История /1. Отечественная история

Спіркіна О. О.

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, Україна

Майя Фролова – відома дитяча письменниця

Майя Флорівна Фролова народилася 6 січня 1931 р. у м. Сміла на Черкащині в різнонаціональній родині. ЇЇ батько Флор Лепешко – українець, колишній відповідальний секретар смілянської районної газети «Червоний стяг» (нині – «Смілянські обрії»), а мати – Броніслава Броніславівна – чистокровна полька, дворянка за походженням. До третього класу Майя жила та навчалася у рідному місті, але початок війни все змінив. Спочатку дітей відправляють до бабусі у Сибір, згодом вся родина евакуюється в Чувашію, потім знову переїздить до Сибіру, і лише по закінченню Корсунь-Шевченківської битви Майя знову повертається до рідної Сміли. Про свої дитячі переживання і враження вона згодом напише в автобіографічних повістях «Над Тавдой-рекой» (1964 р.) і «Ау, мама!» (1979 р.).

В школі Майя навчалася добре, закінчивши її із срібною медаллю, але вже не в Смілі, а в Дрогобичі, куди родина змушена була переїхати за вказівкою партії. Як відповідальному секретареві газети, батькові М. Фролової доводилося виїжджати на так звану «передову». В Дрогобичі родина жила в голоді, холоді та убогості. Всі враження про цей період життя були відображені в книзі «Гуси – красные лапки» (1970 р.). Після закінчення школи, Майя поступає до Чернівецького університету на факультет російської філології. На третьому курсі університету М. Фролова виходить заміж за військового, народжує йому двох доньок. З того часу вона змушена долати тисячі кілометрів колишнього Радянського Союзу через постійні чоловікові відрядження. Вони жили в Москві, Магадані, Владивостоці, Грузії, на Далекому Сході. За цей період вона встигла поміняти кілька професій: працювала коректором в Воєніздаті, редактором в Магаданському видавництві, ведучою дитячого радіожурналу «Кораблик» у Владивостоці.

Перша публікація письменниці з’явилася у 1960 р. Це було невеличке оповідання про мужність одного з льотчиків, який воював у Єгипті. Маючи досвід коректора та літературного редактора, М.Фролова публікує свою першу книгу спогадів про перебування у бабусі на Півночі «Солнечная Северяния» у 1962 р. Єдина на той час дитяча книга про Північ швидко і успішно розходиться серед читачів. Потрапивши до Москви, книга зацікавила літературних видавців і була видана в Москві. Не мріючи про долю письменниці, М. Фролова стає нею. Кожна книга приносить їй успіх. Але, перебуваючи у Владивостоці, письменницю спіткала невдача. Вона написала книгу про дружбу двох дівчаток – українки і єврейки. В результаті, М. Фролову звинуватили у сіонізмі, редактора видавництва звільнили з роботи, а запланований вступ до Спілки письменників відклали майже на два роки. Тільки у 1971 р. М.Ф. Фролова вступила до Спілки письменників СРСР.

В 1972 р., маючи в своєму доробку вже декілька книг, на запрошення та клопотання М. Негоди, в зв’язку із створенням Спілки письменників України, М. Фролова з доньками переїздить із Грузії до Черкас. Практично з того часу (з 1975 р.) вона працює керівником літературного гуртка «Пегасик» в Черкаській обласній бібліотеці для дітей. На цій посаді вона пропрацювала більше тридцяти п’яти років.

Творчий доробок М.Ф. Фролової складає більше тридцяти книг оповідань та повістей. Усі книги Майї Фролівни написані російською мовою, так як вона довгий час змушена була жити далеко від України. Її твори – про дітей і адресовані насамперед дітям. Письменницю дуже хвилює доля дітей та підлітків. В своїх творах вона намагається розкрити питання, які дуже хвилюють молодь, а саме: Що таке щастя і справжня любов? Чи можна уникнути конфлікту з батьками? У чому сенс людського життя? Кожен її твір – то відкриття, то порада, то уроки мислення, співчуття, роздумів, моралі. Вже самі назви книжок спонукають читача до роздумів, як от: «Счастье – оно какое?» (1977 р.), «Задумайся о себе» (1977 р.), «А вы мне кто?» (1984 р.), «Найди меня, мама!» (1995 р.), «Капризуля» (1999 р.) та інші.

З 1991 р. М.Ф. Фролова – член НСПУ. Вона – лауреат літературної премії ім. Володимира Короленка (1995 р.) за роман «Современная девочка» і повість «Весенний коридор», нагороджена медаллю «Ветеран праці». ЇЇ по праву вважають найвидатнішою дитячою письменницею не лише Черкащини, а й всієї України.

Література:

1. Бушин М.І. Фролова Майя Флорівна / М.І. Бушин, Є.П. Єрмілов // Черкаський край в особах. 1941-2001: Місто Черкаси. Кн. 9. – Черкаси, 2005. – С. 223-224.

2. Латенко О. Капризуля стає дорослою // Черкаський край. – 2000. – 25 лютого. – С.8.

3. Письменниці Майї Фроловій – 70 // Нова Доба. – 2001. – 16 січня. – Вкл. С.1.

4. Підгорний С. Чесна і мудра розмова // Черкаська правда. – 1987. – 31 березня.

5. Поліщук В.Т. Майя Фролова [Біографія] // Гілочка: Посібник-хрестоматія. – Черкаси, 2002. – С.283-288.

6. Фролова М. Сувої пам’яті // Письменники Черкащини: Вибрані твори: у 2 кн. Кн. 2. – Черкаси, 2007. – С.431-462.

7. Фролова Майя Фролівна // Від витоків до сьогодення (Черкащина літературна): Тематичне досьє / Черкаська обласна бібліотека для юнацтва. – Черкаси, 1998. – С.18-19.

8. Фролова Майя Фролівна: [Біографія] // Письменники Черкащини: бібліографічний покажчик. – Черкаси, 1990. – С.80-81.

9. Шитова Л. Допоможи мені, брате // Холодний Яр. – Черкаси, 2008. – №1. – С.281-283.