Васильєва Світлана Іванівна,к.е.н.

                                                                   Якименко Марина Володимирівна

                                                                                    Криворізький факультет

                                                      Запорізького національного університету

 

Основні тенденції та приорітети розвитку світової торгівлі

 

Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. У літературі часто дається наступне визначення: «Міжнародна торгівля являє собою процес купівлі і продажу, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах». Міжнародна торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговим балансом. У статистичних довідниках ООН наводяться дані про об'єм і динаміку світової торгівлі як суму вартості експорту всіх країн світу.

         Для будь-якої країни роль зовнішньої торгівлі важко переоцінити.  Ще жодній країні не вдалося створити здорову економіку, ізолювавшись від світової економічної системи У цьому зв'язку значний інтерес представляє вивчення як теорій, що розкривають принципи оптимальної участі національних економік у міжнародному товарообміні, чинники конкурентноздатності окремих країн на світовому ринку, так і об'єктивних закономірностей розвитку світової торгівлі.

 У сучасних умовах активна участь країн у світовій торгівлі пов”язана із значними перевагами: вона дозволяє більш ефективно використовувати наявні в країні ресурси, прилучитися до світових досягнень науки і техніки, у більш стислі строки здійснити структурну перебудову своєї економіки, а також більш повно і різноманітно задовільняти потреби населення.

Характеризуючи основні тенденції в географічній спрямованості міжнародної торгівлі, варто підкреслити той факт, що розвиток  міжнародного поділу праці між промислово розвинутими країнами веде до збільшення їхньої взаємної торгівлі і зменшенню частки країн , що розвиваються.

На перший план виходять такі напрямки, як забезпечення необхідного рівня захисту внутрішнього виробництва, сприяння розвитку експорту наукомісткої продукції і послуг, захист інтересів  учасників ЗЕД на зовнішньому ринку. Необхідно також передбачити визначену жорсткість системи державного регулювання ЗЕД, не входячи при цьому в протиріччя з прийнятою у світі практикою і з загальним курсом на лібералізацію.

На основі дослідження і узагальнення світогосподарського досвіду обґрунтовано, що ефективна реалізація міжнародних торгівельних операцій у висококонкурентному глобальному середовищі неможлива за умов залучення лише внутрішніх ресурсів, а завдяки розвинутій фінансовій системі можна одержати доступ до послуг, які знижують видаткове навантаження, мінімізують і диверсифікують ризики. Розвинені і відкриті фінансові ринки є більш "еластичними" до економічних потрясінь і менш залежними від фінансових криз, які можуть мати важкі наслідки для розвитку міжнародної торгівлі. Водночас, позитивна експортна динаміка, на думку фахівців, є одним з найважливіших джерел розв’язання кризових ситуацій.                Загалом міжнародна торгівля успішно розвивається за умов добре функціонуючої світової фінансової системи, яка характеризується ліберальним і транспарентним режимом і оптимально регульованими параметрами.

Аналіз показав, що вчасне використання інструментарію фінансової підтримки розвитку експорту може вирішити не тільки завдання макростабілізації, але і належно позиціонувати країну на глобалізованих ринках. При цьому пріоритетними можуть бути як самостійні дії, так і різноваріантне залучення зовнішніх джерел фінансування незалежних посередників або тих, котрі створені в межах регіональних торговельно-економічних блоків.

1. Міжнародні економічні відносини // Під ред Б.П.Супруновича. .М.: “ГФА”. 2005.c 25-26

2. Основи зовнішньоекономічних знань. Отв. ред. И.П.Фаминский. .М.: “Міжнародні відношення”. 1994.c 103

3.. Міжнародні економічні. валютні і фінансові відношення. .М. Пебро М: “Прогрес”. 1994.c 32

4. Україна: зовнішньоекономічні зв'язки в умовах переходу до ринку. Під. ред. И.П.Фаминского. .М.:2000.c 15

5.. Регіональні пріоритети закордонних країн . // Зовнішня торгівля.

 Л . Вардомский.2006.№4.c 45

6. Створення системи сприяння експорту в України. // Зовнішня торгівля.– . И.Пашкова, Г.Шорохов -2007. –№1-3

7. Експорт і імпорт України по країнах за 2010 р. // Зовнішня торгівля. –2010. –№7-8