к.е.н. Мішина С. В.,
к.е.н. Мішин О. Ю.
Харківський національний
економічний університет
Теоретичні
аспекти узгодження концепцій та підходів до оцінки ефективності управління персоналом
 
Топ-менеджмент будь-кого
підприємства намагається досягати високих результатів. Але ж загальний підхід щодо оцінки ефективності
управління персоналом відсутній. Це ускладнює як сам процес управління,
так і унеможливлює здійснення порівняльної оцінки ефективності управлінських
процесів в сфері соціально-трудових відносин. Це вимагає узгодження концепцій
та підходів до оцінки ефективності управління персоналом та визначає мету
даного дослідження.
Відмінності у визначенні управлінської
ефективності знаходять відображення у різноманітних
концепціях оцінки ефективності управління. Серед останніх виділяють: цільову,
системну, функціональну, композиційну концепції та концепцію балансу інтересів.
У практичній
діяльності доцільно використовувати будь-яку з наведених нижче концепцій в
залежності від ситуації. 
Згідно цільової концепції ефективності управління персоналом трудова діяльність підприємства
спрямована на досягнення певних цілей, а ефективність управління персоналом характеризує ступінь досягнення поставлених цілей. Як стверджується в
літературних джерелах, не зважаючи на свою
привабливість та зовнішню простоту, застосування цільової концепції пов’язане
із низкою проблем: досягнення цілі не завжди є легко
вимірюваним; організації
здебільшого намагаються досягти декількох цілей, частина з яких суперечлива за
змістом; суперечливим є існування
загального набору “офіційних” цілей. 
Згідно системної концепції ефективності управління на
результати трудової діяльності підприємства впливають як внутрішні чинники, так і
фактори зовнішнього середовища.  Організація з точки зору
теорії систем – це сукупність елементів, що взаємодіють між собою
взаємозалежним чином. В спрощеній формі організація отримує ресурси (входи) з
системи більш високого рівня (зовнішнього середовища), трансформує ці ресурси і
повертає їх у зміненій формі (товари та послуги). Одним з видів
ресурсів є трудові ресурси. 
Згідно
концепції ефективності управління персоналом на основі досягнення "балансу інтересів" діяльність
підприємства спрямована на задоволення очікувань, сподівань і потреб
(інтересів) усіх індивідуумів і груп, які взаємодіють на підприємстві та з
підприємством, а ефективність управління персоналом характеризує ступінь
досягнення балансу інтересів усіх зацікавлених у трудовій діяльності суб’єкта
господарювання індивідуумів і груп.  
Функціональна
концепція ефективності управління персоналом являє собою концепцію,
згідно якої управління персоналом розглядається з точки зору організації праці
та функціонування управлінського персоналу, а ефективність управління
характеризує співставлення результатів та витрат самої системи управління
персоналом. 
Згідно
композиційної концепції ефективність управління персоналом визначається ступенем
впливу праці з управління персоналом на результати діяльності організації в
цілому. В якості показників, що характеризують результат (ефект) трудової діяльності
організації, найбільш широко використовуються:  продуктивність праці; розмір зниження
собівартості продукту; обсяги приросту прибутку; обсяги реалізації продукту
тощо.  
Проаналізувавши
переваги і недоліки існуючих концепцій ефективності управління персоналом нами
запропонована комбінована (триєдина) концепція. Вона полягає в поєднанні
цільової, функціональної та композиційної концепції.  Для реалізації концепції мають бути обрані  відповідні підходи до оцінки ефективності
управління персоналом.
Учені-економісти Шегда, Лановой,
Мельник [1,2] висунули чимало пропозицій стосовно вирішення
цього питання. Але з усієї їх множини найбільш обгрунтовані точки зору щодо
таких  підходів:
1)             
ресурсний, коли економічний результат
зіставляється з економічною
оцінкою виробничих ресурсів, які застосовуються під час
виробництва;
2)             
витратний,  коли економічний результат порівнюється з поточними
витратами, які безпосередньо пов'язані з його досягненням;
3)             
ресурсно-витратний,  що, 
як це  видно з  самої назви,  являє  собою
певний компроміс між двома попередніми. Тобто до уваги
береться як
певна оцінка наявних ресурсів, так і оцінка поточних
витрат. 
4)             
цілі – результати, що полягає у співставленні поставлених
цілей і досягнутих результатів.
Перелік переваг і недоліків підходів до оцінки
ефективності управління персоналом наведений в табл. 1.
Таблиця 1
 
Переваги і недоліки підходів до оцінки ефективності управління персоналом
| Назва підходу | Переваги | Недоліки | 
| Ресурсний  | 1) дозволяє оцінити ефективність використання
  персоналу як одного з видів ресурсів; 2) дозволяє прослідкувати зв’язок між
  ефективністю використання трудових ресурсів з іншими видами ресурсів | 1) не враховує людський фактор | 
| Витратний | 1) дає можливість здійснювати порівняння
  показників ефективності управління персоналом різних суб’єктів господарювання; 2) дозволяє здійснювати загальну оцінку
  ефективності управління персоналом та доцільності витрат | 1) залежність від часового інтервалу 2) недоречне використання у
  випадках, якщо результати діяльності 
  не завжди можуть бути кількісно виражені та об’єктивно відображені.   | 
| Ресурсно-витратний | 1) поєднує два підходи, що
  дозволяє здійснювати комплексну оцінку ефективності управління персоналом | 1) проблема подвійного рахунку; 2) значний вплив галузевих особливостей
  виробництв; 3) не може бути використаний для оцінки соціальних і  організаційних аспектів ефективності | 
| Цілі – результати | 1)      простота і точність
  оцінки ефективності; 2)      можливість коригування
  цілей  в залежності від виконання
  попередніх | 1)       
  цілі сформульовані не завжди чітко; 2)       
  іноді цілі носять суб’єктивний характер | 
 Найбільше
негативних характеристик має ресурсно-витратний  підхід, тому його використання 
не є доцільним. На думку авторів, кожен з  підходів має застосовуватися для реалізації
конкретної концепції (рис. 1). 
 


 
Рис.
1. Взаємозв’язок концепцій та підходів до оцінки ефективності управління
персоналом
 
Як свідчить
рис. 1: для реалізації функціональної концепції слід використовувати ресурсний
підхід;  для реалізації  цільової 
концепції – підхід цілі-результати; для реалізації композиційної
концепції  –  витратний підхід.
Науковою
новизною даного дослідження є удосконалення підходу до узгодження теоретичних
засад оцінки ефективності управління персоналом, що дозволяє поєднати засади
різних концепцій (функціональної, цільової, композиційної) з підходами (ресурсним,
підходом ціль-результати, витратним). 
Перспективою
подальших наукових досліджень у даному напрямі є розробка  системи показників оцінки ефективності
управління персоналом у розрізі  кожного
з варіантів поєднань концепцій та підходів. 
Література:
1.    
Лановой В.Т. Плановое управление и
эффективность производства. – К.: Техника, 1988. – 271 с. 
2.    
Економіка підприємства.: Навч.
посіб./А. В. Шегда, Т. М.Литвиненко  та
ін., За ред.. А.В. Шегди. – К.: знання-Прес, 2002. – 335 с.