10. Економіка підприємств

Ждаміров Є.Ю.

Сумський національний аграрний університет

УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМИ ПОТОКАМИ ЯК ДЖЕРЕЛО ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВ

Важливим напрямком розвитку теорії і практики сучасного менеджменту є формування комплексного підходу до управління виробничо-комерційною діяльністю підприємства. Він проявляється, наприклад, у маркетинговому підході, реінжинірингу бізнес процесів; однак найбільш яскраво та повно інтеграція постачальницько-виробничо-розподільних систем виражена у логістичному підході до планування, організації, управління і контролю руху ресурсних потоків у просторі й у часі від їх первинного джерела до кінцевого споживача. Мета реалізації логістичного підходу в оптимізації наскрізного управління сукупністю ресурсних потоків, що складають єдину систему ресурсопостачання; використання цього підходу дозволяє підприємствам знизити витрати на управління потоками і поліпшити рівень обслуговування споживачів.

Найважливішим фактором виробництва на підприємстві є ресурси, тобто усі ресурсні та нересурсні фактори, які використовуються для виробництва економічних благ. До складу економічних ресурсів належать усі природні, людські та вироблені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг. Структура ресурсів на вході виробничо-господарського процесу вирішальною мірою визначається і формується під впливом тих кінцевих цілей розвитку, що ставить перед собою підприємство на його виході. Різниця між ресурсами на вході і виході господарсько-економічної системи являє собою результуюче значення балансу здійснення усіх виробничих процесів. Складний взаємозв’язок та різноманіття елементів процесу перетворення ресурсів на готову продукцію (товари, послуги) обумовлює необхідність формування відповідно складної системи управління ресурсним забезпеченням господарської діяльності підприємства.

Управління ресурсним забезпеченням являє собою цілеспрямований вплив учасників процесу на змінювані характеристики логістичного потоку для досягнення поставленої мети шляхом перерозподілу ресурсів. Об'єктом дій в системі управління ресурсним забезпеченням виробничої діяльності є процес руху сукупності потоків ресурсів (логістичний процес), предметом – замкнутий цикл відтворення предметів праці (логістичний цикл), а суб'єктом – учасники логістичного процесу. Дана позиція відображає системний підхід до формування та управління сукупністю потоків ресурсів, що повинен забезпечити оптимальне співвідношення вартості та якості обслуговування внутрішніх і зовнішніх споживачів в умовах конкуренції за рахунок динамічної стійкості інтегральних характеристик та показників кожного потоку, синергізму їх сукупності й адаптивності в зовнішньому середовищі. Важливого значення в управлінні витратами підприємства набуває правильне визначення елементів ресурсного потоку, які в загальному вигляді являють собою товари, інформацію, енергію, засоби обробки та виробництва, а також інфраструктуру (будівлі, дороги, споруди тощо). Враховуючи численність елементів ресурсного потоку, можна розглядати ресурсні потоки як складні взаємопов'язані системи.

Ресурсні потоки відіграють значну роль в економіці, а їх зміна є основною в оптимізації технологічних процесів виробництва, ресурсно-технічного забезпечення, транспортування, дистрибуції продукції, раціоналізації обігу документів, проектування виробничих, складських і допоміжних приміщень, створення високоефективної комунікаційної інфраструктури та організаційних структур управління. Важливого значення набуває форма існування ресурсного потоку, яка обумовлена самим його визначенням і проявляється у ресурсно-речовинних утвореннях, які можуть змінюватися в залежності від етапів просування. Ресурсний потік на етапі забезпечення виробництва підприємства ресурсами є потоком сировини, комплектуючих, допоміжних матеріалів. На етапі реалізації виробництва ресурсний потік являє собою напівфабрикати та інші елементи в залежності від його специфіки. На етапі розподілення та збуту ресурсні потоки приймають форму готової продукції.

Ефективне управління ресурсними потоками передбачає наявність цілей реалізації механізму управління, які проявляються в покращенні забезпечення виробничих підрозділів сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, зменшенні витрат, що пов'язані із постачанням, забезпеченням найбільш ефективного використання виробничих потужностей; прискоренні обороту коштів, які були вкладені в матеріальні ресурси та запаси. Одночасно необхідно враховувати забезпечення заданого рівня обслуговування споживачів при одночасному зменшенні витрат, що пов'язані з рухом потоку готових виробів через мережу розподілення, постигне зменшення витрат на всіх етапах процесу реалізації продукції. Сутність «ресурсного потоку» відображає взаємообумовлений рух і трансформацію економічних, матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів у процесі задоволення виявленого платоспроможного попиту на готову продукцію. Рух ресурсів виникає при наявності попиту на кінцеву продукцію; рух матеріальних ресурсів є складовою частиною відтворювального циклу, у зв'язку з цим він повинен викликати зустрічний фінансовий потік; усякий рух (як зміна стану) викликає потік сполученої інформації. Визначення потреби в ресурсах на підставі отриманої інформації може бути подано різноманітними типами матриць шляхом комбінації трьох ознак: цілей, ресурсів (витрат) та термінів вирішення задач або досягнення цілей програми.

Ключовими факторами формування додаткового обсягу ресурсів підприємства є ринкова ситуація на відповідних ресурсних ринках (товарному, фінансовому, ринку праці). Урахування та зіставлення описаних факторів вибору ресурсної стратегії, визначення необхідного для реалізації стратегії розвитку підприємства обсягу стратегічних ресурсів, встановлення можливостей залучення стратегічних ресурсів з внутрішніх і зовнішніх джерел визначають вибір певної стратегії залучення та використання стратегічних ресурсів. Задачею оцінки потреби в ресурсах на етапі стратегічного планування є неточний розрахунок потреби у необхідних ресурсах, а загальна оцінка їхнього впливу на розроблювані плани, що повинна бути швидкою і достатньо точною, дозволяючи тим самим оперативно розробляти різноманітні альтернативні стратегії. Різноманітність, специфічність і складність ресурсного забезпечення підприємства, а також неабиякий вплив ходу і динаміки процесу використання виробничих ресурсів на ефективність функціонування виробничо-економічної системи у цілому, обумовлюють необхідність застосування комплексного системного підходу щодо вирішення проблеми управлінського регулювання процесів формування та використання виробничих ресурсів. Реалізація такого підходу насамперед передбачає формування на підприємстві спеціальної системи стратегічного управління ресурсним забезпеченням господарської діяльності підприємства.

Таким чином, в процесі дослідження встановлено, що підприємства змушені шукати нові шляхи збільшення ресурсного потенціалу та можливості для забезпечення ресурсами без додаткового циклу закупівлі ресурсів у зовнішніх постачальників. Такі вимоги до сучасного підприємства вимагають інтегрованого підходу до дослідження виробничо-фінансових проблем всіх складових постачання, виробництва та збуту.