ЗАЇКА ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА

ДВНЗ «Національний гірничий університет», м.Дніпропетровськ

ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Формування особистості та її життєвої компетентності може здійснюватись шляхом творчого підходу до навчання, на основі розвитку дослідницької проектної діяльності. Реалізація функції дослідницької діяльності має на меті становлення творчої особистості студента за допомогою виховання позитивного світогляду, що ґрунтується на життєвій компетентності, соціальному становленні; формування дослідницької стратегії пізнавальної діяльності, комплексу дослідницьких та комунікативних умінь і навичок; оволодіння навичками особистісного самовизначення, у тому числі професійного; самореалізації та саморозвитку.

Існують такі основні цілі розвитку життєвих компетентностей студентів на основі використання дослідницьких технологій навчання як: створення умов, які сприяють самореалізації та особистісному зростанню студентів; надання науково-дослідного характеру навчальному процесу; формування у студентів життєво необхідних вмінь, у тому числі, грамотно застосовувати знання з іноземної мови у трудовій діяльності та в побуті; виробляти навички прогнозування діяльності, передбачення подій та їх наслідків; формування наукового світогляду студентів, уміння критично мислити, здобувати й аналізувати інформацію з метою забезпечення ефективної взаємодії з високотехнологічним суспільством; сприяння формуванню у студентів мотивованого, усвідомленого прагнення до оволодіння знаннями й навичками, необхідними для особистісної участі в розв'язанні існуючих проблем у сучасному світі. Для досягнення цієї мети необхідно викладати іноземну мову як дисципліну, що забезпечує гармонійну адаптацію особистості в навколишньому світі, її соціальне становлення; надати курсу іноземної мови дослідницько-проектної спрямованості, що реалізується через розвиток дослідницьких умінь і навичок; надати курсу іноземної мови практичної спрямованості – формування знань, умінь і навичок з іноземної мови як одного з етапів підготовки студента до самостійного життя. Для цього необхідно використовувати такі форми навчальної діяльності як заняття з проблемним викладанням навчальної інформації, проведення конференцій, рольових ігор, створення навчально-дослідних проектів, спрямованих на розв'язання певних проблем, розв'язування завдань практичного спрямування. Процес навчання необхідно спрямовувати на формування компетентностей особистості шляхом використання проектної діяльності студентів. Вивченню іноземної мови варто надавати дослідницької спрямованості з метою розвитку у студентів навичок пошуково-дослідної роботи, навчально-дослідної роботи та проектно-технологічної діяльності. Під час такої роботи студенти поступово оволодівають сучасними методами наукового дослідження, що супроводжується процесом психологічної орієнтації до умов реального життя, вихованням позитивного світогляду, формуванням уміння гнучко перебудовувати напрям діяльності, розвитком навичок моделювати, ставити й розв'язувати проблеми, висувати гіпотези, спостерігати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки, Доцільно намагатися оновлювати зміст досліджень через посилення їх практичного (ужиткового) спрямування. Досліди ужиткового характеру мають низку переваг, тому що сприяють створенню життєвих ситуацій, для реалізації яких студенти мобілізують свої знання, вміння, досвід, вміння прогнозувати та відповідно до цього здійснювати вибір того чи іншого шляху розв'язання проблеми. Така робота дає змогу студентам самостійно створювати умови для отримання найефективніших результатів.

Вивчення й застосування дослідницької проектної діяльності студентів є важливим напрямом роботи. Навчальні проекти є дієвим засобом максимального наближення особистості до реального життя та залучення її до розв'язання конкретних завдань у просторі міжособистісного та ділового спілкування і співпраці. Працюючи над проектом у групі чи індивідуально, студент опиняється в середовищі, яке сприяє розвитку вмінь та навичок окреслення проблеми та визначення мети, збирання інформації, обговорення форми роботи й добір оптимальних шляхів її виконання та презентації. Зазначені форми роботи доцільно впроваджувати в поєднанні з інтерактивними методами навчання, що сприяє створенню атмосфери зацікавленості кожного студента в роботі групи, заохочує студента знаходити власний спосіб виконання завдання, аналізувати способи роботи інших студентів під час заняття, добирати й опановувати найраціональніші, долати труднощі під час розв'язання проблемних завдань.

Соціальна група компетентностей (уміння робити вибір, приймати рішення, брати відповідальність, безконфліктно співіснувати) реалізується за допомогою використання різних форм і методів кооперативної діяльності. Підчас кооперативної діяльності студенти навчають одне одного і, навчаючи,вчаться. Результатом роботи є створені студентами власні проекти, презентації, що сприяє формуванню навичок розв'язувати практичні проблеми, тобто відбувається поступова адаптація студентів до сучасних умов життя. Таке продуктивне навчання стимулює пізнавальну активність студентів, забезпечує мотивацію діяльності, усвідомлення власного внеску в спільну роботу,пошук шляхів реалізації проектів, формування адекватної оцінки та самооцінки, вміння використовувати власний досвід, розвиток здібностей орієнтування на конкретний результат. Під час формування соціальної компетентності викладач організовує групову роботу,створює групи змінного складу, пропонує завдання різного рівня складності, перелік тем творчих робіт і доповідей, рекомендує само оцінювання та взаємооцінювання, забезпечує вільний вибір рецензента; а студент працює в команді, визначає мету власної діяльності, обирає рівень складності завдань, теми творчих робіт, дає самооцінку роботи, обирає рецензента на свою роботу.

Формування полікультурної групи компетентностей (оволодіння досягненнями культури, розуміння інших людей,їх індивідуальності та відмінностей за національними, культурними, релігійними ознаками) забезпечує розширення світогляду та підвищення культурного рівня студентів, усвідомлення ролі та впливу іноземної мови на розвиток культури, оцінювання здобутків літератури й мистецтва, повагу до чужої праці, відповідальне ставлення до власної діяльності й діяльності інших людей та загальнолюдських цінностей. Протягом формування полікультурної компетентності викладач пропагує досягнення культури,демонструє роль іноземної мови в житті студента, є прикладом толерантного ставлення до інших людей; а студент використовує у своїй роботі інформацію полікультурного характеру, виявляє толерантне поводження щодо людей, які відрізняються за соціальними, расовими, релігійними ознаками.

Формування інформаційної групи компетентностей (уміння знаходити й використовувати інформацію з різних джерел) забезпечує використання різних джерел інформації, уміння класифікувати документи та користуватися новими інформаційними технологіями, самостійну обробку інформації, аналізі критичне ставлення до інформації. Протягом формування інформаційної компетентності викладач пропонує завдання,які передбачають пошук альтернативних джерел інформації, консультує з питань тематики робіт і пошуку інформації, навчає осмислено збирати інформацію, складаючи плани, тези, конспекти, стимулює критичне оцінювання інформації; студент знаходить інформацію в різноманітних джерелах, виділяє необхідне з маси інформації, упорядковує свої знання, вміє використовувати нові інформаційні технології і швидко адаптується до змін, критично оцінює інформацію.

Група компетентностей продуктивної творчої діяльності (потреба у творчості) забезпечує уміння формулювати проблему, знаходити нові рішення,діяти в нестандартних ситуаціях,активізувати творчі здібності студентів. Формуючи компетентність Продуктивної творчої діяльності, викладач розвиває творчість студентів,використовує інтерактивні методи навчання, організовує дослідницьку роботу студентів; студент уміє бачити проблеми, шукати шляхи їх усунення, генерувати ідеї, планувати й організовувати власну діяльність.

Група компетентностей саморозвитку й самоосвіти (розуміння необхідності і готовність вчитися протягом усього життя) формує здатність до узагальнення власних знань, організації самоосвітньої діяльності, систематичне самовдосконалення та мотивацію саморозвитку, підтримку пізнавального інтересу та потреби в нових знаннях, визначення перспективи діяльності. Формуючи компетентність саморозвитку й самоосвіти, викладач стимулює самоосвітню діяльність студентів, керує самостійною й самоосвітньою діяльністю студентів,стежить за динамікою розвитку студентів, допомагає створювати та здійснювати програму самоосвіти й самореалізації студентів; студент, в свою чергу,створює програму самоосвіти й активно реалізує її, має стійкі пізнавальні потреби й мотивацію,вміє самостійно здобувати знання.

Формування комунікативних компетентностей (уміння спілкуватися усно,письмово, рідною та іноземною мовами) забезпечує обговорення проблем, формування власної точки зору, вміння захищати свою позицію, розвиток культури мовлення, готовність до спілкування,адекватне ставлення до критики,стимулювання критичного ставлення студента до себе. Під час формування комунікативної компетентності викладач спонукає висловлювати власні думки, вчить правильно ставити запитання та давати відповіді на них, стежить за культурою мовлення студентів, пропонує письмові роботи, створює проблемні ситуації, організовує дискусії, практикує захист студентами творчих робіт і проектів; а студент висловлює власні думки,вміє аргументовано їх довести, робить доповіді, захищає реферати, проекти, здатний до толерантного спілкування: визнає свої помилки, уникає категоричності, дотримується культури дискусії.

Продуктивні методики й технології мають значний потенціал, реалізація якого безпосередньо пов'язана з формуванням основних компетентностей студентів. Формуючи життєві компетентності студентів,потрібно ставити перед собою завдання і прогнозувати результат,який може свідчити про формування цих компетентностей. Методика викладання іноземної мови має необмежені можливості щодо формування життєвих компетентностей студентів.