Дмитренко К. В., студентка, Черевач Н. В., к. б. н., доцент

Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ САНІТАРНОГО РЕЖИМУ В ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Внутрішньолікарняна інфекція — це будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, що вражає хворого в результаті його надходження до лікарні, а також захворювання співробітника лікарні унаслідок його роботи в даній установі. Основна причина виникнення та розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції — недотримання медичним персоналом встановленого санітарного режиму [2].

Враховуючи вищесказане, актуальним є виявлення джерел, вивчення механізмів передачі та шляхів розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції.

Метою роботи було дослідження забруднення клінічними штамами мікроорганізмів різних об'єктів відділень хірургічного профілю СМСЧ №9 міста Жовті Води.

Санітарно-бактеріологічне дослідження здійснювалось за класичною схемою. Матеріал висівали на диференціально-діагностичні середовища, досліджували морфологічні, культуральні та фізіолого-біохімічні ознаки, які необхідно визначати при ідентифікації збудників внутрішньолікарняної інфекції.

В ході виконання роботи було перевірено на стерильність 438 змивів з медичного інструментарію та матеріалів, контамінантну мікрофлору виявлено у 3 зразках: в одному — з операційної білизни та в двох — з дихальної та внутрішньопорожнинної апаратури. Проте, виявлене забруднення становить лише 0,69% від загальної кількості проаналізованих змивів, що свідчить про задовільний санітарно-гігієнічний стан у відділеннях.

За період виконання роботи було проаналізовано 49 проб повітря з операційного блоку, перев'язувальної, маніпуляційної кімнат та післяопераційної палати. В жодній із проб не було виявлено золотистого стафілококу, але в 11 пробах загальне мікробне число перевищувало норму: найбільше у зразках відібраних з екстреної операційної хірургічного відділеня, у зразках з операційної та абортарію гінекологічного відділення, де норма контамінації була перевищена у 5 разів.

Наступний етап дослідження було присвячено ідентифікації виділених мікроорганізмів [1]. Пофарбування за Грамом показало, що із 15 штамів 9 були грампозитивними, 6 - грамнегативними, тобто більшість контамінантів належали до грампозитивних мікроорганізмів (Таблиця 1, 2).

Ідентифікацію грампозитивних мікроорганізмів проводили за морфологічними, культуральними та фізіолого-біохімічними ознаками [1]. Результати дослідження показали, що 8 штамів виділених грампозитивних бактерій належали до роду Staphylococcus — 5 штамів до виду S. aureus і 3 штами до виду S. epidermidis, 1 штам до роду Enterococcus виду E. faecalis (Таблиця 1).

Грамнегативна мікрофлора була представлена короткими рухливими паличками з закругленими кінцями розташованими парами чи поодиноко [1]. За комплексом культуральних та фізіолого-біохімічних ознак 3 штами було віднесено до роду Escherichia виду E. coli, 2 штами до роду Enterobacter виду E. aerogenes і 1 штам до роду Pseudomonas виду Р. аeruginosa (Таблиця 2).

Таким чином співвідношення контамінантної мікрофлори, виділеної із змивів об'єктів навколишнього середовища відділень хірургічного профілю складало: 33,3% - S. aureus; по 20% - S. epidermidis та E. coli; 13,3% - E. aerogenes; по 6,7% - E. faecalis та Р. аeruginosa, тобто найчастіше виділявся S. aureus, що є недопустимим за санітарно-гігієнічними нормами (Рисунок 1).

Таблиця 1

Біологічні ознаки грампозитивних мікроорганізмів, виділених з об'єктів навколишнього середовища

№ штаму	Джерела виділення	Морфологія	Фарбування за Грамом	Пігмент	Лецитовітелаза	Плазмокоагулаза	Ферментація маніту в анаеробних умовах
*Staphylococcus* *aureus*
1	Хірургічне відділення, чиста перев'язувальна, кушетка	Коки, грона винограду	Грам «+»	+	+	+	+
2	Травматологічне відділення, септична перев'язувальна, подушка	Коки, грона винограду	Грам «+»	+	+	+	+
3	Урологічне відділення, процедурний кабінет, стол м/с	Коки, грона винограду	Грам «+»	+	-	+	+
4	Гінекологічне відділення, процедурний кабінет, жгут	Коки, грона винограду	Грам «+»	+	+	-	+
5	Пологове відділення, дитяча кімната, шланг підведення кислороду	Коки, грона винограду	Грам «+»	+	+	+	-
*Staphylococcus epidermidis*
6	Хірургічне відділення, процедурний кабінет, стол м/с	Коки, грона винограду	Грам «+»	-	-	-	+
7	Травматологічне відділеня, чиста перев'язувальна, перев'язувальний стіл	Коки, грона винограду	Грам «+»	-	-	-	+
8	Жіноча консультація, операційна, ручка освітлювальної лампи	Коки, грона винограду	Грам «+»	-	-	-	-

Таблиця 2

Морфологічні та фізіолого-біохімічні властивості грамнегативних бактерій

№

штаму

Джерела

виділення

Фарбування

за Грамом

Ферментація вуглеводів з утворенням:

Цитрат

Сечовина

Індол

Рухливість

H₂S

Ферментація аргініну в анаеробних умовах

Ферментація глюкози в аеробних умовах, тест Хью-Лейфсона

Оксидаза

Каталаза

кислоти

газу

Escherichia coli

Пологове відділення,

дитяча кімната,

пеленальний стіл

Грам

«- »

Пологове відділення,

дитяча кімната,

ваги

Грам

«- »

Пологове відділення,

прийом,

холодильник

Грам

«- »

Enterobacter aerogenes

Пологове відділення,

процедурний кабінет,

кушетка

Грам

«- »

Пологове відділення,

прийом,

раковина

Грам

«- »

Pseudomonas aeruginosa

Урологічне відділення,

чиста перев'язувальна,

крісло гінекологічне

Грам

«- »

Рисунок 1. Співвідношення грамнегативної та грампозитивної мікрофлори, виявленої у змивах з об'єктів навколишнього середовища відділень хірургічного профілю

На наступному етапі нами було визначено чутливість виділених штамів до антибіотиків різних класів: β-лактамів, макролідів, тетрациклінів, цефалоспоринів, фторхінолонів, аміноглікозидів (Рисунок 2, 3).

Рисунок 2. Чутливість до антибіотиків штамів стафілококів

В ході дослідження встановлено, що усі виділені штами стафілококів (100%) були чутливими до амоксициліну/клавуланату, цефтріаксону і цефіпіму, 80% штамів мали високу чутливість до ципрофлоксацину, 60% - до оксациліну, еритроміцину та цефазоліну. До інших антибіотиків чутливість була значно нижчою (Рисунок 2). Штам ентерококу був чутливим до цефтріаксону, цефіпіму, норфлоксацину та ципрофлоксацину. До інших препаратів був резистентним чи помірностійким [3].

Рисунок 3. Чутливість до антибіотиків штамів ентеробактерій

У 60% ентеробактерій виявлено високу чутливість до цефалоспоринів — цефтріаксону і цефіпіму, та гентаміцину. Досить високий рівень стійкості ентеробактерій відмічали по відношенню до бензилпеніцеліну та ампіциліну (Рисунок 3). Що стосується синьогнійної палички, то штам виявився чутливим до всіх використаних препаратів і проявив стійкість лише до ципрофлоксацину [3].

Таким чином, усі виділені штами були чутливими до цефтріаксону та цефіпіму, стафілококи — крім того, до амоксициліну/клавуланату, ентеробактерії — до гентаміцину. Ці препарати можна рекомендувати для лікування хворих та санації носіїв внутрішньолікарняної інфекції [2].

Література:

1. Вінніков А. І. Санітарна мікробіологія / [ навч. посібник/ А. І. Вінніков, Н. В. Черевач, Т. М. Полішко, О. В. Крисенко, Т. В. Скляр ] - Д.: Вид-во Дніпрпетр. Нац. Ун-ту, 2006. - С. 170-181, 234-244, 259-262.

2. Покровский В. И. Внутрибольничные инфекции: проблемы и пути решения / В. И. Покровский, Н. А. Семина // Эпидемиология и инфекционные болезни - 2000. - №5. - С. 58-77.

3. Салманов А. Г. Санітарно-бактеріологічний контроль у хірургічному стаціонарі / Салманов А. Г. // Український журнал екстремальної медицини ім. Г. О. Можаєва. – 2008. – т. 9, №3. – С.24–28.