Право/8.Конституционное право
Глинянська О.В., студентка
К. ю. н., доц.. Веніславський Ф.В. – науковий керівник
Національний університет «Юридична академія України імені
Ярослава Мудрого»
Чи наступає
відповідальність за невиконання рішень Конституційного Суду?
Згідно ст.
150 Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, що є
обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути
оскаржені. Вони підлягають опублікуванню у “Віснику Конституційного Суду
України” та в інших офіційних виданнях України. У разі необхідності,
Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і
терміни їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов’язки
щодо забезпечення виконання рішення, дотримання висновку. Офіційне тлумачення
даного положення (а це частина друга статті 70 вказаного Закону) здійснено
Конституційним Судом України в Рішенні Конституційного Суду N 15-рп/2000
14.12.2000. Суд роз’яснив, що положення частини другої статті 70 Закону України
“Про Конституційний Суд України” щодо порядку виконання рішень, висновків
Конституційного Суду України, треба розуміти як право Конституційного Суду
України у разі необхідності визначити у своєму рішенні, висновку порядок і
терміни його виконання та покласти обов’язок на відповідні державні органи
забезпечити це виконання. Незалежно від того, чи визначено в рішенні, висновку
Конституційного Суду України порядок його виконання, відповідні державні органи
зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України. Однак, очевидно, що чітко
визначеного механізму виконання рішення КСУ в законодавстві досі не
встановлено.
Чому
Конституційний Суд України не слідкує за виконанням своїх рішень та дотриманням
висновків?
Інформаційно-правовий
центр «Наше право» зацікавився такими питаннями: наскільки існує та
підтримується у Конституційному Суді України (КСУ) двосторонній зв’язок з
приводу виконання його рішень, дотримання висновків; чи здійснюється хоча б
якийсь моніторинг притягнення до відповідальності за невиконання його рішення
чи дотримання висновку?
У відповіді
Секретаріату Конституційного Суду України № 4-12-16720 від 21.06.2011 році нам
було повідомлено, що в порядку статті 70 Закону України «Про Конституційний Суд
України» будь-яких письмових підтверджень щодо виконання рішень, додержання
висновків Конституційного Суду України даний орган не отримував; відомості щодо
наявності практики притягнення до юридичної відповідальності за невиконання
рішень Конституційного Суду України в даному органі відсутні!
Таким чином,
Конституційний Суд України жодного разу не скористався своїм правом отримати
підтвердження про виконання свого рішення чи додержання висновку, його не
цікавить доля власних рішень та висновків. Для виправлення даної ситуації
доцільним було б використання методу підготовки та надання запитів до
відповідних органів державної влади щодо письмового підтвердження виконання
рішень, додержання висновків суду згідно ст.70 вищенаведеного закону, а також
виступи Голови Конституційного Суду України з офіційною заявою щодо стану
виконання рішень (передбачено у Регламенті суду, абзац 14 пункт 1 параграф 2).
До того ж,
Генеральна прокуратура України на запит Центру від 21.06.11 р. № 23-66 вих-11 з
таких питань: «Чи притягалися до відповідальності за невиконання рішень та
недодержання висновків Конституційного Суду України ті чи інші суб’єкти?», «Якщо
так, то за невиконання яких саме рішень Конституційного Суду України та/або
недодержання яких саме висновків?» надала таку відповідь: відповідальність за
невиконання судового рішення передбачена - кримінальна, відповідно до ст. 382
Кримінального кодексу України; органами прокуратури України у 2010-2011 роках
кримінальні справи за фактами невиконання рішень та недодержання висновків
Конституційного Суду України не порушувалися та не розслідувалися, особи за
цими фактами до кримінальної відповідальності не притягувалися.
Взагалі,
можна стверджувати те, що наразі є неможливим притягнення до кримінальної
відповідальності у разі невиконання рішень КСУ за ст. 382 Кримінального кодексу
України, оскільки, суб’єктом злочину, передбаченого даною статтею є службова
особа, яка відповідно до своїх повноважень повинна була вчинити дії по
виконанню судового рішення. Такими особами, відповідно до Кримінального кодексу
України можуть бути керівники та інші службові особи підприємств, установ,
організацій, державні виконавці, тощо. А суб’єктами виконання рішень КСУ є
найвищі органи та особи держави (наділені спеціальним статусом відповідно до
законодавства), або необмежене коло осіб, тобто не лише службові особи.
Якщо орган,
котрий виносить рішення, взагалі не цікавиться його долею, якщо відсутні факти
притягнення до відповідальності за невиконання рішення цього органу, то це
означає відсутність уваги державних органів до питання юридичної
відповідальності за невиконання рішення Конституційного Суду України.