Мохаммад Л.Ф.

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя

Роль культури в процесі соціалізації

Роль культури в соціальному житті людини є значною. Особливо вирішальною така роль нам бачиться в процесі соціалізації людини. Дещо перифразуючи Т.О. Пєтрушину, можна визначити, що крім людей, культура втілена в інституціональніх структурах, технологіях, матеріальних продуктах. Але про які б складові - матеріальні чи духовні - не йшла б мова, вона завжди виступає якісною характеристикою соціальної діяльності: або здійснюваною, або вже здійсненою у минулому і упредметненою в конкретних результатах цієї діяльності. [1, с. 25].

Враховуючи подвійний характер соціалізації вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що сучасні матеріалізовані продукти та духовні цінності зазнають певних трансформацій, у зв’язку із тим, що носій культури має певну особливу ментальність, через призму якої він оцінює продукти культури. Слід також зазначити, що індивід зазнає культурного впливу з боку глобалізацій них процесів, які на сьогодні активно поширюються. При цьому, навіть сам процес глобалізації містить в собі тенденції до інтеграції й диференціації, що зумовлює його двовекторність. По суті одночасно відбувається поширення тенденцій уніфікації та збереження етнокультурної особливості.

Все це накладає на соціокультурні особливості індивідів певний відбиток визначаючи їх особливості. Такі особливості, в свою чергу, формують особливості процесу адаптації індивідів до перебування в іншому суспільстві. Так, адаптуючись до особливостей певних національних культур навіть глобальні компанії змінюють окремі аспекти матеріальної діяльності.

В контексті міжнаціональних зв’язків сучасні глобалізаційні процеси також набувають певної подвійної природи, адже з одного боку, наближуючи представників різних національностей, з другого це формує настороженість однієї нації до іншої вважаючи, що присутність (можливий вплив) іншої нації може загрожувати стабільності даного соціуму. При цьому відповідні реакції (як на рівні певних суджень так і на рівні дій) будуть принципово залежати від адекватності (відповідності одна-одній) культурних норм учасників відповідної взаємодії, та ступеня їх взаємної «соціалізованності» (рівня взаємопроникнення певних культурних норм).

На нашу думку, доцільно, ґрунтуючись на підставі визначених в літературі (зокрема [2]) функціях культури визначити їх вплив на процес соціалізації:

Розглядаючи інформаційну функція культури яка полягає в тому, що культура як складна знакова система с єдиним засобом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи, від однієї країни до іншої. Культура є втіленням соціальної пам'яті людства. В такому контексті культура виступає інструментом соціалізації. При цьому необхідно враховувати, що будучи втіленням соціальної пам’яті, культура потребує адаптувати її (до неї) ментальні особливості у разі соціалізації дорослої людини.

Розглядаючи пізнавальну функцію культури можна констатувати, що вона тісно пов'язана з першою і, в певному сенсі, з неї випливає. Культура, концентруючи в собі соціальний досвід багатьох поколінь людей, зосереджує багатющі знання про світ і тим самим створює сприятливі умови для його пізнання і освоєння. Рівень розвитку суспільства визначається, в цьому контексті, саме мірою використання ним культурного досвіду людства. Однак слід враховувати, що все та ж ментальність може визначати іншу систему культурних пріоритетів, які принципово впливатимуть на процес соціалізації конкретного індивіда.

Розглядаючи нормативну функцію культури, необхідно визнати, що вона обумовлюється наявністю різних видів суспільної та індивідуальної діяльності людей. У сфері праці, побуту, міжособистісних відносин культура так чи інакше впливає на поведінку людей, регулює їх вчинки, дії, ціннісні орієнтації. Ця функція культури підтримується такими нормативними системами, як мораль і право. При цьому, ми вважаємо, що саме нормативна функція є пріоритетною в процесі соціалізації дорослої людини, адже основне завдання соціалізації і полягає в ознайомленні з нормами певного суспільства (групи). Виходячи із цього інформаційна та пізнавальна функція культури за умов вторинної соціалізації можуть бути ефективно реалізованими тільки через нормативну функцію.

Знакова функція культури передбачає наявність знань і можливість володіння ними. Оволодіння досягненнями культури вимагає освоєння відповідних знакових систем. Так, мова в її усному і письмовому варіантах є засобом спілкування людей. Літературна мова є найважливішим засобом оволодіння національною культурою. При цьому процес соціалізації використовуватиме знакову функцію культури в якості інструментального засобу, однак і сам процес соціалізації є елементом який забезпечує ефективність реалізації даної функції у суб’єкта соціалізації.

Аналізуючи ціннісну функцію культури, яка пов'язана з формуванням системи цінностей, ціннісних потреб і орієнтації, які в кінцевому рахунку обумовлюють загальний культурний рівень суб’єкта соціалізації хотілося б зазначити, що на наш погляд, ця функція є гальмом соціалізації. За умов відмінностей у системі цінностей певного соціуму від ментальних цінностей суб’єкта соціалізації відбуватиметься конфлікт цінностей, який принципово ускладнюватиме процес соціалізації. У випадку наявності принципових розбіжностей процес соціалізації взагалі може припинитися (не відбутися).

Таким чином проведений теоретичний аналіз дозволяє констатувати, що взаємозв’язок сучасної соціалізації та культури є складним та неоднозначним. У відповідності до неоднозначності такого зв’язку процес соціалізації також набуває багатоплановості. Таким чинов в сучасному соціологічному дискурсі зв'язок соціалізації з культурою суспільства не може розглядатися як односпрямований, а її вплив на суб’єкта соціалізації не завжди буде мати передбачувані наслідки.

Література:

1. Экономическая культура населения Украины / [под ред. В.М. Вороны и др.]. – Киев : Институт социологии НАН Украины, 2008. – 316 с

2. Поплавський М.М. Особливості функціонування шоу-бізнесу у світовому соціокультурному контексті / Культура і мистецтво у сучасному світі. Наукові записки КНУКіМ. Випуск 10, 2009 Розділ: теорія та історія культури [Електронне видання] / Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Kmss/2009_10/index.htm