Сорокіна О.М., Чернявський Є.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Перспективні напрямки розвитку пенсійного страхування в Україні

Розвиток ринкових відносин в економіці та підприємницької діяльності зумовлює потребу надійної системи страхування. Пенсійна реформа, яка розпочалась з 2000 року, відіграє неабияку роль в реалізації ефективної соціально-економічної політики. У цьому напрямку за останні роки досягнуто помітних позитивних зрушень. В Україні за цей час суттєво зросли пенсії. Багато зроблено в напрямку вдосконалення управління системою пенсійного страхування та розвитку сучасних інформаційних технологій, зокрема спрощення доступу громадян до відомостей про розміри їх пенсій, сплату страхових внесків, розширення мережі інформаційних кіосків.[1, С. 188-193]

В умовах переходу до ринкових відносин проблема створення належної трирівневої системи пенсійного забезпечення стає однією з найгостріших. Зниження ефективності господарювання і спад виробництва, низький рівень заробітної платні, висока інфляція на початку економічних реформ призвели до різкого зменшення реальної ваги пенсій, виникла невідповідність розміру пенсії людини за віком її трудовому внеску протягом періоду працездатності.

Проблеми пенсійного забезпечення стали важливими елементами досліджень низки вітчизняних науковців, серед яких Л. Батченко, О. Бражко, Н. Коробенко, Н. Луговенко, І. Скоропад, Н. Тополенко, М. Шумило. Вони досліджують основні поняття системи пенсійного забезпечення, аналізують нормативно-правову базу її існування, досвід зарубіжних країн у цій галузі, аналізують питання створення недержавних пенсійних фондів тощо. Проте ці питання продовжують залишатися актуальними, невичерпаними і потребують подальшого дослідження.

Саме тому, метою даної роботи є виявлення та оцінка основних проблем та перешкод на шляху реформування системи пенсійного забезпечення України, а також визначення основних напрямків розвитку пенсійного страхування.

Пенсійне страхування є важливою складовою соціальної політики держави, яка спрямована на задоволення потреб людей, підвищення їх добробуту, забезпечення соціальної справедливості, стабільності та злагоди у суспільстві.

Сьогодні в Україні маємо ситуацію, коли кількість населення продовжує щорічно зменшуватись, а кількість пенсіонерів щороку зростає, тобто Пенсійний фонд з кожним роком генерує дедалі більше ризиків не тільки для державного бюджету, оскільки вимагає дедалі більше коштів, через постійне підвищення пенсій, але й для економіки загалом. Однак більша частина пенсіонерів не може похвалитися забезпеченою старістю. Зокрема, станом на січень 2010 р. 55 % пенсіонерів отримували пенсії не вище 800 грн., а їхня частка в загальній сумі видатків на виплату пенсій становила лише 38 %.

Згідно до Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", розробленого з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування, вступають в дію наступні положення:

1. Підвищення пенсійного віку для жінок:

- розпочато десятирічний етап збільшення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років на 6 місяців кожного року;

- зростання пенсія для жінок на 2,5% за кожні півроку як компенсація на період підвищення віку.

2. Удосконалення порядку призначення, перерахунку пенсій:

- підвищення мінімально необхідного страхового стажу для одержання пенсії за віком з 5 до 15 років;

- підвищення нормативної тривалості страхового стажу для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі для жінок з 20 до 30 років та для чоловіків з 25 до 35 років. [3]

Підвищення пенсійного віку допоможе зменшити кількість пенсіонерів та збільшити обсяги надходження внесків, але водночас можуть виникнути проблеми з працевлаштуванням молоді та й абсолютно зрозуміло, що від такого кроку не в захваті будуть самі пенсіонери. Заборона працювати після досягнення пенсійного віку може спричинити істотну втрату кадрів, адже в Україні працює п'ята частина пенсіонерів і здебільшого це працівники галузі освіти та охорони здоров'я. [2, С. 73-75]

Важливим чинником успішного реформування пенсійного страхування є діяльність посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань оподаткування, яке забезпечить фінансову стабільність солідарної пенсійної системи та правильне регулювання макроекономічних показників, рівня безробіття, і підвищення відповідальності за здійснені заходів відповідно до реалізації проектів.

Таким чином, лише жорсткі (детінізація доходів) та непопулярні (підвищення пенсійного віку жінок до 60 років) і добровільні (продовження на п'ять років трудової діяльності) заходи поліпшать стан вітчизняного пенсійного забезпечення. Врахування всіх недоліків і вад системи пенсійного забезпечення України та їх вирішення дасть змогу сформувати розвинений ринок послуг з цього виду страхування. Продовження наукових розвідок за даною проблематикою сприятиме подальшому підвищенню рівня та якості життя пенсіонерів, а також поліпшенню соціально-економічної ситуації в країні.

Література:

1. Батченко Л. В. Розвиток реформованої пенсійної системи України та її вплив на формування механізму соціального самозахисту населення / Л. В. Батченко, М. М. Дєліні // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 6. - С. 188-193.

2. Бражко О. В. Реформування системи державного пенсійного страхування / О. В. Бражко // Економіка та держава. - 2010. - № 5. - С. 73-75.

3. Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (№7455) від 08.07.2011р.