Право/ 2. Адміністративне
і фінансове право
К.ю.н. Городецька І.А.
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя,
Україна
Щодо взаємодії контролюючих органів
земельних ресурсів та органів прокуратури
Аналіз діяльності Державної інспекції з контролю за використанням та
охороною земель та її територіальних підрозділів щодо здійснення державного
контролю у вказаній сфері і стану здійснення провадження у справах про
адміністративні правопорушення з урахуванням розгляду скарг на постанови по
справах про адміністративні правопорушення свідчить про існування комплексу
суб’єктивних та об’єктивних чинників, які ускладнюють здійснення
адміністративно-юрисдикційної діяльності державного інспектора з контролю за
використанням та охороною земель, про необхідність удосконалення зазначеного
виду діяльності.
Однією з
причин виникнення порушень земельного законодавства та їх низького рівня
усунення є низький рівень взаємодії контролюючих органів земельних ресурсів та
органів прокуратури з питань притягнення порушників земельного законодавства до
відповідальності.
по-перше,
природоохоронні органи мають всі необхідні права і можливості щодо виявлення,
припинення та усунення порушень законодавства у сфері охорони довкілля,
притягнення до відповідальності винних осіб та вжиття заходів щодо
відшкодування завданих матеріальних збитків;
по-друге,
прокурори не можуть підмінювати контролюючі органи, дублювати їх діяльність,
виконувати функції контролю;
по-третє,
прокурорський нагляд, маючи ознаки загальності та надвідомчості, поширюється і
на контрольну діяльність, яку здійснюють і природоохоронні органи. А це
означає, що прокурори вправі вимагати від зазначених органів здійснення певних
дій, зокрема проведення перевірок, надання фахівців, пред’явлення позовів до
судів загальної юрисдикції, а також подання до прокуратури відповідних
матеріалів та відомостей. Отже, прокурори, з одного боку, мають право
перевіряти виконання законів природоохоронними органами, а з іншого, покликані
всіляко сприяти активізації та удосконаленню їхньої діяльності щодо здійснення
контролю за додержанням і застосуванням законів у галузі охорони довкілля [1; 2].
Інформаційні
матеріали про стан взаємодії Державної інспекції з контролю за використанням та охороною
земель та її територіальних підрозділів з органами прокуратури з питань
притягнення до відповідальності порушників земельного законодавства свідчать,
що найбільш поширеними явищами є:
- ненадання
органами прокуратури інформації про результати розгляду
матеріалів, направлених територіальними підрозділами Державної
інспекції з контролю за використанням та охороною земель;
- безпідставна відмова органів прокуратури у
порушенні кримінальної справи за наданими матеріалами перевірок;
- безпідставне
продовження органами прокуратури термінів розгляду матеріалів, отриманих від Державної
інспекції з контролю за використанням та охороною земель та її
територіальних підрозділів;
- низький
відсоток направлення органами прокуратури позовів до суду за матеріалами,
отриманими від Державної
інспекції з контролю за використанням та охороною земель та її
територіальних підрозділів стосовно порушень земельного законодавства;
- перенаправлення
органами прокуратури матеріалів про виявлені порушення до органів місцевого
самоврядування. Зокрема, органи прокуратури не звертають уваги на те, що на
підставі ст. 144 Земельного кодексу України [3]
попередньо
матеріали з клопотанням про усунення порушення територіальними підрозділами Державної
інспекції з контролю за використанням та охороною земель направляються
до органів місцевого самоврядування і лише потім – до прокуратури;
- неузгодженості
у процесі організації проведення спільних з органами прокуратури перевірок.
Таким чином, вкрай необхідно активізувати співпрацю контролюючих
органів земельних ресурсів з правоохоронними органами шляхом:
- опрацювання існуючої нормативної бази щодо внесення змін і доповнень, які
необхідні для налагодження взаємодії територіальних підрозділів Державної
інспекції з контролю за використанням та охороною земель з
правоохоронними органами, іншими органами державного контролю та більш
ефективного впливу на порушників земельного законодавства, усунення порушень;
- постійного
здійснення Державною
інспекцією з контролю за використанням та охороною земель й її
територіальними підрозділами заходів щодо підвищення вимог до якості та повноти
оформлення матеріалів перевірок, їх своєчасного направлення на розгляд органів
прокуратури для вжиття заходів прокурорського реагування.
Література:
1. Берензон А. Д., Гудкович Ю. Д., Демиденко Н. К. Прокурорский
надзор за исполнением законов в агропромышленном комплексе : Учебное пособие. – М., 1988. – 99 с.
2.
Кичилюк Т.
С. Державний контроль за використанням
та охороною земель сільськогосподарського призначення : автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право
і процес; фінансове право; інформаційне право”
/ Т. С. Кичилюк. – Київ, 2007. – 19 с.
3. Земельний кодекс України : Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон
від 25.10.2001 № 2768-III.
(Відомості Верховної Ради України від 25.01.2002 – 2002 р., № 3, ст.
27). Редакція від 07.08.2011 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України.
Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела :