Экономические науки/4. Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Мельник Майя Ігорівна, магістр

Одеський національний політехнічний університет, Україна

Проблеми економічної ефективності інвестиційної діяльності підприємств та резерви її підвищення

У ринковому середовищі умовою виживання та основою стабільного становища підприємства є здійснення ним ефективної інвестиційної діяльності, при якій підприємство здатне вільно розпоряджатися своїми фінансовими ресурсами, та шляхом раціонального їх використання, забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції.

Проблеми залучення інвестицій та підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємств останнім часом набувають особливої актуальності, адже, забезпечення високих темпів розвитку господарюючих суб’єктів та підвищення конкурентоспроможності значною мірою визначається рівнем їх інвестиційної активності та діапазоном інвестиційної діяльності.

Ці проблеми знайшли відображення в наукових працях таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як А.А. Пересади, Є. Б. Пономаренко, В.В. Руденко, Т.І. Лепейко, В.М. Гриньової, В.Г. Федоренко, А.Ф. Гойко, О.М. Миколайчук, В.В. Козлової, Н.С. Єфімової та ін.. Проте залишається недостатньо дослідженою проблема специфіки інвестиційної діяльності підприємств України, а пропозиції щодо підвищення її ефективності мають фрагментарний характер.

Причому, якщо на початковому етапі пошуку рішень вказаних проблем йшлося в першу чергу про джерела фінансування інвестицій, їх об’ємах та динаміці, то на даний час підходи до рішень проблем підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємств дещо змінились. На це значною мірою вплинули реформаційні перетворення економіки країни в цілому та окремих її регіонів.

Метою даної статті являється аналіз факторів та резервів підвищення економічної ефективності інвестиційної діяльності підприємств та розробка практичних рекомендацій, виходячи із ситуації, що склалася в економіці країни на основі виявлених тенденцій розвитку підприємств та формування інституціональних передумов переходу до ринкових відносин.

Практичне здійснення інвестицій забезпечується інвестиційною діяльністю підприємства, яка є самостійною складовою його господарської діяльності і однією з найважливіших форм реалізації його економічних інтересів.

Вчені по-різному підходять до трактування сутності поняття «інвестиційна діяльність». Найбільш точно та повно, на мою думку, відобразив сутність даного поняття В.В. Руденко, який трактує інвестиційну діяльність підприємства як сукупність практичних дій з вироблення та реалізації інвестиційних рішень, спрямованих на вкладення капіталу у всіх його формах, в різні сфери підприємницької та інших видів діяльності з метою його відновлення, збереження та/або приросту, а також досягнення інших позаекономічних цілей.

Головною кінцевою метою інвестиційної діяльності підприємства є досягнення економічних вигод (отримання прибутку (доходу)) та позаекономічних ефектів (соціального, екологічного тощо).

Як показує світовий досвід, для розв’язання проблеми ефективності економічної діяльності підприємств необхідно провести ефективну соціально-економічну оцінку інвестицій. Тобто необхідно вирішити питання доцільності вкладення обмежених інвестицій в діяльність підприємства для отримання не тільки прибутку, а й соціального ефекту.

В світовій практиці для оцінки економічної ефективності інвестиційної діяльності отримали розвиток методики, основані на статичних та дисконтних показниках, які лежать в основі комерційної ефективності проекту. Комерційна (фінансова) ефективність відображає фінансові наслідки від реалізації проекту для його безпосередніх учасників. Визначається відношенням фінансових витрат та результатів, що забезпечують потрібну норму доходності майбутнього підприємства після реалізації проекту.

Окрім комерційної ефективності методики передбачають розрахунок бюджетної та економічної ефективності. Бюджетна відображає фінансові наслідки здійснення проекту для бюджетів різних рівнів. Бюджетна ефективність найчастіше розраховується, коли проекти отримують державну, регіональну фінансову підтримку. Основним показником бюджетної ефективності виступає бюджетний ефект, який визначається як перевищення доходів відповідного бюджету над витратами, пов’язаними зі здійсненням проекту на кожному кроці.

Економічна ефективність враховує затрати та результати, які виходять за межі прямих фінансових інтересів учасників проекту. Даний показник відображає ефективність проекту з боку зацікавлених в розробці проекту регіонів, галузей, підприємств та організацій. До її складу входять також соціальні та екологічні результати, які розраховуються виходячи із сукупної дії учасників проекту на здоров’я населення, соціальну та екологічну обстановку.

Розраховуючи комерційну, бюджетну чи економічну ефективність інвестиційної діяльності, аналітики та експерти піддають оцінці ефективність інвестиційних проектів. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів – досить складне завдання, яке потребує комплексного проблемно-орієнтованого підходу до його рішення. Проблемно-орієнтований підхід управління інвестиціями вимагає вибір найбільш ефективних інвестиційних проектів і забезпечення реалізації окремих інвестиційних програм. Особлива увага при цьому має приділятися саме вибору інвестиційних проектів, що здійснюються на основі оцінки їх ефективності при забезпеченні послідовності проведення аналізу.

Необхідно відзначити, що оцінка економічної ефективності інвестиційної діяльності тісно пов’язана з поняттям соціально-економічного потенціалу. Адже, ефективна інвестиційна діяльність повинна сприяти росту соціально-економічного потенціалу підприємства, а отже, і його конкурентоспроможності.

Інвестиційний клімат являється одним з головних механізмів підвищення економічної ефективності інвестиційної діяльності. Він виступає економічною категорією, яка застосовується в економічній науці та практиці для аналізу умов залучення та раціонального використання інвестицій. Являючись базовою в інвестиційній діяльності, дана категорія визначає ризик та ефективність інвестиційних процесів, а отже, привабливість підприємницької та інвестиційної діяльності того чи іншого господарюючого суб’єкта.

Як один із основних інструментів в проведенні інвестиційної політики інвестиційний клімат повинен бути різним у відношенні різних груп інвесторів та інвестицій, також він повинен служити об’єктивній необхідності в інноваційній направленості залучених інвестицій, бути чітко пов’язаним з розвитком людського капіталу.

Підвищення економічної ефективності інвестиційної діяльності потребує впровадження в реальну практику систем моніторингу. Об’єктами моніторингу, під яким розуміється не тільки збір та аналіз даних, але й управління відповідними процесами, повинні стати матеріально-технічні та фінансові ресурси, наука та освіта, інформаційні ресурси та кадровий потенціал вітчизняної економіки.

Підводячи підсумки даної статті, можна зробити висновок, що в даний час найбільш опрацьованими вважаються показники оцінки комерційної ефективності, які відображають тільки фінансові наслідки від реалізації проекту для його безпосередніх учасників і в основному розраховуються на мікрорівні.

На регіональному та державному рівні інвестиції «виходять» за межі показників комерційної ефективності і тут особливої значимості набуває бюджетна та економічна ефективність.

Економічна ефективність інвестиційної діяльності – це поняття, що включає в себе і джерела інвестицій, і їх структуру, і потенціал, і направлення вкладень. Вона не може і не повинна обмежуватися показникам комерційної ефективності в виді переліку кількісних показників.

Це повинна бути сукупність показників, що дають уявлення про тенденції розвитку та їх відповідності обраним пріоритетам, що потребує подальшої розробки та впровадження в практику господарюючих суб’єктів методології стратегічного планування соціально-економічного розвитку.

Впровадження чіткого механізму комплексного аналізу та оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємств забезпечує позитивний вплив держави на прийняття інвестиційних рішень, і в послідуючому призводить до більш раціонального використання капіталовкладень та формування сприятливого інвестиційного клімату.

Література:

1. Руденко В.В. «Концептуальні засади здійснення інвестиційної діяльності підприємств», Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту, науковий журнал, випуск № 2, 2010 р.

2. Федоренко В.Г., Гойко А.Ф. «Інвестознавство»: Підручник. – К.: МАУП, 2000. – 408 с.

3. Єфімова Н.С. «Сучасні проблеми управління інвестиційною діяльністю на підприємстві», Економічний простір: збірник наукових праць № 22/1, 2009 р.

4. Яблонская Н.В. «Бюджетная и экономическая эффективность инвестиций», науковий журнал «Економічні інновації», випуск №23, 2005р.

5. Молина Е.В. «Факторы и резервы повышения социально-экономической эффективности инвестиционной деятельности», науковий журнал «Економічні інновації» , випуск №23, 2005 р.