Економічні науки/3. Фінансові відносини

К. е. н. Тімарцев О.Ю.

ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Державний аудит ефективності адміністрування податків

Рахункова палата, як незалежний орган фінансово-економічного контролю в державі, здійснює свою діяльність на принципах законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності. Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про Рахункову палату», іншими нормативно-правовими актами України визначено, що Рахункова палата здійснює контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Рахункова палата України здійснює державний аудит ефективності формування і використання бюджетних коштів. Статтею 20 «Контроль за надходженням податків» Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів [1], передбачено, що вищий орган контролю державних фінансів повинен мати повноваження щодо максимально широкого контролю за надходженням податків та з цією метою мати доступ до податкових декларацій та документів. Контроль за надходженням податків це, передусім, контроль законності та правильності. Проте Вищий орган контролю державних фінансів повинен також оцінювати економічну ефективність та організацію системи адміністрування податків, виконання плану надходжень доходів та у разі потреби надавати відповідні пропозиції до законодавчого органу.

За підсумками 2009 р. аудиторами Рахункової палати було виявлено різного роду порушень і недоліків при адмініструванні та справлянні доходів державного бюджету на загальну суму 14,7 млрд. грн., у т.ч. неправомірне списання та реструктуризація податкового боргу - 49,3%, продаж державної власності з отриманням менших, ніж було можливо, коштів - 20,1%, неперерахування у дохід бюджету частини чистого прибутку та дивідендів - 18,6%, прийняття необґрунтованих управлінських рішень - 5,7%, недоотримання податків і зборів унаслідок звуження податкової бази - 1,6%, неузгодженість нормативно-правового регулювання - 1,9%, несвоєчасне відшкодування ПДВ - 2,3%, інше - 0,2%, неналежний контроль податкових органів - 0,3% [2].

Недосконалість та неузгодженість законодавства щодо відстрочення, розстрочення податкових зобов'язань, реструктуризації та списання податкового боргу платників податків призвели до того, що неправомірне списання та реструктуризація податкового боргу є найбільш вагомим за сумою (7,2 млрд. грн.) порушенням, виявленим аудиторами Рахункової палати при дослідженні факторів, що впливають на виконання доходної частини державного бюджету, переважно в паливно-енергетичному комплексі. Мало місце порушення положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»: статті 10 - укладання близько 700 договорів на реструктуризацію податкового боргу на суму 3,9 млрд. грн. без його фактичного погашення шляхом проведення взаєморозрахунків з бюджетами; 18 - списання податкового боргу у частині штрафних санкцій у сумі 1,7 млрд. грн. Найбільше списання штрафних санкцій здійснено спеціальною державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Києві - 1 млрд. 507,8 млн. грн. (з них 1 млрд. 497,7 млн. грн. - НАК «Нафтогаз України»), у м. Донецьку - 144,9 млн. грн., у Сокальському районі Львівської області - 55,2 млн. грн. Крім того, за погодженням органів державної податкової служби відбулося дострокове погашення договорів реструктуризації податкового боргу шляхом застосування клірингових розрахунків з використанням коштів державного бюджету на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 04.02.2006 № 124, від 22.05.2006 № 705, від 01.03.2008 № 340, від 25.04.2008 № 440. Але постановами Уряду не передбачалося погашення шляхом використання бюджетних коштів уже реструктуризованого податкового боргу до 2016 року. Таким чином, дострокову сплату у 2006-2008 рр. реструктуризованого податкового боргу на суму 1,5 млрд. грн. слід вважати незаконною.

Аудиторами Рахункової палати у 2010 р. було виявлено ряд фактів порушень і недоліків при адмініструванні та справлянні доходів державного бюджету на загальну суму майже 21,5 млрд. грн., у т.ч. неналежний контроль податкових та митних органів - 35,1%, недоотримання податків та зборів внаслідок звуження податкової бази - 52,8%, прийняття необґрунтованих управлінських рішень - 11,4%, неузгодженість нормативно-правового забезпечення -0,6%, інше - 0,1%. Основним недоліком у формуванні доходів державного бюджету було недоотримання податків та зборів внаслідок звуження податкової бази, вчасне виправлення якого могло би принести державній скарбниці більше ніж 11,3 млрд. грн. доходів [3].

Результати перевірки стану та обґрунтованості надання пільг з податку на додану вартість на лікарські засоби і вироби медичного призначення показали, що в Україні протягом 2007-2009 рр. застосування пільгового режиму обкладення податком на додану вартість лікарських засобів та виробів медичного призначення здійснювалось безсистемно і неефективно. Пільгове оподаткування лікарських засобів і виробів медичного призначення сприяло підтримці іноземного виробника, імпортерів і торговельних підприємств, які ввозили та реалізовували їх продукцію, а не розвитку вітчизняного виробництва і не забезпечило населення України доступними та ефективними медикаментами.

Під час перевірки виявлено факти недотримання податковими органами вимог Порядку оформлення результатів не виїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327. В актах перевірок, здійснених органами державної податкової служби, не відображались у повному обсязі питання, які підлягали перевірці, нечітко викладався зміст порушень, не було посилань на нормативні документи, відсутні необхідні додатки, допускались арифметичні помилки. За розрахунками, внаслідок недостатньої якості проведення та оформлення документальних перевірок органами ДПС, в адміністративному та судовому порядку було скасовано значну кількість рішень податкових органів на загальну суму 5 млрд. 50,8 млн. гривень.

Результати перевірки засвідчили відсутність на практиці скоординованих дій Державної податкової адміністрації України та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стосовно примусового стягнення до державного бюджету податкового боргу (в тому числі штрафних санкцій і пені), що призвело до втрат доходів державного бюджету. За експертною оцінкою Рахункової палати, Державний бюджет України протягом 2008-2009 років недоотримав 128,2 млн. грн. штрафних санкцій і пені у зв'язку із закінченням терміну стягнення.

Таким чином, основними напрямами підвищення ефективності адміністрування податків є: чітке дотримання правил списання та реструктуризація податкового боргу; неприпустимість звуження податкової бази; упорядкування надання пільг; підвищення якості проведення та оформлення документальних перевірок податковими органами; забезпечення координації дій державних органів в частині примусового стягнення до державного бюджету податкового боргу

Література

1. Лімська декларація керівних принципів аудиту державних фінансів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/140217>

2. Звіт Рахункової палати за 2009 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.ac-rada.gov.ua/img/files/Zvit_2009.pdf>

3. Звіт Рахункової палати за 2010 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.ac-rada.gov.ua/img/files/Zvit_2010.pdf>