Дем'яненко Олена Валеріївна

Донецький Національний Університет економіки и торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Наук.керівник Никифорова Л.А., доцент, канд. філос. наук

Цинізм

В сучасному світі склалися принципи «кожен сам за себе», «добиватися цілей любою ціною». Та деякі люди при цьому забувають про інших, але це може їм нашкодити. Так з часом будь-яка людина, дивлячись на тих, хто так діє, сама без совєї волі почне так робити. Так народжується цинізм.

Цинізм (позднелат. cynismus, від грецьк. κυνισμός - навчання кініків) - поведінка або особистісна позиція, що виражає демонстративну зневагу до моральних норм і етичних ритуалів, що заважають розв'язку прагматичних завдань і позбавлені практичного змісту.

Цинізм існує від тоді, коли утворилось людство. Цинік, по суті - це моральний інвалід. Ця людина жорстоко постраждала від мерзостей життя, що не встояла перед спокусою стати циніком. Але, давайте подивимося глибше. Так постраждати можуть тільки люди, схильні до шляхетності й великодушності, тільки ті, хто звикли наївно й простодушно сприймати навколишню дійсність. Саме безкорисливі й ніжні натури здатні перетворитися в справді глибоких і послідовних циніків. Справжнім циніком стає людина, що глибоко й повнокровно почуває життя, мрійник, що покладав на неї світлі надії, що й глибоко розчарувався в ній. Його щиросердечний крах і девальвація буття кінчаються втратою життєвих цінностей і інтересів. Циніки гідні, щоб за ними доглядали так само, як за інвалідами, що потерпіли в боях за батьківщину. Адже ніщо інше, як підлість навколишнього життя зламала ці споконвічно чисті, схильні до добра й благу натури. Так, може бути вони виявилися недостатньо сильними й завзятими, але хто посміє дорікнути їм за це? Важко уявити собі дитину, що народилася циніком, але про схильність до цинічного сприйняття дійсності говорити можна, якщо його з народження оточують відповідні люди й атмосфера. Цинізм завжди розвивається при зіткненні ідеалістичних очікувань із твердістю реального життя: "небо розбивається о землю", він не є свідомою позицією, але лише захисною маскою, за ним може ховатися що й хто завгодно - від ніжної, надчуттєвої душі до занепалого невдахи й агресора. Він може бути реакцією на ланцюг невдач, даниною моді або стереотипу поведінки. Також через переконання "Ціль виправдовує засіб" циніків (наприклад, їхнього найяскравішого представника - Никколо Макіавеллі) так часто обвинувачували в аморализмі, у тому, що для них "немає нічого святого". До речі, от неповний перелік професій, що сприяють розвитку цинізму: військовий, лікар, працівник силових органів і ритуальних служб, юрист, політик, репортер, фінансист, програміст. Хтось скаже, що в циніках нема співчуття. Це така людська якість, яка повинна є в кожному, але в розумних межах. Не можна жалкувати всіх і вся, визнавати всіх рівними.

Цинізм - це просто захисна оболонка, яку іноді доводиться одягати при нашій непростій обстановці. Так, іноді, це може здатися твердістю або навіть жорстокістю, але іноді це дійсно необхідно, тому що на світі занадто багато людей, яким потрібно давати відсіч і яких потрібно відганяти від себе. Помірний цинізм необхідний людству щоб розпізнавати й висміювати підлість і дурість у масках патріотизму віри й під іншими численними личинами, цинізм - це коли почуваєш запах квітів і оглядаєшся - чи немає поблизу труни, це не є жорстокість в чистому вигляді, а всього лише уміння цю жорстокість, властиву кожному в тій чи іншій мірі, застосовувати де треба, і де, здавалося б, не треба. Цинізм заперечує моральні засади, це якийсь спосіб абстрогуваться від суспільства, а ніяк не егоїзм, безжальність і тому подібні речі, це тільки прояв слабкості. Циніки – дуже ранимі люди, а тому і ховають під маскою тотального нігілізму всю сутність своєї душі. Люди за таким поняттям як цинізм, ховають або свою невпевненість, або незахищеність, виявляється в ситуаціях, коли людина відчуває власну безкарність, або відчай (коли йому нічого втрачати). Цинізм тісно пов'язаний з грубістю, хамством, нетактовністю і ін. Разом з тим він може приховувати підвищену чутливість, уразливість, може також виражатися у формі іронії і сарказму. І, як мовилося раніше, він найчастіше починає виявлятися в підлітковому віці. Застосування дорослими некоректних прийомів виховання (демагогія, образа, приниження, моралізаторство і т.п.) може викликати у відповідь реакцію. Тому він шкодить близьким у будь-якому випадку. Не плутайте іронію і цинізм! Більшість людей чомусь вважають, що цинік - антипод романтика. Здається, цинік - романтик, що розчарувався, просто закрив свій внутрішній світ від всього, що може його "зачепити".

Боротися з цинізмом можна по-різному. Тільки я вважаю, що ми не здатні змінити весь світ, і головне викоренити цинізм в собі. Тільки таким чином людство здатне перемогти цинізм в самому початку.

Цинізм сам по собі не гарний і не поганий, їм треба вміти користуватися, але не занадто на нього уповати, знаючи, що це лише одне із засобів, якими сліпий намагається розв'язати завдання - зрозуміти, як виглядає слон.

Література:

1. Рассел Бертран «О юношеском цинизме».

2. www.singleclimb.com/content/view/377/1/

3. Петер Слотердайк «Критика цинического разума»