Географія і геологія

9. ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ

К.г.н. Савранчук Л.А.

Чернівецький національний університет, Україна

ВПЛИВ ОСТАННЬОЇ КРИЗИ НА ПОКАЗНИКИ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ ФРАНЦІЇ

Франція є одним із світових лідерів у розвитку туристичної галузі. Багато вчених знаходять спільні риси у природних особливостях України і Франції. Зважаючи на європейський вектор стратегії України нам здається вельми цікавим і корисним вивчення туристичного досвіду Франції у боротьбі за сталий розвиток у туризмі та господарстві країни в цілому. Особливо показними є параметри туристичної сфери Франції під час останньої економічної кризи.

У 2009 р. міжнародне прибуття туристів падає до 880 млн., представляючи всесвітнє зниження на 4,3 % за рік. Зростання числа туристів «відновлюється» в останньому кварталі 2009 р. (через 14 місяців спаду). Це становить 880 млн. міжнародних туристичних прибуттів. Частка міжнародних туристичних прибуттів зменшилася більш виразно у Європі та Америці. У Європі, яка зосереджує понад 50 % іноземних туристів, їх зменшення досягло у 2009 р. близько 6 %. Прибуття іноземних туристів до Франції скоротилося також на 6 % (у порівнянні з 2008 р.), досягнувши 74,2 млн. осіб.

Ділові подорожі туристів зменшились на 10 % у порівнянні з 2008 р. Частка транзитних туристів зменшилась на 5 % у 2009 р. після спаду на 17 % у 2008 р. Що стосується туристів, які приїжджали з особистих причин, кількість їх залишається значною: понад 53 млн. прибуттів. У 2009 р. відбувся невеликий спад на 6 % у порівнянні з 2008 р.

Таблиця 1

Прибуття туристів у країни Європи у 2008 – 2009 р.р. (складено за [5])

№	Країна	Міжнародні туристичні прибуття (2009) млн. туристів	Міжнародні туристичні прибуття (2008) млн. туристів
1	Франція	74.2	79.2
2	Іспанія	54.9	57.9
3	США	52.2	57.2
4	Китай	50.9	53.0
5	Італія	43.2	42.7
6	Великобританія	28.0	30.1
7	Туреччина	25.5	25.0
8	Німеччина	24.2	24.9
9	Малайзія	23.6	22.1
10	Мексика	21.5	22.6

Таблиця 2

Мотивація прибуттів туристів до Франції за [3]

Мотиви	Прибуття в мільйонах			Різниця
	2007 р.	2008 р.	2009 p.	2009/2008 р.р.
особисті	56,7	56,4	52,9	-6 %
ділові	10,6	11,5	10,4	-10 %
проїздом	13,6	11,4	10,9	-4 %
Всього	80,9	79,2	74,2	-6 %

Не дивлячись на істотну перевагу над іншими країнами у кількісному прийомі іноземних туристів, у фінансовому виразі показник Франції (48,7 млрд. доларів) майже вдвічі поступається доходам від іноземних туристів (США – 94,2 млрд. дол). [5]. Більшість туристів приїжджають у Францію з метою ознайомлення з визначними пам’ятками, проведення вільного часу на гірськолижних та морських курортах, а також з діловою метою, що передбачає значні фінансові витрати. Найбільше відвідуються регіони Середземноморського узбережжя Франції та Альпи. Переважають туристи з Європи – 86,6 % [2], зокрема, з Великобританії – 17,3 % (2009 р.). Особливість саме цих туристичних потоків полягає у їх відносно високій купівельній спроможності, обумовленій вищим курсом фунта стерлінгів до євро. Громадяни інших країн – сусідів Франції представлені у туристичному потоці так: Німеччина – 16,5 %, Швейцарія та Іспанія по 10 %, Бельгія та Люксембург – 9,4 %, Італія – 7,1 %, Нідерланди – 6,6 %. Найближчі сусіди Франції складають 78 % – частку виїзного туристичного потоку.

Частка туристів із європейських країн знизилась на 7 % у цілому. Зниження відвідування особливо помітно для британських відвідувачів (2008 р. – 17,3 %, 2009 р. – 10,2 %). Туристів з Бельгії стало менше на 7,7 %, з Нідерландів – 7,5 %. Італійці змогли протистояти кризі найкраще (їх частка знизилася тільки на 2,8 %). Частка німецьких туристів дещо збільшилася (+1,7 %), туристів із Швейцарії значно збільшилася (+7 %). Прибулих з Америки значно зменшилось, з Азії і Океанії – залишилось стабільним, з країн Африки – зменшилось [2].

Попередньо проявляється позитивна динаміка «подорожей» у платіжному балансі (2008 р. – 8,5 млрд. євро, 2009 р. – 7,1 млрд. євро). У 2009 р. частка внутрішнього туризму у Франції скоротилася на 3,2 % (2008 р. – 1,8 %) за статистикою ночівель. Якщо врахувати харчування, то спад склав 5,5 %. Це скорочення стосується подорожей із особистими цілями.

Розміщення – один із основних чинників, що дозволяють розвиватися туризму. Готелі у ньому часто грають не головну роль. У Франції 70 % місць для розміщення туристів складає «друге житло» – місце сезонного мешкання, що не є місцем постійного мешкання (реєстрації). Шириться практика мати квартири чи будинки («дачі») для проведення відпусток, канікул та вільного часу. Щоб компенсувати витрати на утримання під час відсутності господарів, житлом користуються родичі, друзі, знайомі чи просто винаймачі. Але самим гнучким видом розміщення у Франції є кемпінги (13,4 % від суми всіх місць). Готелі складають 6 %, туристичні резиденції – 3 %, квартири з меблями – 4 %. Гостьові кімнати і будинки презентують у структурі місць мешкання туристів зелений туризм і дають можливість розміститися понад 75 тис. відпочивальникам (0,1 %).

Туристичні готелі, які постраждали від кризи з серпня 2008 р., зафіксували 188 млн. ночівель у 2009 р., що склало на 4,9 % менше, ніж кількість у 2008 р. За весь 2009 р. число французьких рекреантів скоротилося на 1,4 %, а число іноземних туристів на 11 %. Перебування із ночівлею європейських відпочивальників знизилося на 13 % протягом року, зокрема різко зменшилося число клієнтів готельних послуг з Великої Британії. Частка туристів зі США, Китаю та Японії у 2009 р. на ринку готельних послуг Франції не змінилась. В цілому, заповнюваність готелів дещо знизилась у порівнянні з 2008 р., досягнувши 58 %. За час кризи найбільше постраждали висококатегорійні готелі (*** і ****). Це пояснюється попитом на номери підвищеної місткості. У кемпінгах не спостерігалася тенденція до зменшення споживачів у 2009 р. (103 млн. ночівель з травня по вересень). Збільшується попит на кемпінги на 4,2 % проти такого ж сезону 2008 р. Особливо популярні ділянки, обладнані для пересувних будинків (зростання на 6 %). Місцеві туристи збільшили попит на ночівлі в кемпінгах на 7,2 %, іноземні туристи – зменшили на 1,1 %. Любителями кемпінгів є голландці (43 % іноземних ночівель), англійці і німці [1].

Туристична галузь приваблює суттєвими внесками до ВВП країни. У Франції частка туризму складає 6,3 % ВВП. У сфері туризму найбільшу додану вартість створюють ресторани – 14 млрд. євро, готельний бізнес – 8 млрд. євро, кав’ярні – 2,5 млрд. євро, різновиди засобів мешкання та агенції подорожей – по 1,8 млрд. євро [1]. Такий високий відсоток засобів харчування пояснюється особливостями харчування громадян Франції, які полюбляють користування послугами закладів громадського харчування. Це в першу чергу пояснюється наявністю у Франції потужного прошарку «середнього класу» – достатньо заможних людей.

Серед рекреаційних чинників можна відмітити і транспортну доступність до туристичних центрів Франції. Автоперевезення в деяких випадках коштують дешевше залізничного транспорту. У аеропорт Ніцци щодня прилітає понад 200 рейсів, аеропорт Ліона обслуговує близько 180 рейсів [4]. З 1.11.2008 р. до 31.10.2009 р. кількість туристичних рейсів зменшилась на 3 %, а обсяги у вартісному балансі зменшились на 7 %. Частка ділових та рекреаційних поїздок зменшилась на 10 %. У 2009 р. обсяг сектора туристичних агентств та туроператорів скоротився у вартісному обсязі на 12 % (у порівнянні з 2008 р.). У 2009.  р. споживчі ціни у туризмі збільшилися на 3 %. Ціни на продукти харчування стали стабільнішими у зв’язку із зниженням ставки ПДВ з 1 липня 2009 р. У цьому ж році сектор готельно-ресторанного сервісу зберіг своїх найманих працівників. Ця галузь забезпечує роботою 920 тис. співробітників (кінець 2009 р. – збільшення на 0,1 % за рік) [4].

Туризм Франції є однією з найбільш працеємких сфер економіки. Він виступає в ролі регулятора зайнятості, сприяє зростанню доходів корінних жителів, забезпечує зайнятість на фірмах, підприємствах та організаціях, що безпосередньо обслуговують відвідувачів. З цим також пов’язана зайнятість, яка формується завдяки витратам відвідувачів. Чисті доходи підприємств, які обслуговують туристів, забезпечують джерела для капіталовкладень і проявляють ефективність роботи фірм. Тут враховуються наступні характеристики туристичної сфери: динамічність, виникнення нових тенденцій і способів підприємництва тощо.

Стимулювання зайнятості в сфері французького туризму шляхом відповідної професійної підготовки кадрів є складним завданням, оскільки деякі регіони чинять соціальний опір роботі у сфері обслуговування. Єдиною стратегією досягнення сприятливого соціально-економічного впливу туризму на суспільство є створення розгалуженої системи державного управління, яка б забезпечувала ефективне застосування механізмів державного регулювання цього багатогранного явища.

Стимулюючий вплив туристичної сфери на економіку може бути відчутним при зростанні її частки у виробничому доході і валовому внутрішньому продукті: кількості іноземної валюти; доходів населення; додаткових робочих місць; чистого економічного вкладу у національну економіку; регулятивного впливу органів державного управління на сферу туризму.

Література:

1. Chiffres cles du tourisme 2009. Ministére de l′econmie et des finances et de l′emploi.

2. EVE 2008/2009 (TNS – Sifres. D.T. Banque de France).

3. Відпочинок у Франції. http://www.passion.ru.

4. Le tourisme en France en 2009 http://tourisme.gouv.fr/bilan/bilan-tourisme-2009.php.

5. World Tourism rankings. Most visited countries by international tourist arrivals. http://en.wikipedia.org./wiki/.