Марія Дацька, Віктор Герасимчук

(м. Переяслав - Хмельницький)

РЕАЛІЗАЦІЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ГРАФІЧНОГО КОМПОНЕНТУ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Становлення української держави, формування національної парадигми освіти й виховання потребує від педагогічних працівників високого професіоналізму. Щоб досягти високого рівня професіоналізму потрібна і відповідна професійна підготовка. Сьогодні, коли суспільству потрібні фахівці, які здатні оперативно реагувати на миттєві зміни в технологічному процесі та вміють самостійно освоювати новітню техніку та технології. Це вимагає від спеціалістів наявності високого рівня оволодіння графічними знаннями. Звісно такий стан речей впливає і на підготовку вчителя трудового навчання, який закладає основи графічної грамоти. Процес графічної діяльності дає можливість глибше сприймати навколишні зміни, накопичувати і генерувати інформаційні зміни шляхом наочного сприйняття та образного перетворення (моделювання).

Уміння зрозуміти надану графічну інформацію і використати її для здобуття нового знання має велике значення як для студента, так і для фахівця майбутньої професійної діяльності. Графічна підготовка багатокомпонентна за своєю структурою. Кожний компонент займає певне місце в цій структурі, а тому щоб кожен з них виконував покладені на нього завдання, необхідно забезпечити міжпредметні звя’зки навчальних дисциплін, у змісті яких наявний графічний компонент. Звідси виникає необхідність пошуку нових технологій підготовки майбутніх фахівців. Однією з таких проблем є ефективна реалізація можливостей графічного компоненту (міжпредметні зв’язки) у професійній підготовці майбутніх вчителів технології.

Вперше про проблему міжпредметних зв’язків заявляє Ж.-Ж. Руссо, шукаючи «засоби, щоб наблизити всю кількість уроків, розсіяних у багатьох книгах, звести їх до однієї загальної мети, яку легко було б побачити, цікаво простежити» [1, с. 261].

Значну увагу їй приділено у працях вчених – В. Сидоренко, О. Джеджула, В. Курок – інтеграція навчальних дисциплін у структурі підготовки вчителя до трудового виховання школярів, В. Тешенко – забезпечення міжпредметних зв’язків у змісті підготовки вчителя трудового навчання.

У процесі засвоєння графічних знань їх застосування повинно бути безперервним і взаємопов’язаним з іншими навчальними дисциплінами. Це є, на нашу думку, головною умовою формування графічного компоненту у професійній підготовці студентів.

Наведемо приклад, розділ „Геометричне креслення”, який включає теми: „Креслярські інструменти, матеріали і приладдя”; „Основні відомості про оформлення креслень”; „Креслярський шрифт”; „Масштаби”; „Нанесення розмірів”; „Основні геометричні побудови”; „Спряження”; „Лекальні криві” має безпосереднє застосування під час вивчення дисциплін „Машинознавство”, „Практикум у навчальній майстерні”,

Розділ „Машинобудівне креслення”, який включає теми: „Зображення – вигляди, розрізи, перерізи”; „Різьба і різьбові вироби”; „Робочі креслення та ескізи деталей”; „Рознімні та не рознімні з’єднання”; „Зубчасті передачі”; „Читання і деталювання складальних креслень”; „Схеми”; „Елементи будівельного креслення” має постійний зв’язок з дисциплінами „Практикум у навчальній майстерні”, „Деталі машин”, „Основи виробництва”, „Методика трудового та професійного навчання” „Електротехніки”і т.д.

Але звернути увагу студентів на застосування тих чи інших знань з креслення в процесі вивчення інших дисциплін замало. Тому що тільки ті знання, які студент використовує під час розв’язання різноманітних вправ і завдань, набувають у його свідомості особливого значення і змісту. Саме ці знання стають більш конкретними і дійсними. Тому графічні вправи і задачі повинні мати професійний характер і практичне значення.

Для того, щоб визначити вплив набутих графічних знань і вмінь студентів на оволодіння професіональними знаннями та вміннями, ми виділили кілька аспектів графічної діяльності студентів у процесі професійної підготовки:[2]

– практичні навички графічного зображення креслення;

– використання графічних знань і вмінь в процесі розв’язання конструкторсько-технологічних задач;

– знання основних положень стандартів(робота з технічно-графічною документацією;

– уявлення форми предмета за кресленням;

– уміння аналізувати графічні складні зображення;

– розуміння технічних вимог зображених на кресленні.

Висновки. На основі вищесказаного можна зробити висновки про можливість використання елементів графічної грамоти на заняттях інших дисциплін. Це створює необхідні передумови для засвоєння навчального матеріалу, поглиблює і розширює обсяг знань. Поряд з тим, міжпредметний виклад сприяє формуванню загально предметних вмінь і навичок. Впровадження ж міжпредметних зв’язків дає змогу економити навчальний час, збагачує методичний арсенал учителя, значно активізує навчальний процес.

Зважаючи на таку організацію роботи педагогічних ВНЗ, можна констатувати такий взаємозв’язок креслення з усіма графічними дисциплінами і тільки така єдність забезпечує графічну складову у професійній підготовці майбутнього фахівця.

Беручи до уваги цілковиту виправданість таких заходів слід зазначити, що володіння графічними знаннями і вміннями на високому рівні, в процесі вивчення інших дисциплін, та набуття професійних знань і практичних навичок в процесі навчання визначають рівень професійної підготовки майбутніх спеціалістів.

Література

1. Коменський Я. Педагогическое наследие / А. Локк Д., Руссо Ж.Ж., Песталоцци И. Г. – М. : Педагогика, 1989. – 261 с.

2. Цвілик С.В. Наступність графічної підготовки вчителя трудового навчання в контексті сучасної технології // Трудова підготовка в закладах освіти України. – 2003 – №3. – С. 33 – 36.

Відомості про авторів

Герасимчук Віктор Петрович – викладач, кафедри ФТД ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди» ІV року навчання

Дацька Марія Сергіївна – студентка 6 курсу ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди»