Лехан В.М., Максименко О.П.- Дніпропетровська державна медична академія.

Венгрин Н.О.- медичний коледж м. Дубно Рівненська область.

Задоволеність випускників вищих медичних навчальних закладів I-II рівня акредитації з напрямку «Лікувальна справа» якістю підготовки.

Вивчення задоволеності студентів якістю освітнього процесу, результатами навчання не тільки можливо, але і необхідно, оскільки саме студенти, перебуваючи всередині цього процесу, опановуючи ту чи іншу навчальну дисципліну, бачать як пов'язані організація, якість викладання і зміст навчання. Саме студенти зацікавлені в підвищенні якості процесу освіти, тому що їм потрібна адекватна професійна підготовка [Васильева Л.А, 2007]. Одним із джерел інформації про якість навчального процесу, про існуючі потреби та очікування споживачів є думка учнів, вивчення якої можна провести за допомогою анкетування [Ворожцова Л.А.,Крылов А.С.,Кудряшов Ю.В. , 2006].

Метою дослідження було вивчення задоволеності випускників вищих медичних освітніх установ I-II рівня акредитації з напрямку «Лікувальна справа» якістю освітнього процесу та відповідності їх освітньої підготовки сучасним професійним вимогам.

За спеціально розробленою анонімною анкетою було опитано 200 студентів останніх курсів ВМНЗ I-II рівня акредитації м. Дубно Рівненської області та м. Дніпропетровська. Оцінка задоволеності випускників якістю підготовки проводилась за 5-ти бальною шкалою. Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася з використанням методів біометричного аналізу, реалізованих в пакетах програм STATISTICA (версія 6.1). Вірогідність відмінностей оцінювалась за допомогою критерія Стьюдента. Серед опитаних, випускників до 19-ти років було 63,8±3,4%, в віці від 20 до 25 років - 35,9±3,4%, старше 25 років -0,5%. Жінок було майже достовірно (P<0,001) в три рази більш (70,6±3,2%) ніж чоловіків ( 29,4±3,2%).

Сьогодні існує ряд протиріч між вимогами, які пред'являє інститут ринку праці до професійної компетенції випускників медичного коледжу - майбутніх медичних працівників середньої ланки і їх підготовкою в стінах навчального закладу [Васильева Л.А,2007]. Результати дослідження підтверджують це. Самостійно працювати після закінчення навчального закладу повністю готовий лише кожний десятий випускник-фельдшер (11,5±2,3%). Більшість випускни-

ків 79,0±2,9% вважає, що вони готові працювати самостійно після нетривалого періоду під наглядом спеціаліста. Частка не готових до самостійної роботи без тривалого періоду співпраці з практикуючим спеціалістами склала 9,0±2,02%.

Рівнем теоретичної підготовки задоволена лише третина (34,7±3,4%) випускників (рис.1), з них 27,6±3,2% цілком задоволені. Більшу частину випускників (63,8±3,4%) рівень теоретичної підготовки не задовольняє.

Рис. 1. Розподіл випускників за рівнем задоволеності теоретичною підготовкою

Важливим завданням навчання студентів, яке націлено на закріплення і поглиблення теоретичних знань та отримання практичних навичок і вмінь, є практична підготовка [Капелюк З.А.,2006]. Результати дослідження свідчать, що кількість випускників, які незадоволені практичною підготовкою досить суттєва і складає 68,9±3,3% (рис.2), частка задоволених респондентів була 31,2±3,3%, з них кожне п’ятий (21,1±2,9%) цілком задоволений. Порівняний аналіз задоволеності теоретичною та практичною підготовкою показав, що кількість випускників, задоволених теоретичною та практичною підготовкою майже однакова (відповідно 34,7±3,4% і 31,2±3,3%). Не має достовірних відмінностей між частками незадоволених рівнем теоретичною (63,8±3,4%) і практичною підготовкою (68,9±3,3%), однак, частка випускників, яких теоре-

Рис. 2 Задоволеність випускників ВМНЗ I-II рівня акредитації з напрямку

« Лікувальна справа» практичною підготовкою

тична підготовка цілком не задовольняла складала 1,0±0,7%, а цілком не задоволених практичною підготовкою було більше в 15,5 разів (р<0,001).

Дотримання деонтологічних вимог особливо важливо для середніх медич-

них працівників, які відповідають за реалізацію  лікувально-діагностичних і профілактичних призначень лікаря [Слюсарева И.П.,2009]. Результати проведеного дослідження свідчать, що 81,0% випускників рівень підготовки з питань медичної деонтології задовольняє, з них - 52,3±3,5% цілком задоволені. Кількість респондентів, яких не задовольняє отриманні знання та вміння з медичної деонтології складає 8,2±2,0%.

Інформаційні  технології  стали невід'ємною складовою охорони здоров'я, вони застосовуються на всіх рівнях управління і надання медичної допомоги. Як свідчать результати дослідження, 45,7±3,5% випускників вважають, що їх рівень навичок роботи на комп’ютері не дуже високий, на низький рівень вказали 12,2±2,3% студентів. Високий рівень навичок роботи на комп’ютері мають 26,4±3,1%, дуже високий -8,6±1,9% респондентів.

За результатами опитування було розраховано інтегральний показник задоволеності випускників з напрямку «Лікувальна справа» рівнем підготовки. Аналіз оцінок рівня задоволеності складових (в балах) показав (табл.1), що максимально високий бал був виставлений респондентами за таку складову як вміння випускників спілкуватися з пацієнтами та їх родичами (4,7±0,05), трохи менший бал - дотримання випускниками принципів медичної деонтології

Таблиця

Рівень задоволеності ( балах) та інтегральна оцінка якості підготовки випускників ВМНЗ I-II рівня

№ п/п	Складова	Задоволеність
		Середній бал (M± m)
1.	Рівень практичної підготовки випускників	3,6±0,07
2.	Рівень теоретичної підготовки випускників	3,4±0,07
4.	Дотримання випускниками принципів медичної деонтології	4,4±0,07
5.	Вміння випускників спілкуватися з пацієнтами та їх родичами	4,7± 0,05
6.	Рівень навичок роботи випускників на комп’ютері	3,3±0,07
	Інтегральний показник	3,88

(4,4±0,07), достовірно нижче були бали за такі складові як рівень практичної (3,6±0,07), теоретичної підготовки випускників (3,4±0,07) і рівень навичок роботи випускників на комп’ютері 3,3±0,07.

Випускники - споживачі навчальних послуг висловили свою думку, стосовно факторів, яки впливають на рівень підготовки. Більш половини (52,0±3,5%) вважає, що на рівень підготовки вливає якість навчального процессу в медичному закладі. Майже стільки ж випускників (49,5±3,5%) вказали на такий чинник, як усвідомленість вибору професії. Доступність сучасної професійної інформацій, на думку 22,0±2,9% опитаних, може впливати на якість підготовки фельдшерів. Однакова кількість респондентів (17,5±2,7%) рівень підготовки в учбовому закладі пов’язують з рівнем підготовки в школі та якістю навчальних програм.