Морозова А.О., студентка

Непомящій С.М., старший викл., науковий керівник

Одеський державний економічний університет, Україна

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Ключові слова: грошово-кредитна політика, перспективи розвитку грошово-кредитної політики, програма «Стенд-Бай», Національний Банк України.

Постановка проблеми. Грошово-кредитна політика має велике значення для кожної країни, оскільки шляхом регулювання пропозиції грошей вона спрямована на забезпечення ефективного функціонування економіки і її ключовими цілями є цінова стабільність, стабільність обмінного курсу, зростання економіки, забезпечення зайнятості, збалансування платіжного балансу, зростання добробуту населення тощо. Тобто як одна з найважливіших структурних ланок державного регулювання макроекономічними процесами, грошово-кредитна політика спрямовується на реалізацію їх головних завдань. [1]. Ступінь розвитку фінансово-кредитної системи країни, її інфраструктурних елементів визначає інструментарій грошово-кредитної політики, від якого багато в чому залежить ефективність здійснення монетарного регулювання. Головним результатом функціонування грошової системи є розробка і реалізація визначеної грошово-кредитної політики. Позитивний вплив цієї політики на розвиток економіки визначає ефективність самої грошової системи. На сьогодні загальний стан економіки в більшому ступені залежить від стану грошово – кредитної сфери. [2].

Метою статті є визначення проблем та перспектив розвитку грошово-кредитної політики в Україні.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Проблеми грошово-кредитної політики широко досліджують такі вітчизняні вчені, серед яких Осипчук Д. Г., С.О.Коновалова, Н.С.Островська [7]., О.Некіпєлов [3]., та інші.

Виклад основного матеріалу дослідження. Прогноз розвитку економіки країни у 2011 році враховує світові тенденції, які характеризуються ознаками подальшого виходу з кризи із відповідним зростанням попиту, посиленням дисципліни трансакцій і фінансової діяльності, підвищенням ролі держави в управлінні економікою. Очікується поступове відновлення попиту на продукцію та послуги українського виробництва на зовнішніх ринках, активізація діяльності зовнішніх інвесторів.

Таблиця 1.1.

Основні макроекономічні показники за I квартал 2008-2011 рр. [4].

	2008 у %	2009 у %	2010 у %	2011 у %
Реальний ВВП	108,5	79,8	104,9	105,2
Індекс споживчих цін	113,1	106,9	104,4	103,3
Індекс реальної заробітної плати	113,3	87,7	105,7	111,1

Згідно даних таблиці, можна зробити висновок, що усі показники з кожним роком знижуються. Так реальний ВВП у першому кварталі 2011 році склав 105,2%, індекс споживчих цін зріс на 3,3% , а індекс реальної заробітної плати зріс на 11,1% у 2011 році.

Очікується, що зростання реального ВВП у 2011 році становитиме 4,5%. Прогнозується певне збільшення чисельності зайнятого населення в економіці (до 20,6 – 20,4 млн. осіб) та зниження рівня безробіття (до 7,6 – 8,1 %%), а також зростання реальної заробітної плати на 4%.

Особливу небезпеку становитимуть: високий рівень боргових зобов’язань на всіх сегментах ринку, в тому числі і державних зобов’язань; недостатній обсяг інвестицій; втрата окремих позицій вітчизняного експорту; більш жорсткі умови отримання зовнішніх кредитів.

Від’ємне сальдо поточного рахунку в 2011 р. зросте до 3,9 млрд. дол. США (в 2010 р. – 2,8 млрд. дол.) внаслідок подальшого відновлення внутрішнього попиту, як споживчого, так і інвестиційного. На фізичні обсяги експорту та імпорту впливатимуть менші, ніж у 2010 році темпи відновлення світової економіки, а також певне укріплення реального обмінного курсу гривні. Експорт у реальному обчисленні має збільшитися на 6,6%, імпорт – на 7,2%, при цьому ціни на товари, що експортуються та імпортуються, зростуть в середньому на 5,5%. Позитивне сальдо фінансового рахунку (3,8 млрд. дол. США) в 2011 році формуватиметься за рахунок прямих іноземних інвестицій (6,5 млрд. дол.) та чистих запозичень реального сектору (2,0 млрд. дол.), в той час як боргові залучення банківського сектору лише покриватимуть поточні виплати за раніше отриманими ресурсами. [5].

Велику роль у реалізації грошово-кредитної політики відіграють грошові агрегати. Вони розкривають структуру грошової маси на основі принципу ліквідності, коли до першого агрегату належать готівка і чеки, яким властива найвища ліквідність, а до наступних – менш ліквідні платіжні і розрахункові засоби. Також важливим і цікавим у грошовому агрегуванні є принцип нарощування, за яким у кожний наступний агрегат входить попередній.

Таблиця 1.2.

Обсяги грошової маси на кінець періоду 1 кварталу, млрд грн. [6]

	2008	2009	2010	2011
М0	154,8	157,0	155,1	179,5
М1	225,1	233,7	235,5	296,9
М2	512,5	484,8	493,0	618,7
М3	515,7	487,3	494,2	621,4

Аналізуючи дані таблиці 1.2., можна зробити висновок, що грошові агрегати з кожним роком все більше зростають. Привертає до себе увагу надто високе (154,8) зростання в 2008 р. агрегату МО, внаслідок чого готівка в загальній масі грошей (за агрегатом МЗ) зайняла майже 49%, що негативно характеризує структуру грошової маси і стан грошового обороту. У 2009 та 2010 pp. структура грошової маси дещо поліпшилася: почала знижуватися питома вага готівки в широких грошах (в агрегаті МЗ), а збільшення грошової бази відбувалося повільніше, ніж зростання широких грошей, що свідчить про поступове посилення ролі комерційних банків у формуванні грошової маси та в управлінні грошовим оборотом.

Перспективи розвитку грошово-кредитного ринку

Національний банк, здійснюючи регулювання грошово-кредитного ринку, проводитиме гнучку та виважену грошово-кредитну політику, головними пріоритетами якої лишатимуться сприяння зниженню інфляції та забезпеченню стійкості фінансово-кредитної системи держави. Також у контексті сприяння досягненню стратегічних цілей економічного розвитку. [8].

Національний банк у межах повноважень приділятиме особливу увагу стимулюванню інвестиційного кредитування.

Відповідно до програми “Стенд-бай”, яку Україна започаткувала в липні 2010 року та яка підтримується Міжнародним валютним фондом, основною метою монетарної політики визначено зниження загального індексу споживчих цін до рівня не вище 5% у середньостроковій перспективі.

Для досягнення цілей щодо інфляції Національний банк під час здійснення грошово-кредитної політики (у міру розвитку монетарного трансмісійного механізму) має перейти до переважного використання процентної ставки як основного інструменту монетарної політики та забезпечення гнучкості обмінного курсу.

Згідно з прогнозними монетарними параметрами, закладеними в програмі “Стенд-бай”, передбачається зростання монетарної бази в першому півріччі 2011 року на 4,2%. [5].

Для України залишається важливою підтримка міжнародних резервів на рівні, достатньому для нейтралізації небажаних змін у зовнішній кон’юнктурі. Водночас Національний банк продовжуватиме диверсифікацію їх валютної структури, що сприятиме нарощуванню стабілізаційного потенціалу міжнародних резервів. Спрямовуватимуться зусилля на активізацію впровадження у зовнішніх розрахунках національних валют країн основних торговельних партнерів України, опрацьовуватиметься механізми укладання довгострокових угод щодо обміну національних валют між Україною та її основними торгівельними партнерами. [9].

Поетапне зняття регулятивних обмежень на валютному ринку України узгоджуватиметься з темпами економічного зростання, рівнем конкурентоспроможності вітчизняної продукції, зниженням доларизації економічних відносин та посиленням стійкості національної фінансової системи, включаючи її здатність автономно нівелювати шокові валютні коливання з використанням інструментів фондового ринку. Валютна політика враховуватиме можливість підвищення курсової гнучкості гривні, що відображатиме зміни у співвідношенні попиту та пропозиції на валютному ринку. Офіційний курс гривні до долара США встановлюватиметься на підставі її котирувань на міжбанківському ринку, сприяючи формуванню в суспільстві об’єктивної оцінки валютних ризиків. Валютні інтервенції передбачатимуть необхідність досягнення інфляційних цілей, згладжування різких курсових коливань гривні та підвищення міжнародних резервів до рівня, що забезпечує необхідний захист національної економіки від негативних зовнішніх шоків. Крім того, враховуватиметься, що за існуючими критеріями безпеки обсяг міжнародних резервів має становити не менше ніж 100% короткострокового боргу країни за залишковим терміном погашення. Валютне регулювання передбачатиме заходи з удосконалення моніторингу зовнішніх запозичень, своєчасної ідентифікації системних ризиків, їх мінімізацію шляхом сприяння іноземним капіталовкладенням в українську економіку.

Стабілізація ситуації на валютному ринку та відновлення припливу депозитів до банківської системи створюватимуть передумови для формування профіциту ліквідності. З огляду на це під час проведення операцій з регулювання ліквідності більш активно здійснюватимуться невідновні операції (продаж державних цінних паперів без зобов’язання зворотного придбання, повернення кредитів рефінансування) та застосовуватимуться інструменти довгострокової дії (обов’язкові резерви). Операції з продажу державних цінних паперів у разі потреби вилучення значних обсягів вільної ліквідності проводитимуться з премією або з дисконтом. Як орієнтир для цього використовуватиметься ціна реальних угод на організованому вторинному ринку або ціна їх розміщення на відповідний термін на первинних аукціонах. У разі потреби структурна ліквідність банківської системи регулюватиметься через зміну вимог до формування банками обов’язкових резервів. Зберігатимуться більш преференційні умови формування обов’язкових резервів за коштами в національній валюті порівняно з коштами в іноземній валюті. [5].

Сукупність факторів засвідчує про те, що Україна входить у фазу політичної стабільності та втілення ефективної системи управління. Це дозволяє надійно реалізовувати заявлені Президентом України і Урядом програми соціально-економічного розвитку країни, добиватися серйозного збільшення інвестицій, джерелами яких можуть бути: власні кошти бізнесу, кредити комерційних банків, іноземні інвестиції. Реальність показує, що інвестори стримують чи з неохотою здійснюють інвестиції через недосконалість законодавства, яке не забезпечує економічну і правову впевненість та стабільність в інвестиційній сфері. Інтенсифікації інвестицій сприятимуть впровадження у найкоротший термін ефективної амортизаційної політики, використання довгострокових кредитів, прибутку та інших доходів, що будуть отримані додатково у зв’язку із здійсненням інвестицій на кредитній основі.

В межах повноважень та відповідальності Національного банку одним з головних акцентів у грошово-кредитній політиці у 2011 році буде сприяння відновленню інвестиційного зростання, яке є неможливим без активної участі банків у кредитуванні капітальних вкладень суб’єктів господарювання, що потребує вжиття заходів в напрямку концентрації банківського капіталу, в тому числі шляхом прийняття відповідних законодавчих рішень. Стимулювання процесів кредитування реального сектору економіки відбуватиметься за рахунок здійснюваної процентної політики, виважених заходів щодо управління поточним рівнем ліквідності, створення інструментів, які дозволятимуть трансформувати кошти в іноземній валюті, залучені банками, в довгострокові ресурси в національній валюті, а також застосування спільних дій з Урядом стосовно підвищення надійності інвестиційних проектів, підвищення гарантій та зниження ризиків кредитування. Відновити стійкий кредитний процес у реальному секторі неможливо лише монетарними методами, тому діяльність Уряду у зазначеному напрямку має концентруватися на проведенні інституційних та структурних реформ, спрямованих на сприяння детінізації економіки, розвиток внутрішнього ринку, малого та середнього бізнесу.

Для забезпечення окреслених завдань Національний банк використовуватиме наявні інституційні механізми та операційні важелі, дотримуючись середньострокових орієнтирів, забезпечуючи послідовність і прозорість політики, органічно поєднуючи незалежність у виконанні головної конституційної функції з узгодженістю своїх дій з макроекономічними та фінансовими заходами інших органів влади.

Висновки

У І кварталі 2011 року спостерігалася позитивна динаміка показників економічного розвитку України, зокрема грошово-кредитного ринку. Продовженню позитивних тенденцій в економіці сприяло проведення Національним банком України помірно жорсткої грошово-кредитної політики, яка полягала не стільки в посиленні параметрів тих або інших монетарних інструментів та механізмів, скільки в утриманні від їх послаблення. Така спрямованість грошово-кредитної політики через стабілізацію інфляційних очікувань та посилення довіри до гривні давала змогу адекватно реагувати на внутрішні та зовнішні ризики стабільності грошової одиниці. Одночасно вона зберігала достатньо стимулів та передумов для відновлення кредитної активності банків, що є вкрай важливим з огляду на необхідність сприяння посткризовому відновленню економіки.

Свідченням зазначеного є збереження та посилення позитивних тенденцій у динаміці основних показників, що характеризують стан грошово-кредитного ринку. Зокрема, у І кварталі 2011 року спостерігалося:

1. Помірна динаміка споживчої інфляції. У І кварталі 2011 року індекс споживчих цін збільшився на 3,3% порівняно зі збільшенням на 4,7% в аналогічному періоді минулого року.

2. Активізація кредитної діяльності банків – зростання загального обсягу залишків за кредитами, наданими суб’єктам господарювання, прискорилося в березні 2011 року до 14,5% у річному вимірі порівняно з 7,8% у грудні 2010 року.

3. Подальше посилення довіри до банківської системи та національної валюти. Відображенням чого є прискорення темпів зростання банківських депозитів протягом І кварталу 2011 року до 6,1% порівняно з 3,1% в аналогічному періоді минулого року. У структурі приросту вкладів продовжували домінувати депозити в національній валюті.

4. Стабільний розвиток валютного ринку. Стале збільшення обсягів надходжень іноземної валюти сприяло врівноваженню попиту та пропозиції на міжбанківському валютному ринку та зумовило відсутність істотних курсових коливань гривні. Сальдо інтервенцій Національного банку України (далі – Національний банк) в І кварталі 2011 року було додатним – 498,7 млн. дол. США (в еквіваленті), що позитивно вплинуло на обсяг міжнародних резервів.

5. Подальше зниження вартості коштів. Середньозважена процентна ставка за кредитами в національній валюті зменшилася з 15,0% у грудні 2010 року до 13,1% у березні 2011 року.

У зв’язку з наведеними висновками, на наш погляд, доцільно:

– по-перше, для розвитку такого інструменту грошово-кредитної політики, як операції на відкритому ринку здійснювати подальший розвиток фондового ринку, урізноманітнювати форми цінних паперів, перетворювати фондові біржі на активний механізм переливу капіталів. Зокрема, необхідно розвивати вексельний обіг та банківські операції з векселями;

– по-друге, для підвищення рівня монетизаціїї економіки вживати заходи щодо підтримки економічного зростання, якими є розвиток національної економіки, зростання обсягів виробництва товарів та послуг. Також важливим є створення інвестиційних іпотечних банків, що пов’язує зростання грошей з інноваційними процесами, підтримує взаємозалежність між грошовою масою та економічною діяльністю.

Для вирішення проблем грошово-кредитної політики в Україні необхідно здійснювати нарощування і раціональне використання позикового капіталу та структурні зрушення в економіці.

Список використаних джерел

1. Бурлачков В.Особливості сучасних економічних процесів і грошово-кредитна політика / В. Бурлачков // Економіка України.– 2010.– №4.

2. Природа сучасних грошей, кредиту та грошово-кредитної політики / А. А. Чухно // Фінанси України. – 2007. – № 1.

3. Некіпєлов О. Ризики грошово-кредитної політики та сучасні фінансові кризи // Економіка України – 2009. - № 2.

4. Офіційний сайт державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.ukrstat.gov.ua/

5. Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

6. Бюлетень Національного Банку України за березень 2011 року.

7. Островська Н. С. Аналіз практики застосування інструментів грошово-кредитної політики /Технодрук, 2008.

8. Національний банк та грошово-кредитна політика : навч. посіб. / За ред. А. М. Мороза, М. Ф. Пуховкіної.

9. Коновалова С. О.Специфіка кредитно-грошової політики в умовах світової фінансової кризи / С. О. Коновалова // Інвестиції: практика та досвід.– 2009.– №8.