ЕЛЕМЕНТИ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Єфремов О.С.

СНУ ім. В.Даля

Стратегічний менеджмент сьогодні є невід’ємною складовою успішної діяльності підприємства, оскільки воно не може існувати на сучасному ринку без ефективних стратегій реагування на зміни зовнішнього середовища і потреби його цільових груп споживачів та ринків. За таких умов значення пошуку ефективних стратегій та інновацій постійно зростає. Підприємства, які не приділяють належної уваги змінам у зовнішньому оточенні і нездатні оперативно реагувати на них, приречені бути витисненими з ринку потоком нових товарів, послуг, більш ефективних стратегій конкурентів. Отже, процес розробки науково-теоретичних і практичних підходів до забезпечення інновацій як основи стратегій розвитку підприємства повинен спиратися на обґрунтовані теоретичні концепції і прогнози, щоб виявляти значущі для діяльності підприємств стратегічні проблеми і цілі.

На єдність цілей і завдань між інноваційними і стратегічними процесами звертають увагу багато вчених. Дослідження сучасних тенденцій перспективного розвитку господарської діяльності, з одного боку, і джерел економічного зростання, з іншого, свідчить про істотне посилення ролі інновацій в стратегічному управлінні підприємством. Не дивлячись на значний внесок дослідників в теорію управління інноваціями, у їх роботах не ставилися цільові завдання формування методологічної бази управління інтеграцією інноваційної діяльності та стратегічного розвитку підприємства і розробки концептуальних підходів до його стратегічного розвитку на основі інновацій.

Недостатнє залучення інноваційних розробок до господарської діяльності підсилює технологічне відставання вітчизняних підприємств, уповільнює просування на ринок прогресивної наукоємкої продукції, стримує економічне зростання, підвищення конкурентоспроможності виробництва і, як наслідок, не забезпечує ефективних шляхів для стратегічного розвитку підприємств. Дослідження інтеграційних моментів дає підставу висунути гіпотезу про можливість зближення і взаємопроникнення стратегічного і інноваційного розвитку, що визначає необхідність формування ефективної методологічної бази, яка б забезпечувала урахування інноваційних розробок при формуванні стратегічних напрямків розвитку підприємств.

Вивчення сутності і необхідності інноваційного розвитку, а також його інтеграції зі стратегічними процесами на підприємстві доцільно розглядати з позиції трансформації економічних відносин. Розрив між змістом зовнішніх змін у господарському середовищі і характером виробничих відносин у внутрішнім середовищі підприємств приводить до виникнення економічних протиріч, що вимагають методологічного вирішення.

Підприємство як відкрита система може забезпечити досягнення своєї внутрішньої мети (отримання прибутку) за рахунок надання результатам своєї діяльності у вигляді продуктів характеристик, які відповідають вимогам зовнішнього середовища підприємства, як з боку споживачів, так і держави. Слід зазначити, що незважаючи на те, що ці цілі є протилежними, необхідно досягати певного оптимуму в їх поєднанні. Очевидно, що стратегії підприємства, орієнтовані лише на прибуток або лише на задоволення запитів споживачів, однаково помилкові, оскільки не дозволяють забезпечити виживання і розвиток підприємства як системи, тобто без задоволення запитів споживачів неможливо отримати прибуток, у той же час, попит без можливості отримання певного економічного ефекту також не представляє інтересу для підприємств. Стратегія інтенсивного зростання промислового підприємства має бути оптимальним варіантом досягнення цих суперечних цілей в перспективному періоді часу. Саме стратегія інтенсивного зростання повинна пов’язувати воєдино ці суперечні цілі.

Моніторинг динаміки прибутку, отримуваного за рахунок виробництва кожного з продуктів, що випускаються підприємством, є свого роду „сигнальною” системою, оскільки падіння обсягів прибутку відбувається декілька раніше, ніж падіння обсягів реалізації продукції. Настання цього моменту за тим або іншим продуктом, що випускається і реалізовується підприємством, свідчить про те, що стадія зрілості (насичення) життєвого циклу даного товару найближчим часом зміниться стадією спаду, що, у свою чергу, говорить про необхідність активізації інноваційної діяльності підприємства, спрямованої на „заміщення” цього продукту, і про те, що у підприємства ще є час і ресурси (за рахунок реалізації „старіючого” товару), необхідні для здійснення відповідних інноваційних перетворень.

В цілому по підприємству також доцільно проводити поелементний аналіз приросту прибутку, який складатиметься з приросту прибутку за рахунок розширення номенклатури виробів, що випускалися, за рахунок збільшення цін реалізації, за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію, а також за рахунок збільшення обсягів реалізації. Крім того, також буде доцільним здійснити поелементний аналіз приросту прибутку за вищеназваними елементами за кожним з переліку продуктів (послуг), що випускалися підприємством. Проведення подібного аналізу за кожним з продуктів (послуг), що випускаються підприємством, дозволить одержувати дані для розрахунку життєвого циклу узагальненого продукту підприємства і виробити найбільш оптимальну стратегію інтенсивного зростання з урахуванням специфіки стадії життєвого циклу підприємства. Розробляючи на основі аналізу прибутку, який отримано від продуктів (послуг), що випускаються підприємством, стратегію інтенсивного зростання, з’являється можливість визначити такі якісні характеристики стратегії як необхідна інтенсивність і радикальність передбачуваної інноваційної діяльності.