Брутяк К.С., к.е.н., ст.,викладач

Коноваленко Т.В., студентка

Криворізького факультету

Запорізького національного університету

Світова організація торгівлі та її роль у регулюванні міжнародної торгівлі

Регулювання міжнародної торгівлі на міждержавному рівні, являє собою спільно прийняті урядами різних країн на основі компромісів домовленості (правові положення, норми, процедури, погоджені взаємні зобов'язання, рекомендації) в області економічної політики і практики, що відображають інтереси країн – учасниць. Регулювання спрямоване на створення визначених передумов, що сприяють подальшому розвитку світових зв'язків між зацікавленими державами, зокрема, шляхом досягнення стабільності і передбачуваності режиму доступу на ринку.

Основними напрямками всебічного регулювання світової торгівлі в сучасних умовах є наступні: створення зацікавленими державами договірно-правової основи торгово-економічних відносин, включаючи найважливіші принципи і норми; вироблення домовленостей щодо застосування на національному рівні комплексу торгово-політичних засобів впливу на світовому зв'язку, визначення рамок і можливостей використання окремих інструментів торгової політики; формування і подальший розвиток міжнародних інститутів, що сприяють досягненню домовленостей і вирішення спірних проблем, що виникають між країнами – учасницями, їхніми об'єднаннями й угрупуваннями; обмін інформацією і досвідом організації торгово-економічних зв'язків.

Світова організація торгівлі (СОТ) – це одна з наймолодших міжнародних організацій, яка є правонаступником Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). ГАТТ як міжнародна організація вже не існує, але існує угода ГАТТ, яка значно доповнена і вже не є основним законодавчим актом міжнародної торгівлі. СОТ почала діяти з січня 1995 року. ЇЇ створення – це результат важких і багатопланових міжнародних торгових переговорів, в яких брало участь 125 держав. Переговори, що проводились в рамках ГАТТ, отримали назву Уругвайський раунд (переговори були відкриті в місті Пунта-дель-Есте, Уругвай, у вересні 1986р., тому і отримали цю назву).

Ці переговори встановили своєрідний рекорд за своєю протяжністю (вересень 1986р. – грудень 1993р.) і за широким колом питань, що стали предметом переговорів. Офіційно переговори були завершені на нараді країн-учасниць в місті Марракеше 15 квітня 1994 р. підписанням заключного акту, який відкрив для підписання угоду про установу СОТ.

Угода про СОТ і всі , що входять до неї домовленості передбачують, що країни-члени СОТ повинні були провести взаємні переговори про зниження бар”єрів в торгівлі товарами і послугами.Перечни этих обязательств также входят в качестве составной части в общий пакет договоренностей. Они составляют несколько десятков объемных томов и носят сугубо конкретный характер.

В своїй діяльності СОТ буде слідувати процедурній практиці і рішеннями прийнятими країнами-учасницями ГАТТ-1947. Стаття XI Угоди визначає, що в рамках СОТ буде продовжувати діяти прийнята ГАТТ-1947 система прийняття рішень шляхом консенсуса. У тих випадках, коли консенсус не може бути досягнутим, ршення можуть бути прийняті простим голосуванням, при чому кожна країна-учасниця має один голос.

СОТ має статус юридичної особи і користується всіма привілеями і імунітетами, що пропонуються спеціалізованою установою ООН. Бюджет СОТ (127 млн. швейцарських франків (приблизно 80 млн. дол. США)). затверджується Конференцією міністрів (Генеральною Радою) і формується з внесків країн-членів. Угода визначає, що в цій області СОТ буде продовжувати практику ГАТТ. В ГАТТ внесок кожної країни був пропорційний її частці в міжнародній торгівлі.

Світова організація торгівлі – це організаційний міждержавний механізм, мета якого забезпечити реалізацію правових документів, що утворилися в результаті Уругвайського раунду, створити базу для подальших переговорів у сфері міжнародної торгівлі товарами і послугами.

Моделлю, на основі якої створюється СОТ є ГАТТ, яка фактично протягом декількох десятиліть 1948-1994 рр. виконувала функції міжнародної торгової організаціїі. В угоді про створення СОТ говориться, що СОТ в своій діяльності буде керуватися рішеннями, процедурами і практикою ГАТТ.

Основною метою створення СОТ стала заміна старої, роздробленої системи ГАТТ новою, інтегрованою міжнародною організацією, наділеної повноваженнями для діючого проведення в життя принципів і правил міжнародної торгівлі, погоджених у ході торгових переговорів. Угода про установу СОТ зводить у єдину, підвідомчу цієї організації, систему всіх угод і домовленостей, досягнутих в результаті багатобічних торгових переговорів у рамках ГАТТ. З юридичної точки зору, практичне застосування результатів “уругвайського” раунду, з огляду на всю сукупність положень ГАТТ і, особливо, домовленостей “токійського” раунду, було б значно утруднене, якщо не неможливо. Тому учасниками переговорів було прийняте рішення про те, що всі домовленості, досягнуті в ході багатобічних торгових переговорів, є невід'ємною частиною Генеральної Угоди - а, отже, і СОТ - і країни, що беруть участь в Угоді, приймають на себе всі зобов'язання, що містяться в ньому.

Світова організація торгівлі є єдиною правовою й інституціональною основою світової торгівельної системи.

Система СОТ покликана виконувати наступні функції: вона діє як комплекс погоджених на багатобічній основі правил, що регулюють поводження урядів країн-членів у торгівлі. Власне кажучи, це правила поведінки держав і їхніх торгуючих суб'єктів на світових ринках; вона виконує роль форуму для торгових переговорів, спрямованих на лібералізацію торгівлі і забезпечення її більшої передбачуваності або шляхом відкриття національних ринків, або шляхом зміцнення і розширення самих правил; вона виконує роль міжнародного суду, що дозволяє урядам країн-членів СОТ дозволяти суперечки між собою.

Організаційна структура СОТ визначена в ст. IV Угоди про створення СОТ. Вищим керівним органом СОТ є Конференція міністрів. Вона збирається не рідше одного разу в два роки, як правило, на рівні міністрів торгівлі чи іноземних справ країн-учасниць СОТ. Конференція має повноваження приймати рішення по найбільш принципових питаннях, наприклад, що стосується нових раундів багатобічних переговорів.

Поточне керування діяльністю і спостереження за дією угоди і міністерських рішень здійснює Генеральна рада. Вона збирається кілька разів у рік у Женеві. Як правило, у Генеральну раду входять посли чи голови представництв членів СОТ. У функції Генеральної ради також входить дозвіл торгових суперечок між країнами-учасницями СОТ і проведення періодичних оглядів їхньої торгової політики.

Генеральна рада контролює діяльність підлеглих органів: Ради по торгівлі товарами, що здійснює спостереження за виконанням Генеральної угоди про торгівлю товарами. Вона керує діяльністю 14 комітетів, що займаються контролем за дотриманням принципів СОТ й угод ГАТТ – 1994 по найважливіших напрямках діяльності СОТ в сфері торгівлі товарами. Ради по торгівлі послугами, що здійснює спостереження за виконанням Генеральної угоди про торгівлю послугами;, а також надає допомогу групам переговорів з таких питань, як базові телекомунікації, пересування фізичних осіб, послуги по морських перевезеннях. Вона має у своєму складі Комітет з торгівлі фінансовими послугами і Робочою групою по професійних послугах. Ради по інтелектуальній власності, що здійснює спостереження за виконанням Угоди про торгові аспекти прав інтелектуальної власності. Вона займається також питаннями, зв'язаними з запобіганням конфліктів, зв'язаних з міжнародною торгівлею підробленими товарами.

Крім перерахованих вище органів, у складі СОТ діють робочі й експертні групи і спеціалізовані комітети. Їхні функції полягають у розгляді питань виконання окремих частин багатосторонніх угод, а також інших питань, що представляють інтерес для країн-учасниць, наприклад, що стосується правил конкуренції, інвестицій, дії регіональних торгових угод, торгових аспектів захисту навколишнього середовища і прийому нових членів.

СОТ являє собою складний і розгалужений механізм, у якому беруть участь сотні спеціалістів, експертів у різних областях економіки і права, і який знаходиться в постійному русі і розвитку. Особливість СОТ в порівнянні з іншими міжнародними організаціями полягає в тому, що переговори у СОТ стосуються мільярдних сум, оскільки в їхньому результаті встановлюються правила експорту й імпорту товарів і послуг, що безпосередньо торкаються інтересів споживачів, виробників і конкретних компаній. СОТ - єдина організація світового рівня, що виробляє правила міжнародної торгівлі для забезпечення її максимально можливої передбачуваності і волі, а також справедливого вирішення конфліктів між країнами-учасницями з будь-яких питань, що стосуються торгівлі і торгових бар'єрів.

Підводячи підсумок, варто підкреслити, що система ГАТТ/ВТО займає центральне місце в регулюванні системи міжнародних економічних відносин, а встановлювані ГАТТ/ВТО норми є, власне кажучи, міжнародним торговим законом. Знаходячись поза загальним правовим простором, не будучи членом цієї організації, будь-яка країна прирікає себе на положення аутсайдера в міжнародній торгівлі, тому що до неї не застосовуються загальні правила. Це спонукує приєднуватися до системи ГАТТ/ВТО.

Список використаної літератури:

1. Дахно І.І., Міжнародна економіка - Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. і допов.

— К.: МАУП, 2006. — 248 с.

2. Дюмулен И.И. Всемирная торговая организация: Монография. – М.: Торго-

во-промышленная палата РФ, 2007. – 203 с.

3. Шишаев А.И. Регулирование международной торговли товарами. – М.: Центр

экономики и маркетинга, 2008. – 174 с.

4. Савельєв Є. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів :

Підручник для магістрантів з міжнарод. Економіки і держ. служби/ Євген Са-

вельєв,;. Олександра Устенка,. -Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 495 с.