Економіка – 15. Державне регулювання економіки

Моргачов Ілля Вікторович

Технологічний інститут СНУ ім. В. Даля (м. Сєвєродонецьк)

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ВИДІВ ВІТЧИЗНЯНИХ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ

Певна різноманітність вітчизняних науково-технічних систем зумовлює диференціацію особливостей їх розвитку. Для більш кращого розуміння сутності таких систем важливим є порівняння цих особливостей і визначення причин відповідної різноманітності.

Метою дослідження є визначення причинно-наслідкових зв’язків розвитку основних видів вітчизняних науково-технічних систем.

Розгляд статистичної інформації дозволив виявити, що незважаючи на те, що за кількістю організації сфери інжинірингу значно переважають наукові організації, загальна чисельність персоналу останніх протягом аналізованого періоду перевищувала відповідну чисельність організацій сфери інжинірингу, але динаміка зміни відповідної чисельності були кардинально протилежні (рис.1).

Рис. 1. Динаміка загальної чисельності персоналу вітчизняних науково-технічних систем

Темпи зростання чисельності працівників організацій сфери інжинірингу були позитивними до 2009 року, а відповідні темпи зміни аналогічного показника наукових організацій – негативними як до 2009 року, так і після. Протилежна динаміка загальної чисельності працівників різних типів організацій зумовлена змінами обсягів виконання їх робіт (рис. 2):

Рис. 2. Динаміка вартісних обсягів робіт організацій у фактичних цінах

Фінансово-економічна криза 2009 року в більшому ступені негативно позначилася на організаціях сфери інжинірингу, ніж на наукових організацій. Розвиток наукових організацій можна характеризувати більш стабільним характером, однак з наявністю кризових явищ внаслідок скорочення їх персоналу. В умовах економічного росту темпи розвитку організацій сфери інжинірингу є більш високими, однак в умовах кризи – темпи падіння також перевищують відповідні показники наукових організацій.

До 2005 року вартісний обсяг наукових і науково-технічних робіт наукових організацій перевищував вартісний обсяг виконання і реалізації робіт організацій сфери інжинірингу, а з 2006 року – навпаки. До того ж, мав місце значний «відрив» відповідних обсягів організацій сфери інжинірингу над обсягами наукових і науково-технічних робіт наукових організацій. Тобто у 2005 році відбулася зміна вартісної структури робіт досліджуваних типів організацій. Такі зміни стали закономірним наслідком трансформацій у національній економіці: відбулася зміна попиту в напряму зростання ваги робіт організацій сфери інжинірингу і зменшення ваги попиту на наукові і науково-технічні роботи. В свою чергу, зміна структури попиту на роботи науково-технічних систем стала наслідком зміни структури власності і капіталу, коли питома вага останнього стала зростати в секторі підприємців, а не в секторі держава. Останніми роками відбулася концентрація і перерозподіл капіталу, в результаті чого найбільша його питома вага зосередилася в секторі підприємців. Такі зміни в структурі капіталу спричинили зміни попиту на роботи вітчизняних науково-технічних систем, що стало причиною зміни структури зайнятого в них персоналу.

В цілому роль вітчизняних науково-технічних систем в національному господарстві протягом аналізованого періоду зростала (рис.3):

Рис. 3. Динаміка частки вартісних обсягів робіт організацій (наукових і сфери інжинірингу) у ВВП

Відповідне зростання в більшій мірі забезпечено розвитком організацій сфери інжинірингу, ніж науковими організаціями. За даними вищенаведеного рисунку також «простежується» політична криза 2004 – 2005 років, а також економічна криза 2009 року. Незважаючи на те, що рівень негативної дії економічної кризи 2009 року більше (відповідна частка у 2009 році в порівнянні з попереднім роком зменшилася на 0,28 %, в той час, як у 2004 році в порівнянні з 2003 – на 0,09 %), значення досліджуваного показника у 2009 році все ж більше, ніж у 2004 і 2005 роках.

Визначенні причинно-наслідкові зв’язки розвитку основних видів вітчизняних науково-технічних систем дозволяють удосконалити державне регулювання їх діяльності.