Квасній Л.Г., к.е.н, доцент,
Кравців О. Й., студентка
Дрогобицький державний
педагогічний університет
імені Василя Стефаника
РОЛЬ ЕКОНОМІКИ
ЗНАНЬ В ІННОВАЦІЙНІЙ СТРАТЕГІЇ СУСПІЛЬНОГО ПОСТУПУ
Освіта відіграє у суспільстві
визначальну роль, оскільки вона відтворює особистість, формує її світогляд і
творчі здібності та збагачує знаннями. «Знання заради життя» – саме ця теза
повинна стати домінуючою в ХХІ столітті, коли відбувається стрімкий розвиток
науки, і прийшов час зрозуміти, що знання заради знання – це шлях в нікуди.
Практика
вітчизняної науки свідчить про
зростання зацікавленості українських
науковців до економіки знань, що тісно пов’язано із становленням суспільства
знань. В наукових дослідженнях
підкреслено, що лише технологічний варіант економіки знань, спрямований
на розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій, приречений на невдачу,
оскільки не забезпечує масової творчої активності населення і, відповідно,
гальмує його розвиток.
Сучасний етап
поступу цивілізації позначається радикальними змінами у самому базисі існування
і розвитку людства. Переміщення інтелекту, наукових знань в центр детермінуючих
чинників стійкого економічного зростання та суспільного прогресу зосереджують
увагу економістів, соціологів та політологів на проблемі становлення економіки
знань, яка розглядається дослідниками в якості гаранта поступального руху
суспільства, побудови конкурентної економіки, задоволення постійно зростаючих
потреб людини та суспільства в цілому.
Перетворення
інтелекту на основний ресурс суспільного розвитку, формування і розгортання
економіки знань стали можливими внаслідок загальної зміни виробничої та
соціокультурної динаміки світу,
найбільш помітним результатом якої є сучасна інформаційна революція
та її продукт − інформаційне суспільство. Глобалізаційні процеси, що
базуються на сучасних інформаційних технологіях та системах міжнародної
комунікації; розвитку науки в результаті творчої, високоінтелектуальної праці,
− все це реалії сьогодення, в якому інформація та знання набувають особливого
значення, символізуючи шлях у майбутнє
для всього людства.
Необхідність розбудови економіки знань як одного з
пріоритетів соціально-економічного розвитку України відображено в Стратегії
економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом
європейської інтеграції».
Як феномен «економіка знань» характеризується
певними особливостями:[1]
1)
знання відіграють вирішальну роль у системі виробництва, оскільки в умовах
ринку саме знання стає повноцінним товаром, головним виробничим ресурсом та
фактором формування доданої вартості;
2)
інноваційність економіки знань проявляється у зростанні швидкості та інтенсивності інновацій,
через які знання стає
рушійною силою економічного зростання та соціокультурного розвитку суспільства;
3)
розвиток високотехнологічних секторів виробництва та інформаційно-комунікаційних
технологій, внаслідок чого знання
стають значно доступнішими, полегшується процес їх обміну та накопичення.
Таким чином, економіка
знань виступає таким типом економічної організації суспільства, який
характеризується вирішальним значенням знання в системі суспільного
виробництва, що базується на зростанні швидкості та інтенсивності інновацій та
високому рівні розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.
Поруч
з економікою індустріального світу, прогрес якої базується
на виробництві матеріальної продукції, формується постіндустріальна економіка,
в якій безпрецедентного значення набуває
розумова сила людини. Відбувається зсув від економіки, що базується на
виробництві товарів
матеріального характеру, до економіки, заснованій на виробництві і застосуванні
знань.
З
огляду на це все більше зацікавленості у науковців та практиків
викликають причини та особливості процесу виникнення і функціонування економіки
знань, її теоретичних та практичних аспектів, а також
перспективи втілення принципів економіки знань у соціальну систему України.
Вступ
світової економіки в новий етап розвитку − економіку знань −
істотно змінив умови конкуренції країн. В даний час різниця в
рівні економічного розвитку значно менше визначається наявністю природних
ресурсів. На перший план виходить здатність нації
підвищувати якість людського капіталу, створювати нові знання і
втілювати їх у виробничі системи. За визначенням Організації економічного
співробітництва та розвитку (ОЕСР), знання визнається сьогодні двигуном
продуктивності праці та економічного зростання.
Отже,
у сучасному глобалізованому світі
лише ті країни, що продукують знання та інтегрують їх у свої економічні моделі,
зможуть бути глобально конкурентоспроможними.
Література
1. Формирование
общества, основанного на знаниях. Новые задачи высшей школы / Пер. с англ. −
М., 2003.
− 232 с.
2.Фурсенко А. Объединить потенциал образования и науки
для создания общества знаний // Alma mater – Вестник высшей школы. − 2004. − N 3. −
С.8-12.
3.Человеческое развитие: новое измерение
социально-экономического прогресса. / под общей редакцией В.П.Колесова. – М., Права человека, 2008. – 636 с.