почуттях, намагаючись знайти відповідь на запитання: чи подобається мені ця праця чи ні? Подобається людині те, у що вона вклала частку власної душі, - це найголовніше» [28].

У період прискорення науково-технічного і соціального прогресу безмірно зросла роль зв’язку теоретичних знань і практичних умінь і для того, щоб засвоїти нову техніку, потрібні спеціальні та політехнічні знання і вміння, оскільки наука і виробництво стали нероз’ємними складовими.

Науково-технічний прогрес потребує підготовки творчих спеціалістів, а саме формування у школярів техніко-конструкторських знань і вмінь, самостійного мислення, вміння розв’язувати техніко-конструкторські завдання, підійматися на високий рівень - рівень технічної творчості, тому що техніко-конструкторська підготовка є фундаментом на майбутнє. У зв’язку з цими вимогами науково-технічного прогресу, ми в своїх дослідженнях вважаємо необхідним визначити об’єм техніко-конструкторських знань і вмінь учнів середнього і старшого шкільного віку, а також намітити шляхи організації творчої діяльності школярів.

Ми виходимо з того, що кваліфіковано організований процес технічної творчості учнів сільської ЗОШ сприяє розв’язанню об’єктивно існуючого протиріччя між вимогами суспільства до навчання і виховання учнівської молоді та можливістю їх задовольнити в рамках нормативного навчального процесу. Саме технічна творчість учнів формує людину-творця, закохану в свою справу, готову до творчого пошуку, самоосвіти та самовдосконалення.