¹Чорна В.І., ²Лянна О.Л.

¹ Дніпропетровський державний аграрний університет

² Дніпропетровська державна медична академія

Вплив навколишнього середовища на онкозахворюваність неповнолітніх Дніпропетровської області

Проблема онкологічних захворювань залишається пріоритетною для сучасного суспільства. В Україні протягом останніх 5 років рівень захворюваності на злоякісні новоутворення дітей віком до 14 років тримається на рівні 11–12 випадків на 100 тис. дитячого населення. За показниками смертності дітей зазначеного віку від злоякісних новоутворень Україна займає 5-те місце у Європі. До 80 % злоякісних новоутворень у дітей представлені пухлинами ембріонального походження. Виникають такі пухлини внаслідок так званої «помилки розвитку ембріональної клітини», що приводить до персистенції та проліферації клітин, схожих із тканиною плоду. До таких пухлин належать: нефробластома (пухлина Вільмса), нейробластома, рабдоміосаркома, гепатобластома, ретинобластома та інші. Більшість цих пухлин виникає у перші п’ять років життя [1]. Найбільш часто діти хворіють на рак кровотворних органів (лейкози, злоякісні лімфоми, лімфогранулематоз) – 70%. Ці пухлини називають гемобластозами. Рідше зустрічаються пухлини центральної нервової системи, кісток і м'яких тканин. Найбільш рідкісними є "дорослі" форми раку – 3% (пухлини шкіри, порожнистих органів та ін.).

Метою даної роботи було дослідження впливу екологічних чинників Придніпровського регіону на онкозахворюваність дітей у Дніпропетровській області.

Аналіз показників захворюваності злоякісними новоутвореннями дитячого населення Дніпропетровської області свідчить про спільність закономірностей динаміки захворюваності практично для всіх нозологічних груп пухлин з такими в Україні та у країнах Західної Європи.

Структура захворювань у підлітків відрізняється від такої у дітей: злоякісні лімфоми (41 – 43 %), лейкози (16 – 18 %), пухлини яєчника (11 – 14 %), пухлини кісток та суглобів (10 – 11 %), пухлини головного мозку (3 – 4 %), пухлини яєчка (3 – 5 %), пухлини м’яких тканин (3 – 5 %), пухлини щитовидної залози (2 – 4%) [1, 2]. Загалом для дітей 0–17 років включно, які є на статистичному обліку у канцер – реєстрі Дніпропетровської області, структура онкопатології має наступний вигляд: лейкемії (усі) – 34 %, лімфоми – 16,4% (неходжкінські лімфоми – 7,7 %, лімфогранулематоз – 8,7 %), пухлини центральної нервової системи – 10,8 %, пухлини жіночих статевих органів – 4%, пухлини нирок – 12,1%, пухлини м’яких тканин і периферійної та вегетативної нервової системи – 7,7%, пухлини кісток – 3,7%, інші – 11,3% [3].

У структурі смертності від злоякісних новоутворень у дитячому віці перші рангові місця займають: пухлини головного мозку (44%), лейкози (19%), злоякісні лімфоми (6%). Найбільша кількість дітей, хворих на злоякісні пухлини, щорічно виявляється у Дніпропетровську, Кривому Розі, Дніпродзержинську, Жовтих Водах, Павлоградському районі [4].

За результатами досліджень статистичних даних Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні, встановлена залежність кількості онкологічних захворювань від віку дітей (рис.1). Загалом спостерігається три піки захворювання: на першому році життя; у віці трьох років та в період з 13 до 17 років. Максимальна кількість онкозахворювань у дівчат спостерігається у 3 та 17 років. Менший показник захворюваності припадає на підлітковий вік – 13 років. У хлопчиків спостерігається менша кількість хворих, максимальний показник у віці 3 та 16 років, а найменший показник у новонароджених. Аналізуючи загальний рівень захворювання неповнолітніх онкологічними хворобами, можна виділяти на території Дніпропетровської області регіони за частотою виникнення досліджуваної онкопатології. Так, до територій підвищеного ризику виникнення злоякісних новоутворень, пов’язаного з впливом природно–кліматичних факторів, відносяться міста Верхньодніпровськ, П’ятихатки, Жовті Води, Нікополь та Павлоград.

Рис.1. Кількість встановлених онкологічних захворювань (в логарифмічному масштабі) в залежності від віку дітей.

Найбільшому ураженню в цих районах, серед неповнолітніх, підлягають дівчата (рис.1). Загальна кількість онкозахворювань у дівчат більша внаслідок онкозростання в період від 15 – 17 років. У великій мірі забруднення атмосфери позначається на здоров'ї міського населення. Про це свідчать, зокрема, істотні розходження в захворюваності населення в окремих районах одного і того ж міста. Таким чином, основні гендерні відмінності у рівні онкозахворюваності спостерігаються з початком статевого дозрівання. Зміна здоров'я городян є не тільки показником екологічного стану міста, але і найважливішим соціально-економічним його наслідком, яке повинно визначати провідні напрямки щодо поліпшення якості навколишнього середовища.

Література

1. Мерабішвіллі В.М. Проблеми організації обліку та диспансерного спостереження дитячих контингентів з онкопатологією / В.М. Мерабішвілі, С. П. Попова, А.З. Сімаходскій / / Матеріали I з'їзду дитячих онкологів і гематологів Росії «Дитяча онкологія», 18 - 20 листопада 1997. - М., 1997. - № 3. - С. 42.

2. Мерабішвілі В.М. Перший досвід дитячого популяційного ракового регістра Санкт-Петербурга в оцінці виживаності / В.М. Мерабішвілі, Б.А. Колигін, О.Т. Дятченко / / Матеріали I з'їзду дитячих онкологів і гематологів Росії «Дитяча онкологія», 18-20 листопада, 1997. - М., 1997 .- № 3 / 4. - С. 43.

3. Дурнов Л. А. Сучасні проблеми дитячої онкологи / Л.А. Зле, В.І. Курмишов / / Матеріали I з'їзду дитячих онкологів і гематологів Росії «Дитяча онкологія», 18-20 листопада 1997. - М., 1997. - № 3 / 4.

4. Заржицький О.В. «Концепція регіональної екологічної політики України: якою їй бути» «Право України» № 7, 2001, с.70-75Заржицький О.В. «Екологічна безпека в регіоні, як об'єкт правового регулювання» «Право України» № 5, 2002, с.63-67