СУТНІСТЬ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ ТА ФАКТОРІВ, ЩО НА НЬОГО ВПЛИВАЮТЬ

В економічній літературі відсутній єдиний підхід до економічного поняття „кредитний ризик". Більшість авторів пов'язують кредитний ризик з можливими збитками по кредитній операції.

Однак з точністю можемо сказати, що кредитний ризик - це імовірність банком часткової або повної втрати суми кредиту та процентів за користування кредитом або отримання доходу на вкладений капітал внаслідок впливу чинників зовнішнього та внутрішнього походження.

Кредитний ризик є історично першим серед фінансових і за своїм обсягом дуже масштабний. Він перебуває в причинно-наслідковій залежності з іншими елементами банківської системи, підпорядкований закономірностям і динаміки її розвитку і сприйнятливий до впливу всіх груп факторів, що впливають на систему банківських ризиків у цілому і на кредитний ризик зокрема.

У науковій літературі характеристиці факторів, що викликають кредитний ризик, приділяється достатня увага. Так, В.А. Чернов [] розділяє фактори ризику за ступенем керованості на три групи: керовані регульовані фактори (що - характеризують якість роботи колективу, якість управлінської роботи), умовно нерегульовані, важкорегульовані (фактори й умови, що залежать в основному від передісторії функціонування аналізованого банку); некеровані, нерегульовані фактори (фактори й умови, що не можуть бути змінені суб'єктом керування).

До ризикоутворюючих факторів кредитного ризику належать: значний обсяг кредитів, наданих вузькій групі позичальників або галузей, тобто концентрація кредитної діяльності комерційних банків у якому-небудь сегменті економіки; часта зміна кредитної політики; висока частка кредитів, що приходяться на позичальників, які мають певні фінансові труднощі; концентрацій діяльності банку в маловивчених, нових, нетрадиційних для банку сферах діяльності; зростання частки нових позичальників: надмірна довіра до забезпечення кредитів; незадовільна диверсифікація кредитного ризику; високий рівень негативно класифікованих активів; агресивне розширення обсягів кредитування щодо структури, термінів, рівня зростання або способів розрахунків; зростання відношення кредитів і кредитних зобов'язань до регулятивного капіталу і до загальних активів банку; відсутність адекватної або достатньої інформації для аналізу і розуміння параметрів кредитного ризику та ін.

Також можемо сказати, що основними факторами кредитних ризиків при здійсненні короткотермінового банківського кредитування є внутрішньобанківські чинники. Це свідчить про те, що при здійсненні кредитних операцій до одного року важливе значення має регулювання кредитних ризиків на рівні банківських установ, яке впливає на ці фактори. Зовнішні щодо банків та позичальників фактори відіграють важливу роль у довготерміновому кредитуванні. Проте на цю групу факторів банки безпосередньо впливати не можуть, однак їхню дію повинні враховувати. За цих умов при здійсненні довготермінового кредитування важливого значення набувають зовнішні методи регулювання кредитних ризиків та актуалізується регулювання кредитних ризиків на рівні центрального банку країни.

Отже, всебічне врахування впливу розглянутих чинників на рівень кредитних ризиків значною мірою сприятиме підвищенню ефективності кредитних операцій, допоможе гідно виходити із кризових ситуацій у банківській діяльності та обумовлюватиме стабільність функціонування банківських установ.

Список літератури

1. Постанова правління НБУ "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" (від 11 жовтня 2008 р., № 319).

2. Лариса Слобода Класифікація та характеристика чинників кредитних ризиків банківських установ // Регіональна економіка. - 2005 - №2 - С.185

3. Лариса Слобода Роль та функції кредитних ризиків у банківській діяльності. // Регіональна економіка. - 2005 - №1 - С.128

4. О.Л. Ковальов Класифікація банківських ризиків. Фактори, що впливають на кредитні ризики, і підходи до їх класифікації // Формування ринкових відносин в Україні. - 2006 - №2 - С.63.