ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ: ФІНАНСОВО-БЮДЖЕТНИЙ АСПЕКТ

Экономические науки/ 9. Экономика промышленности

К.е.н. Кузьминчук Н.В., докторант

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”,

м. Харків, Україна

ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ: ФІНАНСОВО-БЮДЖЕТНИЙ АСПЕКТ

Економічний розвиток постіндустріальних країн доводить, що економічна стабільність і впевнене зростання рівня та якості життя населення супроводжується посиленням державного регулювання економіки. В Україні ж досвід показав, що відмова від державного регулювання процесу соціально-економічного розвитку спричинює кризу, та довів, що нерегульований ринок не здатний розв'язати проблеми розвитку економіки та соціальної сфери, зокрема створення і підтримки об'єктів інфраструктури [3, с. 306]. Тому, сьогодні об’єктивно необхідним елементом розвитку як країни, так й її регіонів, виступає державне регулювання. Тут важливо враховувати, що у другій половині ХХ століття кінцевою метою економічного розвитку є підвищення добробуту і соціального розвитку населення на основі мобілізації та ефективного використання комплексу ресурсів.

Для досягнення цієї мети потрібні ефективні та надійні інструменти державного регулювання розвитку регіонів, важливого значення серед яких набувають фінансово-бюджетні (міжбюджетні відносини, дотації, субвенції, дохідна та видаткова частини бюджету, податкове регулювання тощо). Ці інструменти виступають як управлінський інструмент держави, що постійно адаптується та вдосконалюється до пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку регіонів. Набір фінансово-бюджетних інструментів орієнтований на пошук компромісу інтересів всіх учасників бюджетного та податкового процесу у напрямку вирішення важливої задачі – економічного зростання як основи підвищення добробуту і соціального розвитку населення. При цьому необхідно створювати умови для ефективного розміщення та використання всіх регіональних ресурсів та підтримання певного рівня економічної активності.

Враховуючи те, що бюджет є одним із основних інструментів державного регулювання економіки, становлення ефективної бюджетної системи є необхідною умовою для досягнення всебічного розвитку суспільства. Місцеві органи влади позбавлені податкової автономії, бюджетні доходи все більшою мірою формуються за рахунок трансфертів та закріплених доходів, і тому частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті країни в останні роки не перевищує 30% [2]. Заходи з оптимізації видатків бюджету, як на рівні держави, так і регіонів, в останні роки набули важливого значення. Це обумовлено тим, що зниження рівня виконання місцевих бюджетів по видатках, у переважній більшості, пов’язано з неповним виконанням бюджетних програм. Для підвищення ефективності та прозорості використання бюджетних коштів, досягнення цілей соціально-економічного розвитку регіонів необхідним є удосконалення програмно-цільового методу планування бюджету у частині оптимізації бюджетних програм з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та підвищення методології оцінки результативності бюджетних програм з точки зору отримання кінцевих результатів. Наукове обґрунтування проблеми удосконалення методології оцінки результативності бюджетних програм безперечно підвищить якість і рівень керованості системи фінансово-бюджетного регулювання розвитку регіонів.

Одним із ключових інструментів регулювання міжбюджетних відносин є міжбюджетні трансферти. На сьогодні розвиток міжбюджетних відносин не сприяє забезпеченню фіскальної автономії територіальних одиниць, в результаті чого, негативними наслідками централізації бюджетної системи є низька якість і недостатнє фінансування соціальних благ, що надаються на місцевому рівні (освіта, охорона здоров’я, житлово-комунальні послуги). Нераціональна система бюджетних відносин між рівнями бюджетного устрою послаблює здатності місцевих органів влади до проведення раціональної бюджетної політики, яка б допомагала формуванню сприятливого інвестиційного клімату. Тому регулювання повинно супроводжуватися жорстким контролем витрати коштів, що надходять у регіони, насамперед з державного бюджету й з інших джерел.

Реалізація основних напрямів бюджетної політики потребує узгодженості, збалансованості та вирішення проблем у сфері оподаткування, зокрема у сфері податкового регулювання соціальних процесів (рис. 1). Податкове регулювання, що невідривно пов’язане і з регіональною політикою, забезпечується такими інструментами як спеціальні режими оподаткування окремих територій (які обумовлюють розвиток депресивних регіонів шляхом економічного стимулювання залучення інвестицій та створення робочих місць), та надання пільг щодо загальнодержавних податків і зборів, які надходять до місцевого бюджету [1]. Правила, норми, закони формують у сукупності механізм бюджетного регулювання, який здатний ефективно функціонувати в системі державного регулювання та позитивно впливати на розвиток регіонів. Суб’єкти економічної діяльності будь-якої форми власності і форми господарювання, організації виробництва змушені підкорятися цим правилам. Якщо є суперечності взаємодії, то виникає певна форма протесту проти неефективної державної політики, реальними проявами якої є згортання діяльності, переведення її у тіньову або вивезення капіталу за кордон. Необхідність вирішення питань, пов’язаних з тіньовими відносинами, обумовлена, передусім, недоотриманням бюджетом належних йому коштів. Тіньова економіка сьогодні досягла таких масштабів (за оцінками дослідників 60-70% ВВП), коли вона із економіко-соціальної проблеми поступово перетворюється в проблему економічної безпеки держави, зокрема її регіонів, що викликає необхідність управління процесами оподаткування на основі використання нових ідеологічних підходів вимірювання та прогнозування обсягів тіньової економічної діяльності. Отже, важливим кроком у вирішенні окреслених проблем є формування податкового регулювання на засадах економічної ефективності, справедливості, доступності, прозорості, а також створення такої моделі оподаткування яка б ґрунтувалася на органічному поєднанні інтересів держави та платника податків.

Своєчасне ж розв'язання насущних проблем є необхідною умовою створення нових можливостей для розвитку регіонів України, покращання якості життя населення.

Рис. 1. Інструменти податкового регулювання соціальних процесів у системі регулювання розвитку регіонів

Першорядними викликами, на які держава повинна реагувати шляхом формування та реалізації нової концепції державного регулювання розвитку регіонів фінансово-бюджетними інструментами, є:

- відставання України від країн-лідерів за показниками рівня та якості життя населення за рівнем інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та розвиненості інноваційного середовища;

- збільшення асиметрії розвитку регіонів, занепад села, скорочення кількості та погіршення якості трудового потенціалу;

- фінансова неспроможність більшості територіальних громад самостійно вирішувати питання, які належать до кола їхніх повноважень;

- відсутність рівноправних, партнерських відносин між державою та регіонами, реальні повноваження, у тому числі й самоврядного характеру, зосереджено в місцевих державних адміністраціях, районні та обласні ради набули здебільшого «декоративного характеру», а їх функції та повноваження – мінімізовані;

- протиріччя між офіційно проголошеними державою пріоритетами соціально-економічного розвитку та власними інтересами регіонів з огляду на нагальні потреби населення; зосередженість органів влади регіонального рівня переважно на політичних проблемах;

- наявність у регіонах конфліктів та стереотипів у соціогуманітарній сфері. Так, для східних регіонів проблемними залишаються питання державної мови, для південних регіонів – питання національних меншин; для західних – релігійні питання тощо;

- недосконалість міжбюджетних відносин та відсутність гарантованих і стабільних джерел формування доходів місцевих бюджетів, що є причиною загострення конфліктних ситуацій під час отримання необхідних фінансових ресурсів на потреби місцевого розвитку, а також у процесі розпорядження ними та ін.

Література:

1. Іванов, Ю. Б. Конкурентні переваги підприємства: оцінка, формування та розвиток [Текст]: монографія / Ю. Б. Іванов, П. А. Орлов, О. Ю. Іванова. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008. – 352 с.

2. Міністерство фінансів України. Офіційний веб-сайт. Усе про бюджет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id= 244334&cat_id=24 — Назва з титул. екрана.

3. Національна економіка [Текст]: навч. посіб. / [О. П. Тищенко, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін.]; за заг. ред. А. Г. Савченка. — К.: КНЕУ, 2011. — 646 с.