Экономические науки/10. Экономика предприятия

 

Чистяк О.Ю.

Національний гірничий університет

Формування комплексу обмежень для оптимізаційної моделі управління потоками товарної вугільної продукції добувного підприємства

 

 

Прикладні проблеми функціонування вітчизняного ринку вугільної продукції  та економічного характеру розвитку підприємств вугільної промисловості досліджено в працях вітчизняних економістів Амоші О.І. [1], Білецького В.С. [2], Вагонової О.Г. [3], Кабанова О.І. [4], Логвиненко В.І. [5], Рассуждая Л.М. [6], Саллі В.І. [7] та інших. Між тим - їх рекомендації і на сьогодні не здобули належного відгуку з боку практиків. З одного боку, це пов’язано з інерційністю керуючої системи управління галуззю, її нездатністю (а в багатьох випадках і фінансовою неспроможністю) оперативно реагувати на рекомендації науковців. З іншого – постійні зміни бачення стратегічного та тактичного розвитку вугільної промисловості з боку Уряду (що виливається у все нові й нові розпорядчі документи) призводять до того, що деякі проблемні питання розвитку ринку та окремих підприємств залишаються певний час поза увагою дослідників. Зокрема, на даний час до таких відноситься й питання координації цінової політики підприємств при змінах в схемах постачання та розрахунків, а також – питання впливу на вартісні параметри товарної вугільної продукції поточного та перспективного стану підприємства.

Попередніми дослідженнями [8-10] було проаналізовано стан наукових розробок в сфері управління потоками товарної вугільної продукції та виявлено, що різні вугледобувні підприємства працюють за різними схемами взаємодії з кінцевими споживачами (що позначається на часових інтервалах) та розроблено загальну форму економіко-математичної моделі виробничо-торгівельного балансу вугільного підприємства:

                                   (1)

де:   – кількість виробленої продукції -го (по марках вугілля) виду, тонн;

 – вартість або ціна виробництва вугільної продукції, що дорівнює масі упредметненої праці, фактично перенесеної на фізичну одиницю продукції із всіх трьох виробничих елементів, включаючи емісію прибавочної праці, грн./т.;

– виручка (дохід) від реалізації продукції, грн.;

 – логістична вартість реалізованої продукції, грн.;

 – ринкова (мінова) ціна реалізованої продукції, грн;

 – фактична ціна реалізації продукції підприємством, грн.

 – складські запаси товарної вугільної продукції, грн.

Розглянемо специфічні фактори, що можуть впливати на обмеження у варіюванні показників, що входять до цільової функції управління вуглепотоками.

1) З позиції загальних цілей та завдань управління потоками товарної продукції, для досягнення мети дослідження найбільший інтерес являють собою ті параметричні складові виробничо-торгівельного процесу підприємства, що визначають витрати та втрати коштів підприємства при пересуванні видобутого вугілля від видобувної дільниці до кінцевого споживача, тобто – логістичні витрати. Відповідно – й ефективність управлінських рішень з логістики вуглепотоків може визначатися економією цих витрат й втрат у просторі та часі.

Під просторовим розподілом логістичних витрат будемо розуміти витрати за стадіями процесів виробництва та реалізації продукції, а саме:

а) Витрати на стадії закупівель. Оскільки закупівлі не є предметом нашого розгляду, тобто – безпосередньо не пов’язані з рухом вуглепотоку, то вони будуть розглядатися як такі, що відносяться до складу виробничих витрат.

б) Витрати на стадії виробництва продукції . Завдання логістики тут полягає в тому, щоб підтримувати баланс між обсягами виробленої продукції та обсягами товарної продукції, а отже, відповідно, – й підтримки оптимальних їх запасів.

в) Витрати на забезпечення товарної якості продукції . Як було вже доведено раніше [9 – 10], специфіка вугледобувних підприємств є такою, що товарною продукцією може виступити як рядове вугілля, так і продукція, що пройшла процедури пересортування (наприклад, змішування вугілля більш високої зольності з низькозольним) або збагачування на збагачувальній фабриці. Завдання логістики тут полягає в тому, щоб мінімізувати витрати на додаткову переробку вугілля, яке видобувається на очисних дільницях підприємства, або забезпечити оптимальну схему транспортно-вантажних операцій із його збагачення. В аналітичному обліку ці витрати включаються у загальну суму витрат на збут.

г) Витрати на стадії реалізації продукції, тобто – витрати безпосередньо на її збут .

Тоді для визначення просторового обмеження логістичної вартості реалізованої продукції запишемо:

                                              (2)

Динамічну характеристику поведінки витрат у часі можна записати наступним чином:

                                                            (3)

де:  – загальні логістичні витрати за одиницю часу  випуску та реалізації продукції за усіма її видами;

 – логістичні витрати за одиницю часу  активного функціонування потоку продукції;

 – логістичні витрати за одиницю часу  пасивного функціонування потоку продукції.

Логічно буде передбачити, що до стадій активного функціонування продукції слід віднести етапи видобутку вугілля, його переробки та збуту.

Стадією пасивного функціонування вуглепотоку є етап його знаходження у запасах нереалізованої готової продукції, який характеризується відповідними витратами . Окрім того, до витрат (втрат) пасивного характеру передбачається віднести такі:

 – втрати від несвоєчасного отримання грошей за реалізовану товарну продукцію (втрати по дебіторській заборгованості) .

 – втрати по поточному обслуговуванню кредиторської заборгованості підприємства, які за своєю специфікою обліку включаються до витрат етапу виробництва продукції .

Обмеження по реалізації функції управління потоками товарної вугільної продукції у часі матиме вигляд:

 (4)

2) Фаза життєвого циклу підприємства та його економічного стану.

За даними Мінвуглепрому [11] можна виділити наступні специфічні групи підприємств:

 – збиткові та незадовільно працюючі підприємства;

 – непрацюючі підприємства;

 – підприємства, які знаходяться на стадії ліквідації;

 – підприємства, які знаходяться на різних стадіях банкрутства;

 – акціонерні підприємства, по яких державі не належить контрольний пакет акцій і, відповідно, Мінвуглепром не має впливу на підприємства;

 – підприємства, на яких з різних причин відсутнє майно й активи (продано, передано), а заборгованість залишилась.

Відповідно до цієї специфіки, кожне підприємство має певні обмеження, чи то матеріальні, чи то організаційні на реалізацію тих чи інших рішень з оптимізації управління вуглепотоками. Для надання можливості їх урахування пропонується використовувати залежності, які враховують динаміку відтворення виробничої системи в цілому або окремих її елементів.

Відповідно до рекомендацій, наведених в роботі [12], можна визначити наступний комплекс обмежень за стадіями життєвого циклу та економічного стану вугледобувного підприємства:

а) для прибуткових підприємств, що мають перспективи розвитку – умову розширеного відтворення виробничої системи:

                          (5)

де:  – загальна вартість (витрати на функціонування) виробничих елементів підприємства;

 – швидкість переносу вартості виробничих елементів на виробництво продукції;

 – виробничі елементи підприємства, відповідно: 1 – робоча сила, 2 – знаряддя праці; 3 – предмет праці (запаси вугілля у пластах);

б) для підприємств, у яких на даний час собівартість продукції дорівнює або не небагато перевищує його ринкову вартість – умову простого відтворення виробничої системи:

                         (6)

в) для підприємств постійно збиткових, але таких, що мають перспективні балансові запаси високоякісного вугілля, або такого, що користується широким попитом, зокрема ­– низькозольного коксівного – умову недостатнього відтворення виробничої системи:

                         (7)

г) для підприємств, що знаходяться на стадії ліквідації та банкрутства, або збиткових, неперспективних, але таких, що вимушено утримуються через їх соціальну значимість (як містоутворюючі), доцільно розглядати умову відтворення тільки окремих виробничих елементів підприємства:

– робочої сили:                                                                                                           (8)

– знарядь праці:                                                                                                           (9)

– предмету праці:                                                                 (10)

Таким чином, сформовано комплекс обмежень для оптимізаційної моделі управління потоками товарної вугільної продукції на окремому вугледобувному підприємстві, який включає:

1)     просторові обмеження (по стадіях виробництва та реалізації товарної продукції – формула 2;

2)     обмеження по реалізації функції управління потоками товарної вугільної продукції у часі – формула 3;

3)     комплекс обмежень за стадіями життєвого циклу та економічного стану вугледобувного підприємства – формули 5 – 10.

 

Література:

 

1. Амоша А.И. Развитие угольной промышленности в контек­сте энергетической стратегии Украины / А.И. Амоша, Ю.П. Ященко,  А.И. Чилик и др.  – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. – 238 с.

2. Білецький В. Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи [Електронний ресурс] / Володимир Білецький, Анна  Козловська – Режим доступу:

www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=34378&print=Y. – Загол. з екрану.

3. Вагонова А.Г. Экономические проблемы поддержания мощности и инвестирования угольных шахт Украины: Дис. д-ра экон. наук: 08.07.01 / Вагонова Александра  Григорьевна. – Днепропетровск, 2005. – 412 с.

4. Кабанов А.И. Управление научно-техническими организациями угольной промышленности Украины на отраслевом уровне в условиях их корпоратизации (приватизации) / А.И. Кабанов – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. - 68 с.

5. Логвиненко В.И. Проблемы развития производства угольной продукции в условиях государственного управления / В.И. Логвиненко // Старопромислові райони Західної та Східної Європи в умовах інтеграції. – Донецьк: ДонНУ, 2003.- С. 14-20

6. Рассуждай Л.Н. Экономическая стратегия развития угольной отрасли: механизм формирования и реализации /  Л.Н. Рассуждай – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. – 113 с.

7. Салли В. И. Экономические проблемы поддержания мощности малоэффективных угольных шахт Украины / В. И.Салли, Б. Л. Райхель, В. Я. Швец – Д.: [ЧП Скляp], 2002. – 228 с.

8. Чистяк О.Ю. Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції / О.Ю. Чистяк // Проблемы повышения эффективности функционирования. ИЭП НАН Украины. – 2009. – № 5. – Донецк.

9. Чистяк О.Ю. Особливості та проблеми формування організаційно-економічного механізму управління потоками товарної вугільної продукції / О.Ю. Чистяк // Вісник соціально-економічних досліджень. – 2010. – № 38. – С. 383 – 389.

10. Трифонова О.В. Аналіз сучасного стану та схем формування потоків товарної продукції на вугільному ринку України / О.В. Трифонова, О.Ю. Чистяк // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2009. – № 256: – Т. V. – С. 1088 – 1098.

11. Статистичні, аналітичні матеріали [Електронний ресурс] // Портал Міністерства вугільної промисловості України. – Режим доступу: http://www.mvp.gov.ua/mvp/control/uk/publish

12. Бабицкий А.Ф. Социал. Законы и теория экономических процессов настоящего и будущего: Монография / А.Ф. Бабицкий. – К.: МАУП, 2005. – 496 с.