Юрій Курнишев, Михайло Гончерюк

Чернівецький національний університет

ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці

Реформування системи фізичного виховання школярів

Впродовж останніх років в Україні склалась тривожна ситуація – погіршилось здоров'я і фізична підготовленість дітей, учнівської і студентської молоді. Це, насамперед, пов'язано з кризовим станом національної системи фізичного виховання населення, яка не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам.

Головне призначення предмету фізична культура – формування культури здоров'я та здорового способу життя, забезпечення гармонійно фізичного і духовного розвитку підростаючого покоління. Останні трагічні події, які сталися на спортивних майданчиках та уроках фізкультури, ставлять під сумнів корисність фізичної культури для суспільства. На сьогодні засоби масової інформації тільки констатували трагічні випадки, а нам, фахівцям, хотілося б, щоб ЗМІ висвітлили і причини, що привезли до цих трагедій. А причин справді дуже багато.

Рухома активність учнів з року в рік падає. А це привезло до таких наслідків: 50% школярів мають порушення постави, 22% – реакцію на гіпертонічну хворобу, 18% – підвищений тиск, 40% – ожиріння. Всього тільки 10-15% дітей систематично займаються фізичними вправами. Причини такого стану різні. Головна – це недооцінка значення фізичного виховання у справі формування особистості школяра на всіх рівнях: від управління освіти, суспільства, учнів і батьків.

Слабка матеріальна база шкіл, яка не дозволяє в повному обсязі виконувати розділ програми з гімнастики. Так, у Новоселицькому районі, Чернівецької області тільки 70% шкіл мають спортивні зали, 22% – мають так звану спортивну кімнату, 8% – не мають ні залів, ні кімнат. Виникає запитання – що робити учням і вчителю п'ять місяців зимового періоду.

Кадрове питання – особливе питання. Недостатній рівень професіоналізму, педагогічної підготовки випускників вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, відповідно до сучасних тенденцій розвитку фізичного виховання. Трапляється, коли вчителі фізичної культури не мають широкої освіченості, загальної культури, утому числі й фізичної, духовної, інтелігентності, методичної майстерності. Вчителі фізичної культури, на жаль, не завжди є провідниками здорового способу життя серед школярів і колег.

Харчування. Вдома поснідати школярам не завжди вдається. А в асортименті шкільних їдалень (зазвичай, приватних) тільки шоколад, сухарики, чіпси, кока-кола, в кращому випадку хотдоги, гамбургери. Здається, ми всі добре розуміємо, наскільки це псує здоров'я дитини. Куди дивляться батьки, чому не стежать за харчуванням дітей?

Теоретичне виховання школярів. Всім відомо, що вчитель фізичної культури – це практик, а урок – практичне заняття. Практика без теорії – сліпа, теорія без практики – безпредметна, це всім відома істина. Що є в теорії-тому немає місця в практиці, і навпаки. Позиція школяра характеризується трьома вимірами: позитивна, байдужа, негативна. В школі є два предмети: "Основи здоров'я", "ОБЖ" - вагома частина обсягу навчального матеріалу цих предметів спрямована на фізичну культуру. І тут немає потреби виділяти ці предмети в ізольовану дисципліну. Є процес фізичного виховання, сутність якого включає в себе теоретичні знання, а ведення такого процесу – професійний обов'язок вчителя фізичної культури. Як свідчить практика, цей розділ роботи залишився поза увагою вчителів фізкультури.

Вже прийнято постанову про зупинення кросової підготовки. Постає питання: "А чим його замінити?". Фахівці знають: кросова підготовка є основною всіх видів спорту, що культивуються в школі і спорті взагалі.

На мою думку необхідно розробити комплексну програму фізичного виховання 1-11 класів у трьох напрямках: "Здоров'я", "Фізичне виховання" і "Спорт", збільшити тижневий руховий об’єм школярів.

· До першої групи увійдуть учні, які за станом здоров'я віднесені до спеціальної та підготовної медичної груп, і учні групи ризику – вони не оцінюються.

· До другої групи – учні, які за станом здоров'я віднесенні до основної групи, здають контрольні нормативи і тести та приймають участь в змагань шкільного, районного і обласного рівнів.

· До третьої групи відносяться обдарованні учні, які в подальшому свою діяльність пов'яжуть зі спортивними школами і спортом вищих досягнень, та приймають участь в змаганнях різного рангу.

Ця програма буде якнайбільш, на мою думку, перспективною у вирішенні злободенних завдань фізичного виховання школярів на сучасному етапі. І на завершення. Суспільство повинно покінчити з байдужістю у ставленні до здоров'я, фізичного виховання і спорту і це повинно йти від батьків, учнів, вчителів – аж до владних структур.

Література:

1. Вишневський О.І. Сучасне Українське виховання. Педагогічні нариси. – Львів, 1996 р.

2. Круцевич Т. Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. – Киев, 1999. – 230 с.

3. Круцевич Т. Ю. Управление физическим состоянием подростков в системе физического воспитания // Автореф. дис. доктора наук по физическому воспитанию и спорту.– Киев, 2000. – 44 с.

4. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури – К., 1993. – 151 с.

5. Бойко І.В. У пошуках гармонії в людині – В. – №15-16. – 2000.

6. Апанасенко Г. Л. Диагностика индивидуального здоровья / Г.Л. Апанасенко // Валеология. – 2002. – № 3. – С. 27-31.