Космина О. М – асистент кафедри фінансів та кредиту,

Данилюк С. М - студентка

Вінницький національний аграрний університет

Формування фінансового сектору в Україні

Вступ Головне завдання фінансового сектору полягає в забезпеченні руху фінансових ресурсів від кредиторів до позичальників та їх трансформації в часі в інші види з метою ефективного перерозподілу та спрямування на приріст інвестицій і економічне зростання, поглинання надлишкової грошової маси, перерозподілу ризиків, підвищення рівня ліквідності, досягнення фінансової й економічної стабільності. Отже, структура фінансового сектору повинна визначатися стійкістю до впливу негативних факторів та забезпечувати виконання фінансовим сектором покладених на нього функцій, що проявляється в ефективному перерозподілі ресурсів у часі і просторі, оцінці й управлінні фінансовими ризиками.

Останні дослідження Теоретичні, методологічні і практичні аспекти функціонування різних форм капіталу, в тому числі фінансового, вивчали такі відомі зарубіжні науковці, як Р. Брейлі, Є. Бріпсен, А. Гропеллі, А. Іполард, Дж. Кейнс, С. Майєрс, А. Поммерет, Е. Прасад, У. Шарп, С. Шмуклер. Здобутки російської науки в цьому напрямі висвітлено у працях І.Т. Балабанова, Ю.Б. Власенкової, Л.М. Красавіна, Н.П. Кузнєцової, Г.В. Чернової та ін.

Метою статті є розгляд становлення та функціонування фінансового сектору, що безпосередньо пов'язане з удосконаленням структури економічної системи.

Результати дослідження. З огляду на практичну спрямованість розгляду проблем становлення і розвитку фінансового сектору слід зазначити, що найбільш актуальними є питання оцінки ефективності руху капіталу або фінансових активів у сучасній економічнії системі, оскільки різні фінансові активи мають різну вартість, що в кінцевому рахунку впливає на спрямованість грошових потоків, ефективність використання інвестицій, продуктивність суспільної праці та економічне зростання в цілому.

Основними завданнями та перспективними напрямками розвитку фінансового сектору й удосконалення його структури, повинні бути:

- Прийняття Стратегії розвитку фінансового сектору до 2015 року;

- Підвищення рівня концентрації й консолідації капіталу фінансових установ;

- Запровадження нормативів достатності капіталу та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями страховиків із фінансовими активами;

- Посилення надійності і прозорості механізмів фінансування будівництва житла за рахунок інвесторів;

- Розширення спектра фінансових послуг, зниження рівня ризику фінансових операцій;

- Підвищення якості розкриття інформації та зміцнення довіри до фінансових установ;

- Запровадження міжнародних принципів корпоративного управління і процедур консолідованого нагляду;

- Посилання контролю й регулювання діяльності фінансових установ із боку держави;

- Створення центрального депозитарію цінних паперів;

- Удосконалення національної системи рейтингування;

- Проведення приватизації через фондові біржі.

Вирішення зазначених питань сприятиме розбудові стійкого, прозорого конкурентоспроможності фінансового сектору, що забезпечить довгострокове економічне зростання та інтеграцію України у світовій фінансовий простір.

Засідання Консультаційно-експертної ради Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку було присвячено розгляду проекту Стратегії розвитку фінансового сектора України на період до 2015 року (грудень, 2009р). Метою цього документа є сприяння розбудові ефективного фінансового сектора, здатного забезпечувати реальний сектор економіки необхідними фінансовими ресурсами та підтримку соціального розвитку країни, її інтеграцію у світовий фінансовий простір без загроз національним інтересам та економічній безпеці України.

Згідно з документом фінансовий сектор - це фінансовий ринок, який забезпечує накопичення і розподіл інвестиційних ресурсів, взаємодію виробників та споживачів фінансових послуг за правилами, визначеними державою та її регуляторними органами. Складовими фінансового ринку виступають грошово-кредитний, страховий, фондовий ринок, ринок послуг спільного інвестування, недержавних пенсійних послуг та інші ринки фінансових послуг.

Стратегія розвитку фінансового сектора являє собою цілісну систему ідей, поглядів, намірів та ключових заходів щодо розвитку цього сегмента економіки на середньострокову перспективу з урахуванням національних фінансових інтересів та соціально-економічних потреб країни. При цьому національні фінансові інтереси визначаються як пріоритетні потреби народу та держави щодо фінансових ресурсів, джерел та механізмів їх забезпечення, реалізація яких гарантує фінансову спроможність сталого, суверенного та динамічного розвитку країни.

Висновок Отже, подальше завдання для розвитку фінансового сектору - це посилення його впливу на економічне зростання та ефективність суспільного виробництва. Це безпосередньо пов'язане з вдосконаленям фінансового сектору України, яке потрібно здійснюватися за такими напрямками:

- створення та забезпечення надійного функціонування розгалуженої мережі банківських і небанківських фінансових установ, які дозволяють залучати значні обсяги ресурсів на різні терміни та з різною ефективністю;

- забезпечення використання розгалуженої сукупності фінансових інструментів і фінансових послуг, суттєве вдосконалення структури активів і зобов’язань установ фінансового сектору, їх збалансування за термінами, створення та сприяння розвитку класу інституційних інвесторів;

- забезпечення функціонування фінансових установ, які характеризуються різним ступенем ризикованості своєї діяльності та, відповідно, рівнем фінансової стійкості та надійності з метою їх диференціації за рівнем ліквідності;

- диверсифікація ризиків кредиторів та інвесторів з метою зниження залучених коштів і підвищення дохідності та ефективності використання інвестицій;

- удосконалення регулювання і нагляду за діяльністю установ фінансового сектору, що підтверджуються багатьма науковцями;

- посилення фінансової інтеграції, подальша лібералізація руху капіталу та розвиток вітчизняного сектору в напрямку європейської інтеграції.

Таким чином, основні фактори розвитку фінансового сектору України визначають вплив розвитку фінансового сектору на економічне зростання та ефективність суспільного виробництва.

Список використаних джерел

1. Гудзь О. Є. Кредитування і банківське обслуговування підприємств агропромислового виробництва: сучасні тенденції та особливості / Гудзь О. Є. – К. : ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2005. – 168 с.
2. Дем’яненко М. Кредитна політика держави щодо аграрного сектора економіки в ринкових умовах / М. Дем’яненко // Економіка України. – 2002. – № 1. – С. 51–59.
3. Едронова В.Н. Классификация банковских кредитов и методов кредитования / В. Н. Едронова, С. Ю. Хасянова // Финансы и кредит. – 2002. №1 (91). – С. 2–6.
4. Саблук П. Т. Аграрна економіка і політика в Україні: підсумки минулого та погляд у майбутнє: наук.-попул. нариси : у 3 т. Т.1. – К. : ІАЕ, 2001. – 432 с.