Студентка Журба О. Р., доцент Тепла О. М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ДОСЛІДЖЕННЯ КОМЕРЦІЙНИХ НАЗВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ПРОЕКТИВНИХ МЕТОДИК

Економічна трансформація українського суспільства кінця 80 – початку 90-х років ХХ ст. спричинила різке збільшення та відчутне структурне урізноманітнення репертуару українських власних назв підприємств. Власні назви підприємств, або фірмоніми, стали нині досить помітним, навіть невід’ємним елементом сучасного українського літературного мовлення: висока частотність їх вживання притаманна як офіційно-діловому, публіцистичному, так і народнорозмовному стилям.

У сучасній українській мові вже склалася багата і розгалужена система фірмонімів, їх кількість постійно зростає, що зумовлено якісно новою економічною ситуацією в Україні. Відчувається нагальна потреба збору, систематизації численних сучасних українських фірмонімів, різнобічного вивчення їх структурних та функціонально-стилістичних особливостей, виявлення загального та індивідуального в принципах номінації підприємств.

Історично-часова плинність і зумовлені нею процеси змінюваності та непостійності у всіх галузях народного господарства впливають на динаміку росту різних об’єктів власності (заводів, фабрик, фірм, організацій, товариств тощо). Особливий інтерес становлять ці ділові об’єднання на сучасному етапі розвитку, оскільки їх кількість збільшується чи не з геометричною прогресією.

Помітне зростання кількісного і якісного складу новоутворених ділових об’єднань людей створює й проблему вибору їхніх назв. Власникам фірм, установ, закладів треба або вибрати найменування з уже наявних, або придумати власне. Враховуючи високу частотність уживання подібних назв і широкий вибір мотиваційної лексики, можна сказати, що процес створення такого власного найменування є нелегким.

Особливої актуальності в наші дні набуває створення методик оцінювання ефективності тієї чи іншої комерційної назви (КН). У ході нашого дослідження було використано метод вільних асоціацій, метод визначення суб'єктивних очікувань. Кожна методика передбачає звернення до інформантів – носіїв мови. Для ілюстрації комплексного аналізу комерційної номінації було відібрано 4 КН – назв продуктових магазинів. В опитуванні взяло участь 65 респондентів з числа студентів Національного університету біоресурсів і природокористування країни

1.Метод вільних асоціацій

Сприйняття КН носієм мови значною мірою залежить від тих асоціативних зв'язків, які актуалізуються даними найменуванням у свідомості людини. Випробуваним було запропоновано навпроти вказаного списку слів вказати слово, яке перше спадає на думку. Результати опитування були наступними:

Бджілка – мед-37 чол., комаха -19 чол., трутень -5 чол., вулик -4 чол.

Бочка – дно-17 чол., мед – 16 чол., дерев’яна – 10 чол, вода – 5 чол., пиво - 3 чол., квас – 2 чол., капуста – 1чол.

Оазис – вода - 38, озеро – 10, крамниця - 2, зима - 2 , камінь -1, коктейль -1, відмова – 11 чол.

Прометей – бог – 24 чол., міф-16 чол., вогонь-10 чол., цукерки-8 чол., титан-3 чол.

Як показують результати, певна частина асоціацій має випадковий характер Мабуть, це асоціації, породжені певною ситуацією, і зникають з її зміною. Значна ж частина асоціативних зв'язків має постійний характер.

Варто зазначити, що в асоціативному експерименті зі стимулами – комерційними назвами багато відмов: часто респонденти не можуть назвати асоціації, наприклад: «Оазіс». Тому можна говорити про асоціативно неорієнтовані комерційні назви. Їх також можна віднести до розряду неефективних.

2. Метод суб’єктивних очікувань

Опитування було проведено за схемою, описаною вище. Випробуваним пропонували відповісти на питання: «Як Ви думаєте, що можна придбати в магазині з такою назвою?». Відповіді на це питання розподілилися так:

Бджілка мед-34, цукерки-12, продукти-7, солодощі-5 дитячі товари-2, робочий одяг-1, ліки-1.

Бочка – вино-19, алкогольні напої-11, напої-8, продукти-5, пиво-4, господарські товари-1, біжутерія-1, прикраси-1.

Оазис – продукти-21, канцтовари-10, чоловічі парфуми-8, сувеніри-4, рослини-2, меблі-2, відмова - 11.

Прометей – продукти-21, побутова техніка-4, світильники-3, меблі-2.

Результати цього експерименту також ще раз підтверджують думку про те, що використання в ролі КН слів, незнайомих носію мови, навряд чи є виправданим.

Отже, досвід комплексного аналізу КН показує, що результати асоціативного експерименту, застосування методик визначення суб'єктивних дефініцій, суб'єктивних очікувань, виявлення зорових образів добре узгоджуються один з одним. Однак виявляється певна розбіжність з результатами опитування, що виявляє суб'єктивні переваги. Виявлено, наприклад, що нерозуміння значення слова або неточність розуміння зовсім не заважає оцінювати дане слово як найкраще у визначенні суб'єктивних переваг. З іншого боку, чітка асоціативна орієнтованість не є гарантією переваги.

Література:

1. Артемова А. Ф. Значение фразеологических единиц и их прагматический потенциал : дис. … д-ра филол. наук / А. Ф. Артемова. – Пятигорск, 1991. – 245 с.

2. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций / В.Г. Гак // Языковая номинация (общие вопросы) / [отв. ред. Б.А. Серебренников, А.А. Уфимцева]. – М.: Наука, 1977. –С. 230-293

3. Цілина Марина Миколаївна. Ергоніми м. Києва: структура, семантика, функціонування : дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 243с.