Филологические науки /7. Язык, речь, речевая коммуникация

Харук Є.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Лексичні інновації у сучасній англійській мові

Однією з проблем, які вивчає лінгвістика, є взаємовплив людини і мови. Особлива увага надається ролі, яку відіграє мова у формуванні мовної картини світу людини. Саме поняття “світ” ми розуміємо як людину і світ у їх взаємодії. Світ – це результат усієї діяльності людини, результат переробки інформації, яку вона отримує про середовище і про саму себе і яка допомагає їй ефективно орієнтуватися в навколишній дійсності [1, с. 59].

Картина світу не є цілковитим відображенням цього ж світу. Картина світу обов’язково включає акт інтерпретації. Інтерпретація здійснюється самою людиною, саме тому мовна картина світу у кожної людини своя, адже кожний індивід інтерпретує світ індивідуально.

Мовна картина світу відображає оточуючу людину дійсність, але водночас вона тісно пов’язана з мовними ресурсами. При створенні нової мовної одиниці людина використовує лексичний матеріал, наявний у даній мові. Між новоствореним словом і словом, зафіксованим у лексичній системі, існує апріорний зв’язок.

Неологічна картина світу також відображає оточуючу людину дійсність, але охоплює лише нові явища та поняття, виникнення яких є результатом діяльності людини. Оновлення світу спонукає до оновлення лексичних засобів відображення мінливості буття в мові, що спричиняє нове мовне членування світу, відображене в категоризації неологічної картини світу.

Зміна картини світу може мати різні форми фіксації на лінгвістичній карті. Так, новий сектор у картині світу – комп’ютерна техніка – фіксується на мовній карті у вигляді лексичних інновацій у семантичному полі комп’ютерних термінів. Наприклад: CNC (computer numerical control) – контроль за підрахунками випущеної продукції за допомогою комп’ютера; computer monitoring – комп’ютерна система, що контролює роботу службовців, які працюють біля терміналів у різних організаціях; spread sheet – комп’ютерна програма.

Всередині даного семантичного поля з’явилися нові лексичні одиниці, пов’язані з роботою у світовій мережі: server farm – a large group of internet servers at a single location (велика група інтернет-серверів із спільним місцем розташування); ІМНО – In My Humble Opinion (Acronym used on the Internet) (акронім “На мою скромну думку”, використовується в інтернеті); cyberfossil – someone who is always on the internet (людина, яка постійно користується послугами інтернету); cyber viper – an evolutionist who anonymously sends abusive emails to creationists (особа, котра розсилає анонімно образливі електронні повідомлення програмістам).

Таким чином, вивчення нової лексики дозволяє говорити про зміну як концептуальної картини світу, так і лексичної (мовної) картини світу, про ті нові фрагменти суспільного досвіду, які потребують лексичної фіксації, і про прагматичні фактори, які впливають на створення та використання нових одиниць.

При цьому між картиною світу як відображенням, образом реального світу та мовною картою світу як фіксацією цього відображення існує складний діалектичний зв’язок.

У результаті аналізу фактологічного матеріалу [2] ми згрупували неологізми у такі сегменти картини світу: спосіб життя й дозвілля (abdomania, cosmoseutical, NCD, strawberry-blondeness; eaters coma, garden burger, schizo, spork); масова культура (artsy, Glenninsheen Collarm percussive maintenance, albumful, flaggin, propaganda); людина й суспільство (blading, carnivore, tagging); кіно (апіте, interquel, multiple-Oscar-winning, post-Baywatch); комп’ютерні технології (G-mail, snail mail, UCE emoticon, macintrash, server farm, spider); світ бізнесу (kanban, Mariculture, Nigroids, shopgrifting, silicon spires, euroettes, Sovereign Sterling Silver); політика (Charlesworld, demi-Blairite, swooshtika); медицина (anti-CID, detox, larva therapy); наука й техніка (devil’s delphinium, hyper accumulators); спорт (cross-trainer, touch, uberbowler); реклама (swoosh, viral marketing); засоби масової інформації (snore-a-thon, spam, zine).

Віднесення неологізму до того чи іншого сектору здійснювалося на основі визначення концептів, названих словом. Запропонована класифікація є умовною та прагматичною. У вибраний нами період дослідження найактивніше поповнюються новою лексикою такі сектори англомовної картини світу, як “спосіб життя й дозвілля”, “масова культура” та “людина й суспільство”, концептуальний зміст яких охоплює людину, її спосіб життя, повсякденну діяльність, стосунки з іншими членами суспільства та культуру. Це є свідченням того, що пізнавальна діяльність людини спрямована перш за все на саму себе, на осмислення свого місця та ролі в суспільстві. Наступними за частотою поповнення новою лексикою виявилися такі сектори: “комп’ютерні технології”, “ світ бізнесу” та “політика”. Це свідчить про те, що вони є досить вагомими в житті сучасної людини.

Результати проведеного аналізу неологізмів свідчать про антропоцентричний характер досліджуваної неологічної картини світу, де найбільша питома вага лексичних інновацій припадає на категорію “людина”.

Отже, можна зробити висновок про те, що картина світу зумовлює семантику одиниць мови і знаходить у ній своє відображення.

Література:

1. Кильдибекова Т. А. Когнитивный аспект языковых категорий / Т. А. Кильдибекова, Р. Ф. Газизова, И. М. Миниярова, В. И. Убийко // Словообразование и лексические системы в разных языках: межвуз. сб. науч. трудов / редкол.: Л. В. Златоустова [и др.]. — Уфа: Изд-во УфГУ, 1996. — Вып. 2. — С. 58—65.

2. Ayto J. Twentieth Century Words / Ayto J. — New York: Oxford University Press Inc., 1999. — 626 p.