Данильченко О.М., Жатова Г.О.

Сумський національний аграрний університет

БІОЛОГІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КОРМОВИХ БОБІВ В ПІВНІЧНО-СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Зернобобові культури є потужним засобом біологізації рослинництва. Вони практично не вимагають застосування азоту і, у свою чергу, залишають в грунті достатньо велику кількість цього елементу. В аграрному виробництві серед засобів хімізації провідну роль відіграють мінеральні добрива. Проте їх надлишкове використання призводить до погіршення стану довкілля. До того ж, вартість мінеральних добрив постійно зростає. У зв’язку з цим все більшого значення набувають наукові розробки, спрямовані на пошуки альтернативних засобів, які дозволяють, без зниження досягнутого рівня виробництва, зменшити його собівартість та шкідливе навантаження на навколишнє середовище. Зернобобові культури відзначаються особливими якостями у підтримання родючості грунтів, покращенні культури землеробства.

Останніми роками особливої гостроти набула проблема дефіциту кормового білку у зв'язку з інтенсифікацією тваринництва і переведенням галузі на промислову основу. В результаті швидкого збільшення дефіциту кормового білку ціни на світовому ринку виросли більш ніж в 3 - 4 рази. У зв'язку з цим рішення білкової проблеми набуває значення стратегічного завдання

Зернобобові культури - джерело дешевого рослинного білку. Вміст білку в насінні кормових бобів коливається від 24,3 до 29,2%. Насіння містить вітаміни, мінеральні сполуки і завдяки цим властивостям користується великим попитом на світовому ринку для харчових і кормових потреб.

Однією з головних особливостей кормових бобів, як бобової культури, є здатність формувати високоефективні азотофіксуючі симбіози з бульбочковими бактеріями. Збільшити продуктивність азотфіксації бобово-ризобіального симбіозу можливо шляхом інтродукції ефективних штамів бульбочкових бактерій в агроценози. З цією метою проводять бактеризацію насіння шляхом використання мікробних препаратів

Перспективним шляхом підвищення використання симбіотрофного азоту в агроценозах є розширення асортименту та площ вирощування під бобовими культурами, забезпечення високоефективного симбіозу з відповідними видами бульбочкових бактерій.

В Сумському національному аграрному університеті протягом 2009-2011 рр. вивчали вплив передпосівної інокуляції насіння кормових бобів бактеріальними добривами ризогуміном (в основі штами бактерій-азотфіксаторів) та поліміксобактерином ( в основі штами фосфатмобілізуючих бактерій) на фоні мінерального живлення Р₆₀К₆₀ та N₆₀P₆₀K₆₀. Контроль – насіння без інокуляції.

Визначали польову схожість насіння та виживання рослин до збирання, фотосинтетичну діяльність, інтенсивність утворення фіто маси, кількість та масу бульбочок, елементи структури врожаю.

Встановлено, що максимальна фітомаса рослин, кількість бульбочок та їх маса формуються в посівах кормових бобів при застосуванні передпосівної обробки насіння та мінеральних добрив (табл.1).

Передпосівна обробка насіння кормових бобів ризогуміном забезпечує врожай на рівні 2,97 т/га (що перевищує контроль на 6,8%), поліміксобактерином – 2,93 т/га (перевищення контролю на 5,4% ); на фоні мінерального живлення з застосування передпосівної інокуляції насіння максимальний врожай в досліді був отриманий на фоні N₆₀P₆₀K₆₀ як при обробці насіння ризогуміном, так і при обробці поліміксобактерином.

Таблиця 1. Вплив бактеріальних препаратів на симбіотичну активність та врожай кормових бобів

Варіанти досліду		Фітомаса, г	Кількість буль- бочок, шт.	Маса бульбочок, г	Урожай, т/га
Бактеріальні добрива	Фон мінерального живлення
Без інокуляції	Без добрив	667,2	22,6	0,43	2,78
	Р60 К 60	672,4	30,7	0,67	2,90
	N60 P60 K60.	674,1	28,4	0,63	2,92
Ризогумін	Без добрив	683,3	36,7	0,74	2,97
	Р60 К 60	701,5	46,8	0,95	3,06
	N60 P60 K60.	743,4	41,2	0,83	3,21
Поліміксо- бактерин	Без добрив	677,2	34,1	0,71	2,93
	Р60 К 60	689,6	45,3	0,90	3,00
	N60 P60 K60.	711,3	40,0	0,78	3,14

Таким чином, застосування бактеріальних добрив при вирощуванні кормових бобів в умовах північно-східного Лісостепу України може забезпечити високе використання симбіотичної азотфіксації і надасть можливість перейти до екологічно безпечних агротехнологій або посилити їх біологічну складову.