Психологія і соціологія/2 Педагогічна психологія

К.п.н Дяченко Л.В.

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, Україна

Інтелектуальний розвиток студентів в процесі професійного навчення

Підвищення ефективності професійного навчання у вузі, та інтелектуальний розвиток майбутніх фахівців стає в даний час найбільш актуальним завданням вищої школи. Це пов'язано з тим, що, одним з визначальних чинників економічного розвитку сьогодні є інтелектуальний продукт. Якщо довгий час вважалось, що рівень кваліфікації фахівця визначається обсягом знань, який отримує студент в процесі навчання, але дослідження Е.О.Клімова, В.Д.Шадрікова свідчать, що міра засвоєння знань істотно залежить від індивідуальних особливостей та інтелектуальних здібностей учнів.

Вивченню суті інтелекту людини приділялася чимала увага у філософії, психології, педагогіці. Наукові уявлення про інтелект складалися, формувалися і розвивалися впродовж тривалого історичного періоду. Проблемою інтелекту займалися як зарубіжні вчені (X. Гарднер, Дж. Гілфорд, Р. Олпорт, Ж. Піаже, Е. Торндайк та ін.), так і вітчизняні (О.О. Бодальов, Л.С. Виготський, В.М. Дружінін, С.Л. Рубінштейн, М.О. Холодна та ін.). Проте, не дивлячись на велику кількість робіт, дане питання залишається відкритим і вчені сперечаються стосовно основних понять, теорій і способів їх застосування.

Інтелект - найбільш важливий чинник успішності професійної діяльності, тому навчання різним професіям виявляється практично в рівній мірі залежним від інтелекту.

В умовах ринкових відносин значення практичного інтелекту особливо зростає. В сучасному суспільстві соціальний статус найбільшою мірою визначається освітою, престижною професією, а надалі - професійними досягненнями.

З точки зору структурно-динамічної теорії психологічні механізми інтелектуальної поведінки формуються, а емпірично структура інтелекту залежить від процесів його формування. Слід підкреслити, що чинником, який визначає успіх людини в тій або іншій складній реальній діяльності, є не рівень розвитку тих або інших інтелектуальних механізмів, які виявляється при виконанні тестів інтелекту, а інтелектуальний потенціал, який обумовлює можливість формування нових механізмів.

У вітчизняній психології знаходить поширення концепція «необмеженого розвитку» (Б.Г.Ананьев, Л.І.Анциферова, І.С.Кон, К.К.Платонов та ін.), згідно якої розвитком є еволюційно-інволюційний рух, який не припиняється до моменту припинення самого життя. Це дозволяє передбачити, що, якщо психічний розвиток продовжується протягом всього життя і його показниками є психічні новоутворення і особливості, специфічні для кожного вікового періоду (що знайшло віддзеркалення в багаточисельних періодизаціях дитячого розвитку), то студентському віку як соціально-психологічній віковій категорії, який характеризується інтенсивним розвитком всієї структури особистості, інтелектуальної системи у тому числі, також властиві певні психічні новоутворення і психічні особливості.

Одне з сучасних завдань розвитку системи вищої освіти пов'язане з особливостями реалізації інтелектуального потенціалу студентської молоді. Проте сучасні дослідження показують, що у студентів недостатня мотивація до науково-дослідної роботи; відсутність у вузах певної системи своєчасного виявлення обдарованих студентів, які мають здатності до наукової і педагогічної діяльності у вищій школі; формалізація учбового процесу (розрив між дослідницькою діяльністю і навчанням, розрив між сучасними умовами ринку праці і освітою.

До того ж аналіз професійної діяльності та інтлектуальних можливостей випускників вузів, з метою підвищення ефективності професійної підготовки, дозволив виділити ряд протирічч, які заважають оптимальному інтелектуальному розвитку студента, а саме:

• протиріччя між змістом навчальних дисциплін, які є основою для інтелектуального розвитку і недостатньою сформованістю інваріантних знань і інтелекуальних умінь випускників;

• протиріччя між широкими можливостями навчальних дисциплін для розумового розвитку і фактичною організацією навчання, яке зводиться, по суті, до їх тривіального інформування.

На основі аналізу вищезазначених проблем, метою нашої роботи є розробка системи інтелектуального розвитку студентів, яка дозволила б систематизувати існуючі інтелектуально-розвиваючі заходи, розширити сферу творчих здібностей молоді. Під інтелектуальним розвитком у вищій школі ми розуміємо вдосконалення логічного, абстрактного, творчого мислення індивіда і здатності його практичного використання; цілеспрямованого вирішення завдань за допомогою методів і прийомів як учбового, так і позаучбового характеру, з урахуванням принципів сучасної системи вищої освіти. Інтелектуальний розвиток розглядається як один з можливих шляхів залучення студентства до науково-дослідної роботи, а також як необхідний елемент особовистісного і професійного становлення.

В сучасних психолого-педагогічних дослідженнях визначено, що психологічним механізмом, який стимулює до продуктивної діяльності, є інтелектуальна активність особистості (Богоявленська Д.Б.). Яка до речі уявляє собою єдність інтелектуальних і мотиваційних компонентів, про які наголошує в своїх досліженнях В.М.Дружинін.

Як у зовнішній, так і в інтелектуальній діяльності потрібен розвиток певних умінь. В основі інтелектуальних умінь лежать розумові операції. Сам по собі зміст освіти — без спеціальної системи формування прийомів учбової роботи — не може автоматично розвивати мислення студентів. Він створює сприятливі передумови, можливості для формування мислення, а реалізувати їх покликаний викладач за допомогою спеціальної системи, в основі якої має бути послідовність і етапність.

Інтелектуальні уміння – це сукупність дій і операцій по здобуттю, переробці і вживанню інформації в освітній діяльності.

У зв’язку з сучасними вимогами до майбутнього фахівця, вузи повинні цілеспрямовано і систематично формувати наступні уміння:

Уміння отримувати інформацію:

· уміння розуміти завдання в різних формулюваннях і контекстах;

· уміння самостійно поповнювати знання і орієнтуватися в стрімкому потоці інформації;

· уміння знаходити необхідну інформацію в різних джерелах;

· уміння тривалий час знаходити тематичну інформацію;

· уміння застосовувати інструментарій для підготовки і здобуття інформації.

Уміння переробляти отриману інформацію:

· уміння систематизувати запропоновану або самостійно підібранну інформацію за певними ознаками;

· уміння аргументувати власні вислови;

· уміння знаходити помилки в отриманій інформації і вносити пропозиції що до їх виправлення;

· уміння встановлювати асоціативні і практично доцільні зв'язки між інформаційними повідомленнями;

· уміння виділяти головне в інформаційному повідомленні;

· уміння застосовувати інструментарій для підготовки і передачі інформації.

Уміння застосовувати інформацію в професійній діяльності:

· уміння застосовувати інструментарій для використання інформації в професійній діяльності;

· уміння приймати оптимальне рішення або варіативні рішення в складній ситуації;

· уміння креативно використовувати отриману інформацію.

Сучасна система інтелектуального розвитку повинна сприяти: підвищенню конкурентноспроможності студентів і випускників вузу, за допомогою розширення також позаучбових форм освітньої діяльності; створенню у вищій школі умов для інтелектуального зростання і самореалізації студентської молоді, апробації отриманих професійних навичок.

Для розробки цілеспрямованої системи інтелектуального ровитку студентів, на наш погляд, необхідно враховувати наступні фактори:

v методологічні і методичні основи інтелектуального розвитку студентів;

v інфраструктуру, яка сприяє інтелектуальному розвитку студентів;

v встановлення зворотного зв'язку між викладачами, адміністрацією вузу;

v інтелектуальні потреби студентів;

v стимулювання студентських ініціатив, пов'язаних з інтелектуально-розвиваючою діяльністю;

v збільшення кількості студентів, які приймають участь в різних интеллектуально-розвиваючих заходах у вузі;

v розширення сфери вживання інтелектуальних ресурсів студентської молоді.

Всі вище викладені аспекти були закладені в нашу подальшу науково-дослідну діяльність.

Литература:

1. Ананьев Б.Г. К психофизиологии студенческого возраста. // Современные психологические проблемы высшей школы. - Л., 1974. - Выпуск 2.

2. Богоявленская Д.Б. Психологические основы интеллектуальной активности: Автореф. дис. …д-ра психол. Наук. М., 1988.

3. Дружинин В.Н. Когнитивные способности: структура, диагностика, развитие. М.: Plr Se, СПб.: Иматон-М, 2001.

4. Таренко Л.Б. Формирование интеллектуальных умений студентов средствами информационно-коммуникационных технологий //Вестник ТИСБИ №3.- 2008

5. Холодная М.А. Психология интеллекта: Парадоксы исследования.- СПб.: Питер, 2002.