Аспірант Блозва А.І.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Інформованість – як один з фактор фаховості сучасного фахівця інженера.

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій набуває характеру глобальної інформаційної революції, слугуючи поштовхом для подальшого розвитку суспільства, в якому зсув цінностей відбувається саме в бік інформації. Соціальне, економічне та політичне життя, індустріальне виробництво, зміна динаміки процесів у всіх сферах діяльності людини зумовили ріст знань і стимулювання розвитку нових засобів задоволення інформаційних потреб, значущих для суспільства [3].

Нині для молодого фахівця актуального значення набуває кваліфікація, гнучкість розуму, здатність до адаптації. Репродуктивне відтворення набутих знань, умінь і навичок нині не є достатнє. З урахуванням зазначеного необхідно переосмислити підготовку фахівців, оскільки інформація подається зазвичай у цифровому вигляді. Головною є проблема підготовки технічно інформованої людини взагалі і технічно інформованого фахівця зокрема.

Актуальність сучасної концепції змісту освіти полягає у формуванні якостей, необхідних роботодавцеві – уміння працювати у колективі, приймати самостійні рішення, бути ініціативним і здатним до інновацій. Агропромисловий комплекс і є таким роботодавцем. Тому в сучасних умовах праці інформаційно-грамотний фахівець матиме ряд переваг: у нього будуть навички роботи з інформаційними технологіями, вміння шукати оптимально-необхідну інформацію, він буде постійно зацікавлений у поновленні своїх знань у галузі агропромислового комплексу. Педагоги мають формувати потребу молоді заходити на наукові електронні ресурси, які дозволяють моделювати ситуацію навчального вибору, створюють умови для інтелектуально-творчого самовираження студентів.

Під інформованістю слід розуміти кількість непередбаченого, що міститься у повідомленні. Тут найбільш інформативним буде повідомлення найбільш оригінальне, якому притаманна максимальна мінливість та мінімальна надлишковість.

З погляду якісного підходу на перший план висувається прагматичний аналіз змісту та суб’єктивної цінності інформації. Інформативним же ш у цьому випадку будуть тільки ті повідомлення, що не тільки змінюють запас знання студента, а й відповідають його потребам та інтересам. Підкреслимо також необхідність розуміння того, що сприйняття та інтерпретація інформації обумовлюється не тільки змістом інформації, але й психологічними особливостями студента.

І.В. Бичко зазначає, що освіченість це та сама інформованість [31]. Словники дають таке ж трактування для інформованості – «кількісні та якісні показники, що характеризують процес засвоєння інформації», «певна кількість відомостей, знань про якість події, чиюсь діяльність», «здатність людини до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів». Тому буде більш доцільно вживати інформованість.

Інформованість – це грамотність, доведена до суспільно і особистісно необхідного максимуму, яка припускає наявність досить широкого кругозору з найрізноманітніших питань життя людини і суспільства. Але, разом з тим, передбачається і досить певну вибірковість за глибиною проникнення і розуміння тих чи інших питань. Саме тому професійно зорієнтована інформованість має будуватися на широкій загальноосвітній основі. Неможливо бути інформованим в тій чи іншій галузі, не будучи грамотним в ній. Структура інформованості в особистісному плані фактично відтворює структуру грамотності, але наповнення кожного компонента конкретним змістом виявляється суттєво різним. Об’єктивна необхідність зміни структури та змісту інформованості веде до відповідних змін структури та змісту грамотності.

Література:

1. Коломієць А., Коломієць Д. Міжпредметні та надпредметні проекти як спосіб розвитку інформаційної культури студента // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2006. -№2.-С 24-31.

2. Кучай О.В. Інформаційні технології в освіті: становлення та перспективи розвитку: [навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів і вчителів інформатики] / О.В. Кучай

3. Морзе Н.В. Комп'ютерна грамотність та її складові / Н.В. Морзе. - Режим доступу: http://ukped.com/index.php?option=com_content&view=article&id =626:i-s&catid=13:s&!temid=226