К.п.н. Лавриш Ю.Е.

Національний технічний університет України «КПІ», Україна

Формування активної пізнавальної діяльності студентів як чинник підготовки майбутніх науковців

Інтеграція України до європейського освітнього простору ставить нові вимоги до науково-дослідницької діяльності студентів вищих навчальних закладів, які повинні ввібрати кращі досягнення національної та світової науки. Головне завдання, яке стоїть перед суспільством у сфері наукового життя, полягає в тому, щоб створити умови для найповнішого освоєння студентською молоддю багатогранного потенціалу як української так і світової науки. В першу чергу необхідно виховати грамотного студента - слухача, читача, сформувати його світогляд. Враховуючи багатогранність наукової діяльності у вищих навчальних закладах, ми дотримувались думки про те, що саме дослідно-експериментальна робота студентів формує їхню світоглядну свідомість.

Мета статті – дослідити фактори формування пізнавальної діяльності студентів вищої школи. Актуальність теми визначається тим фактом, що підготовка наукових кадрів, розвиток творчих здібностей студентської молоді – це основні напрями формування людського капіталу, який потребує підвищення інтелектуально-інформаційного рівня, що сприятиме науковій конкурентоспроможності та суспільного прибутку у майбутньому.

Підготовка майбутніх науковців включає в себе оволодіння нестандартним мисленням, методами обробки великих обсягів інформацій, інформаційного захисту, створення експертних систем, математичного вирішення наукових задач та інше. Мета дослідницької діяльності студентів полягає в розробці науково-методичного плану, здійснення якого органічно входило би до загальної логіки розгортання багатовекторної по детермінантам наукової ситуації з врахуванням власних інтересів. Збалансування цього гарантує наукову життєздатність, прийняття певної ситуації і досягнення ефективного формування наукової сфери студентів, що вимагає довершеної компетентності обраної ними проблеми.

Готуючи майбутніх науковців, ми врахували об’єктивні і суб’єктивні психолого-педагогічні чинники, які впливають на їхнє формування. Враховуючи особливості психолого-педагогічної теорії щодо формування майбутніх науковців, а також основні положення, пов’язані з готовністю студентів до науково-дослідницької діяльності, проблему рівня їхньої підготовки можна розглядати, виходячи з наявності чітко вираженої спрямованості на цей процес, щодо добирання, аналізування, систематизування загальних і спеціальних знань, переведення їх у площину цільової наукової творчості, збагачення, розширення, застосовування оптимальних форми і методів впливу у науковому процесі з метою досягнення високого рівня дослідницьких умінь. Ці уміння передбачають таку організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, за якої студенти знайомляться з основними методами наукового дослідження, засвоюють доступні елементи дослідницької методики. Використання дослідницького принципу в навчанні допомагає розвитку здібностей студентів, активізує їхню емоційну сферу, спонукає до самостійного вирішення наукових завдань.

Особливе значення надається проблемі розвитку в студентської молоді пізнавальних інтересів. Пізнавальним інтересам належить одне з провідних місць серед основних чинників формування майбутніх науковців, бо вони забезпечують активне пізнання світу. Науковцями виділено основні ланки в ланцюгу формування пізнавальних інтересів: особистість і професіоналізм педагога; зміст навчального матеріалу; нетрадиційні форми навчання; ігрова діяльність; цікавість.

Дослідження показують, що найбільше значення пізнавальний інтерес має як мотив навчання або наукової діяльності. Мотив – внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує рух особистості до пізнавальної діяльності, активізує розумову активність. З психологічного погляду мотиви є внутрішніми рушіями дослідницької діяльності, від рівня сформованості яких залежить успішність і результативність цієї діяльності.

Хоча пізнавальні інтереси випускників шкіл та першокурсників сформовані, вони потребують подальшого розвитку відповідно до сфери професійної діяльності та вимог до загальнокультурного рівня сучасного фахівця; пізнавальні інтереси старшокласників та студентів перших курсів носять вибірковий характер; необхідно розвивати навички самостійної та творчої роботи для успішного формування та розвитку пізнавальних інтересів з метою формування мотивів для подальшої науково-дослідницької діяльності.

Однією з педагогічних умов навчального процесу є формування позитивного ставлення до науково-дослідницької діяльності та мотиваційної спрямованості на саморозвиток, творчу самореалізацію та самовдосконалення. Тому стимулювання потреби та прагнення студентів до науково-дослідницької діяльності – необхідна умова формування досвіду творчої самореалізації майбутніх науковців.

Другою важливою умовою є стимулювання самопізнавальної діяльності студентів, як майбутніх науковців. Успішне саморегулювання студентів обумовлене здатністю до самопізнання, що реалізується завдяки умінням самоспостереження, самоаналізу та самооцінювання на основі розвитку особистісної рефлексії.

Реалізація цієї педагогічної умови передбачає забезпечення відкритості особистості власному досвіду, що можливе за умови прагнення викладача до пізнання, підтримку та розвитку того особливого та своєрідного, що закладено в людині або що вона набула в індивідуальному досвіді. Отже, стимулювання самопізнавальної діяльності студентів передбачає індивідуалізацію навчання саме у науковій лабораторії, врахування індивідуальності кожного студента, виявлення особливостей його психофізіологічної організації. Стимулювання прояву внутрішніх джерел творчого саморозвитку, самоорганізації студентів неможливе на основі лише звичайних методів передавання знань і формування досвіду поведінки. В цілому набуття досвіду творчої самореалізації можливе за умов гуманістичної взаємодії викладача і студента, що вибудовується на основі орієнтирів для спільної науково-дослідницької діяльності. Їхнє гармонійне поєднання забезпечує активний, творчий і самостійний розвиток майбутніх науковців.

Література:

1. Науково-дослідна робота в закладах освіти: Методичний посібник / Укл. Ю.О.Туранов, В.І.Уруський. – Тернопіль: АСТОН, 2001. – 140 с.

2. Некоз І.В. Умови виникнення пізнавального інтересу та умови його стимулювання // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. – Вип. 39. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2001.– С. 58-62.

3. Ничкало Н. Г. Проблеми педагогічної освіти у діяльності наукових шкіл /Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології: Зб.наук.праць/ За заг. ред. Н.Г. Ничкало. – Харків: НТУ ХПІ, 2007.– С.80-89.