Аспірант Донських А.С.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Роль малого бізнесу в економічному розвитку країни

Формування і розвиток ринкових стосунків передбачає вільне і рівноправне співіснування і розвиток різних форм власності та різних секторів усередині кожної форми власності. Розглядаючи приватний сектор економіки можна говорити про три групи підприємств, які по загальноприйнятій термінології визначаються як крупні, середні і малі підприємства залежно від їх розмірів. Кожна з цих трьох груп має свої внутрішні інтереси, що визначають стратегію їх економічної поведінки, відношення до держави і політики, соціально-економічних, політичних і національних проблем.

Крупний бізнес в основному визначає економічну і технічну потужність країни. В цілях самозбереження і розвитку він тяжіє до інтеграції, поглинаючи або концентруючи дрібніших партнерів з одного боку, а з іншого, об'єднуючись в міжнародні структури, втрачаючи частково свою незалежність і підпадаючи під вплив сильніших партнерів. При цьому, керуючись ситуацією на міжнародному ринку і виконуючи волю сильніших партнерів, крупний капітал стає знаряддям експансії міжнародних підприємницьких структур на внутрішньому ринку країни.

Середній бізнес більшою мірою залежить в своїй діяльності від внутрішньої економічної кон'юнктури і вимушений вести конкурентну боротьбу усередині своєї групи, а також з крупним вітчизняним і іноземним капіталом. Це і визначає зацікавленість середнього підприємництва в захисті на внутрішньому ринку шляхом проведення протекціоністської державної економічної політики і формування певних правил ринкових стосунків, що зумовлює тісніший зв'язок середнього підприємництва з національними інтересами.

Малий бізнес є необхідним елементом ринкової економіки, одним з його первинних елементів, що створює необхідне конкурентне середовище, тим самим надаючи змогу суспільству розвиватися [2]. Він є провідним сектором, що визначає темпи економічного росту, структуру і якість валового національного продукту. Сектор малого підприємництва представляє саму розгалужену мережу підприємств, що діють в основному на місцевих ринках і безпосередньо пов'язаних з масовим споживачем товарів і послуг. В сукупності з невеликими розмірами малих підприємств, їх технологічною, виробничою і управлінською гнучкістю це дозволяє своєчасно реагувати на ринкову кон'юнктуру.

З теоретичних позицій, мале підприємництво розглядається як особлива форма економічної активності, що передбачає: орієнтацію на досягнення комерційного успіху; інноваційний та ризиковий характер діяльності; перспективність; спрямування на подальший розвиток; розширення масштабів і сфери діяльності; несення майнової відповідальності підприємцем за результати господарювання; свободу за самостійність суб’єктів у прийнятті управлінських рішень та здійсненні бізнесу; постійний характер господарської діяльності та укладання регулярних, а не одноразових угод (бізнес операцій) [4].

Малий бізнес являючи собою підґрунтя для зайнятості населення, створення конкурентного середовища, за умов функціонування якого споживач отримує більш якісні товари (роботи, послуги), значно впливає на формування національного доходу країни [1].

Про роль і можливості малого підприємництва свідчить досвід промислово розвинутих країн, в економіці яких йому належить значне, а часом і провідне місце. На малий бізнес у цих країнах припадає до 90-95 % усіх підприємств або 40-60 % виробництва валового національного продукту. Він є роботодавцем майже для 50 % працездатного населення.

Малі підприємства переймають на себе певний ризик і постійно націлені на розробку нових або модернізацію існуючих продуктів і технологій. По суті, лише через реалізацію нововведень вони можуть вистояти в умовах жорсткої конкуренції на ринку товарів і послуг.

Загальновідома гнучкість малих підприємств допомагає їм при невдачі в одній сфері діяльності перейти в іншу, ефективнішу. Окрім того, малі фірми працюють, як правило, над декількома ідеями відразу. По обсягах виробництва і реалізації, прибутку, рівню доходів працівників, платоспроможності малі підприємства мають вищі потенційні можливості в порівнянні з крупним виробництвом.

Важлива економічна перевага малих підприємств полягає у відносній дешевизні їх продукції, можливості скорочення витрат виробництва за рахунок вузької спеціалізації, дешевших засобів виробництва. Продукція і послуги малого бізнесу, як правило, не гіршої якості порівняно з крупними фірмами, а собівартість виробництва значно нижча. До переваг малого підприємництва також відносяться такі характеристики як:

1) можливість більш гнучких й оперативних рішень. У порівнянні з великими корпораціями в малому бізнесі спрощена структура прийняття управлінських рішень, що дає можливість швидко й гнучко реагувати на кон’юнктурні зміни, у тому числі шляхом маневрування капіталом при перемиканні з одного виду діяльності на інший;

2) орієнтація виробників переважно на регіональний ринок. Малий бізнес ідеально пристосований для вивчення побажань, переваг, звичаїв, звичок й інших характеристик місцевого ринку;

3) підтримка зайнятості й створення нових робочих місць;

4) виконання допоміжних функцій стосовно великих виробників. Великі фірми децентралізують виробничий процес, передаючи його фази малим підприємствам;

5) невеликий початковий обсяг інвестицій. У малих підприємств менші строки будівництва; невеликі розміри, їм швидше й дешевше переозброюватися, впроваджувати нову технологію й автоматизацію виробництва, досягати оптимального поєднання машинної й ручної праці;

6) економічна ефективність виробництва в малих підприємствах;

7) інноваційний характер малих підприємств. Багато економістів відстоюють ідею про виняткову роль малого бізнесу в розгортанні науково-технічної революції.

Малий бізнес відіграє важливу роль в економіці країни. Він забезпечує необхідну мобільність в умовах ринку, створює глибоку спеціалізацію й кооперацію, без яких неможлива його висока ефективність; здатний не тільки швидко заповнювати ніші, що утворюються в споживчій сфері, але й порівняно швидко окупатися; здатний створювати атмосферу конкуренції; створює те середовище й дух підприємництва, без яких ринкова економіка неможлива [3].

Таким чином, свобода дій, гнучкість і оперативність в рішеннях, пристосування до місцевого дрібномасштабного, нерегулярного і специфічного попиту, дух підприємництва, більш низькі управлінські і експлуатаційні витрати, вища оборотність капіталу - ось ті практично значимі обставини, які забезпечують конкурентоспроможність і живучість малого бізнесу, його бурхливий розвиток за останнє десятиліття.

Література

1. Брітченко І.Г. Вплив малого бізнесу на розвиток регіону/ І.Г. Брітченко // Економіка та держава. – 2011.-№1.- С. 14-15.

2. Корнецький А.О. Особливості малого підприємництва України/ А.О. Корнецький // Економіка та держава. – 2011. № 5. – С.83-85.

3. Кузьмін О.Є. Малі форми підприємництва: навчальний посібник / О.Є. Кузьмін. – Львів: „Центр Європи”, 1999. – 274 с.

4. Римар М.В. Роль підприємств малого бізнесу в умовах трансформації економіки/ М.В. Римар, Л.С. Герасим // Науковий вісник: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2003 - № 13.2 – С.166-170.